- •Автомобільно-дорожній інститут
- •Лекція 1. Ландшафтна екологія як наука.....................7
- •8.3 Парагенетична ландшафтна територіальна структура............89
- •Біоцентрично-сітьова ландшафтна структура
- •Способи опису ландшафтно- територіальних систем.......................................................106
- •Лекція №1 ландшафтна екологія як наука
- •1.1 Природні системи. Ландшафтний та екологічний підходи до їх аналізу
- •1.1.1 Ландшафтний підхід – концепція природного територіального комплексу.
- •1.2. Ландшафтно – екологічний підхід. Визначення ландшафтної екології.
- •1.3 Геосистема як предмет ландшафтної екології
- •2.2 Основні способи декомпозиції
- •2.3. Вертикальні межі геосистем
- •3.2 Потік і трансформація енергії
- •3.2.1 Загальна схема
- •3.2.2 Антропічні аспекти
- •3.2.3 Типологія
- •4.2 Антропічні аспекти
- •4.3 Типологія
- •4.4 Міграція та обмін мінеральних речовин
- •4.4.1 Загальна схема.
- •4.4.2 Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
- •4.4.3 Типологія
- •Лекція №5 продуційні процеси
- •5.1 Коротка історична довідка
- •5.2 Загальна схема
- •Наявність світла та
- •5.3 Антропічний аспект
- •6.2 Елементарна ландшафтно-екологічна територіальна одиниця – геотоп
- •6.2.1 Коротка історична довідка
- •6.2.2 Критерії виділення геотопу
- •6.2.3 Внутрішньотопічна територіальна структура
- •7.2 Основні типи ландшафтних територіальних структур
- •7.3 Генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура
- •7.3.1 Структуроформуючі відношення – генетико-морфологічна однорідність геосистем
- •7.3.2 Геологічна будова
- •7.3.3 Рельєф
- •7.3.4 Грунтовий покрив
- •7.3.5 Рослинний покрив
- •7.3.6 Грунтові води
- •7.4 Територіальні одиниці
- •8.2 Елементи структури та їх типи
- •8.3 Парагенетична ландшафтна територіальна структура
- •8.3.1 Структуроформуючі відношення.
- •8.3.2 Територіальні одиниці.
- •Лекція №9 басейнова ландшафтна територіальна структура
- •9.1 . Структуроформуючі відношення.
- •9.2 Територіальні одиниці та їх типи.
- •Біоцентрично-сітьова ландшафтна структура
- •9.3 Коротка історична довідка.
- •9.4 Структуроформуючі відношення.
- •9.5 Елементи структури та їх типи.
- •Лекція №10 межі між геосистемами
- •10.1 Коротка історична довідка.
- •10.2 Типи ландшафтних меж.
- •Способи опису ландшафтно- територіальних систем
- •10.4 Картографічний спосіб. Ландшафтні карти.
- •10.5 Графічні та матричні моделі.
- •10.6 Кількісні показники.
- •11.2 Концепція ландшафтно-екологічної ніші
- •11.3 Об’єм та перекриття ніш
- •Динаміка та еволюція геосистем
- •12.1 Основні поняття та положення
- •12.2 Основні закономірності функціональної динаміки
- •12.3. Добова та сезонна динаміка
- •13.2 Флуктуації геосистем
- •13.3 Ландшафтна сукцесія
- •13.4 Загальні закономірності еволюції геосистем
- •13.5 Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних структур
- •Лекція №14 наукове впорядкування геосистем
- •14.1 Логічні правила та критерії природності класифікацій
- •14.2 Базові та прикладні класифікації
- •14.3 Основні види ординації геосистем
- •14.4 Районування
- •Лекція № 15 соціально-економічні функції геосистем
- •15.1 Соціальні функції геосистем
- •15.2 Природні потенціали геосистеми та їх оцінка
- •15.3 Антропогенні впливи та реакція геосистем на них
- •15.4 Оцінка антропогенних навантажень та ступеня антропізації геосистем
- •Лекція №16 стійкість геосистем до антропогенних впливів
- •16.1 Загальні форми стійкості геосистем
- •16.2 Кількісні показники стійкості геосистем та основні методи їх оцінювання
- •16.3 Екологічні ризики та проблема їх оцінки
- •16.4 Картографування і типологія геосистем за їх стійкістю
- •Лекція №17 ландшафтно-екологічне прогнозування
- •17.1 Зміст та просторово-часові масштаби прогнозу
- •17.2 Основні методи прогнозування
- •17.3 Ландшафтно-екологічне прогнозне картографування
- •18.1 Ландшафтно-екологічні пріоритети та критерії оптимальності геосистем
- •18.2 Організація території
- •18.3 Нормування антропогенних навантажень
Біоцентрично-сітьова ландшафтна структура
9.3 Коротка історична довідка.
