- •Автомобільно-дорожній інститут
- •Лекція 1. Ландшафтна екологія як наука.....................7
- •8.3 Парагенетична ландшафтна територіальна структура............89
- •Біоцентрично-сітьова ландшафтна структура
- •Способи опису ландшафтно- територіальних систем.......................................................106
- •Лекція №1 ландшафтна екологія як наука
- •1.1 Природні системи. Ландшафтний та екологічний підходи до їх аналізу
- •1.1.1 Ландшафтний підхід – концепція природного територіального комплексу.
- •1.2. Ландшафтно – екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.3 Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.2 Основні способи декомпозиції
- •2.3. Вертикальні межі геосистем
- •3.2 Потік і трансформація енергії
- •3.2.1 Загальна схема
- •3.2.2 Антропічні аспекти
- •3.2.3 Типологія
- •4.2 Антропічні аспекти
- •4.3 Типологія
- •4.4 Міграція та обмін мінеральних речовин
- •4.4.1 Загальна схема.
- •4.4.2 Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
- •4.4.3 Типологія
- •Лекція №5 продуційні процеси
- •5.1 Коротка історична довідка
- •5.2 Загальна схема
- •Наявність світла та
- •5.3 Антропічний аспект
- •6.2 Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп
- •6.2.1 Коротка історична довідка
- •6.2.2 Критерії виділення геотопу
- •6.2.3 Внутрішньотопічна територіальна структура
- •7.2 Основні типи ландшафтних територіальних структур
- •7.3 Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура
- •7.3.1 Структуроформуючі відношення – генетико-морфологічна однорідність геосистем
- •7.3.2 Геологічна будова
- •7.3.3 Рельєф
- •7.3.4 Грунтовий покрив
- •7.3.5 Рослинний покрив
- •7.3.6 Грунтові води
- •7.4 Територіальні одиниці
- •8.2 Елементи структури та їх типи
- •8.3 Парагенетична ландшафтна територіальна структура
- •8.3.1 Структуроформуючі відношення.
- •8.3.2 Територіальні одиниці.
- •Лекція №9 басейнова ландшафтна територіальна структура
- •9.1 . Структуроформуючі відношення.
- •9.2 Територіальні одиниці та їх типи.
- •Біоцентрично-сітьова ландшафтна структура
- •9.3 Коротка історична довідка.
- •9.4 Структуроформуючі відношення.
- •9.5 Елементи структури та їх типи.
- •Лекція №10 межі між геосистемами
- •10.1 Коротка історична довідка.
- •10.2 Типи ландшафтних меж.
- •Способи опису ландшафтно- територіальних систем
- •10.4 Картографічний спосіб. Ландшафтні карти.
- •10.5 Графічні та матричні моделі.
- •10.6 Кількісні показники.
- •11.2 Концепція ландшафтно-екологічної ніші
- •11.3 Об’єм та перекриття ніш
- •Динаміка та еволюція геосистем
- •12.1 Основні поняття та положення
- •12.2 Основні закономірності функціональної динаміки
- •12.3. Добова та сезонна динаміка
- •13.2 Флуктуації геосистем
- •13.3 Ландшафтна сукцесія
- •13.4 Загальні закономірності еволюції геосистем
- •13.5 Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур
- •Лекція №14 наукове впорядкування геосистем
- •14.1 Логічні правила та критерії природності класифікацій
- •14.2 Базові та прикладні класифікації
- •14.3 Основні види ординації геосистем
- •14.4 Районування
- •Лекція № 15 соціально-економічні функції геосистем
- •15.1 Соціальні функції геосистем
- •15.2 Природні потенціали геосистеми та їх оцінка
- •15.3 Антропогенні впливи та реакція геосистем на них
- •15.4 Оцінка антропогенних навантажень та ступеня антропізації геосистем
- •Лекція №16 стійкість геосистем до антропогенних впливів
- •16.1 Загальні форми стійкості геосистем
- •16.2 Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання
- •16.3 Екологічні ризики та проблема їх оцінки
- •16.4 Картографування і типологія геосистем за їх стійкістю
- •Лекція №17 ландшафтно-екологічне прогнозування
- •17.1 Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу
- •17.2 Основні методи прогнозування
- •17.3 Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування
- •18.1 Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем
- •18.2 Організація території
- •18.3 Нормування антропогенних навантажень
15.3 Антропогенні впливи та реакція геосистем на них
Типологія антропогенних факторів. Виконання геосистемою більшості соціальних функцій пов’язане з антропогенним впливом на неї. Цей вплив дуже різноманітний і тому в ландшафтознавстві та ландшафтній екології запропоновано немало різних варіантів їх типології.
За тривалістю дії антропогенного фактора Ф.М.Мільков (1978) виділяє довготривалі, багаторічні та короткочасні впливи. Крім тривалості дії фактора, важливо враховувати і його інші часові характеристики – періодичність та частоту дії (постійні неперіодичні, епізодичні, періодичні з їх більш детальним поділом на коротко -, середньо – та довгоперіодичні).
Типологія антропогенних факторів за ступенем суттєвості їх впливу на геосистеми за інфомативністю поступається кількісній оцінці ступеня антропогенної завантаженості геосистем (див.§ 8.4).
Реакції геосистем на антропогенні впливи. Певний антропогенний фактор безпосередньо спрямований на окремий елемент геосистеми. Оскільки ці елементи тісно пов’язані між собою різними типами відношень, їх зміни спряжені в закономірний причинно-наслідковий ланцюг, у якому зміна одного елемента або процесу спричиняє зміну інших. В результаті формується складна, але цілісна реакція геосистеми на антропогенний вплив, яка в своїй основі має причинно-наслідковий характер.
Важливою особливістю цієї реакції є те, що при формуванні ланцюга причинно-наслідкових зв’язків одна причина в різних геосистемах може спричинити зовсім різні наслідки. Так, при зрошенні інфільтрація поливних вод може призвести або до розсолення грунтів (якщо грунтові води не досягають ґрунтового профілю), або до вторинного засолення (при випітномуводному режимі). Внаслідок площинного стоку із зрошуваних ландшафтних смуг до прилеглих можуть або намитися грунти в їх межах, або посилитися ерозія – залежно від того, менш чи більш похила ця ландшафтна смуга порівняно з розташованою вище. В обох випадках одна причина зумовлює прямо протилежні наслідки (розсолення – засолення, змивання – намивання). Виходячи з альтернативності причинно-наслідкових зв’язків, що формуються в геосистемі як реакція на антропогенний вплив, модель ції реакції можна представити алгоритмічною схемою (рис. 44).
За допомогою такої моделі для кожної геосистеми можна встановити характерний для неї ланцюг причинно-наслідкових зв’язків. Для цього послідовно аналізується, як веде себе конкретна геосистема в альтернативних ситуаціяї моделі і в результаті виявляється її „лінія поведінки” як властива даній геосистемі траєкторія в алгоритмічній схемі. Ця траєкторія являє собою комплексну характеристику реакції геосистеми на зовнішній вплив. На рис. 44 така траєкторія є реакцією на зрошення мікрогеохор схилів стрімкістю 2-3о з чорноземами південними на малопотужних лесових суглинках, що залягають на верхньопліоценових глинах. Геосистеми, що мають подібні траєкторії, однотипні за змінами при дії антропогенного фактора і для них потрібні типові природоохоронні заходи.