Основи концепції біоцентрично-сітьової ЛТС сформулювати наприкінці 70-х років чеські та американські ландшафтні екологи. Спільним імпульсом для розвитку цих дуже близьких концепцій була думка застосувати основні результати теорії острівної біогеографії до умов антропізованого ландшафту. Вона грунтується на аналогії між островами в морі та “островами” природної рослинності, що збереглася в “морі” агро індустріально зміненого ландшафту. Проте формальне перенесення до умов наземних ландшафтів деяких закономірностей, виявлених острівною біогеографією (залежність між площею острова та числом видів, віддаленістю островів та міграцією між ними тощо), призвело до суперечливих висновків.
9.4 Структуроформуючі відношення.
Відношення, які формують даний тип ЛТС, пов’язані з вираженими на хоричному рівні особливостями поведінки, міграції та взаємовідношення популяцій. Це такі процеси, як перехресне обпилення рослин, рознесення спор, насіння, міграції рослин і тварин. Вони і визначають біоцентрично-сітьову структуру ландшафту.
Важливими елементами цієї структури є біоцентри – ареали, зайняті геотопами з природною рослинністю, які в антропізованому ландшафті відіграють функцію збереження геофонду.
Територіальні особливості запилення і запліднення. Для забезпечення виживання виду необхідне перехресне запилення. За способом цього переносу виділяють анемофільні види (пилок їх переноситься вітром) та зоофільні (комахами). У помірному поясі комахи переносять пилок в радіусі 800 м. Дальність переносу пилку вітром не перевищує для дерев 300-500 м, для злаків – 200-300 м.
Територіальні особливості дисемінації. Рослини переміщуються по території за допомогою спор, насіння, плодів, вегетативних органів. Міграції вегетативним розмноженням відбуваються вкрай повільно – до кількох сантиметрів за рік (наприклад, чорниця – з швидкістю 3-5 см/рік). Насінні ж рослини здатні розносити насіння та плоди на значно більші відстані.
Основні способи розповсюдження насіння: барохорний (опадання насіння під силою тяжіння), анемохорний (перенесення вітром), зоохорний (тваринами), гідрохорний (поверхневими водами) та антропохорний (завдяки діяльності людини). Більшість рослин при розселенні використовує кілька цих способів.
При барохорному розселенні насіння та плоди рослин розносяться на незначні відстані - переважно в межах проекції крони або недалеко від неї (у межах екоїд). Анемохорне перенесення набагато ефективніше. За допомогою спеціальних морфологічних до анемохорії – малий розмір і легкість насінини і т.д. насіння може розноситись вітром на кілька кілометрів(осики-2 км, берези- 1,5, листяних порід – до 1 км, хвойних 500-600 м).
Щодо дальності перенесення насіння та плодів зоохорним способом існують суперечливі дані. Більшість дослідників схиляється до відносно недалекого (200-300 м) рознесення насіння птахами. Крім птахів, певну роль у зоохорному перенесенні відіграють ссавці, особливо кабани (розселення дуба).Гідрохорний спосіб міграції можливий для рослин, насіння яких пристосовано до плавання. – болотяні та деякі види лучних рослин. Їх насіння переноситься водним потоком на кілька кілометрів.
Антропохорне розселення рослин – найефективніший спосіб їх розповсюдження на значні відстані., в тому числі, в бажаному напрямку і на бажані відстані.