3.2 Песпективи нбу

Головні завдання НБУ у 2015 році

У монетарній сфері: подальше вдосконалення системи прийняття рішень з монетарної політики та її операційного механізму; використання Національним банком в якості операційних орієнтирів монетарної політики чистих міжнародних резервів та чистих внутрішніх активів, а також обсягу монетарної бази. Регулювання грошової пропозиції відбуватиметься шляхом впливу на ліквідні кошти, наявні у розпорядженні банків; суттєве посилення ролі облікової ставки, як базової ставки монетарної політики: процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності будуть визначатись у тісній прив‟язці до її рівня; посилення підзвітності та зв‟язків НБУ з ринком та громадськістю з метою їх орієнтування щодо інфляційних очікувань та прийняття рішень; у міру стабілізації ситуації на грошово-кредитному ринку поступове скасування адміністративних заходів, запроваджених у терміновому порядку для стримування тиску на платіжний баланс. Втім, на певний час, до стабілізації фінансових умов, контроль за капіталом залишатиметься в силі. Якщо ризик зменшення капіталу матеріалізується, а фінансова стабільність і умови валютного ринку погіршаться, можливе тимчасове посилення адміністративних заходів. 8 у сфері банківського нагляду: ­ підвищення рівня капіталізації банків; ­ удосконалення підходів до регулювання операцій банків з пов‟язаними особами; ­ виявлення реальних обсягів операцій з пов„язаними особами та вжиття заходів, спрямованих на їх зменшення; ­ посилення відповідальності, в тому числі шляхом встановлення кримінальної відповідальності, керівників банків, власників істотної участі та інших пов‟язаних осіб за діяльність, що призводить до неплатоспроможності банків; ­ проведення оцінки якості активів банків з метою визначення потреби в додатковій капіталізації банківських установ; ­ подальше очищення банківської системи від фінансових установ, які є неплатоспроможними, здійснюють відмивання грошей та не дотримуються вимог законодавства; ­ створення скоординованої системи позасудової реструктуризації кредитів та сприяння добровільній реструктуризації валютних іпотечних кредитів.

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ НА 2015-2016 РОКИ

У 2015 році розпочнеться поступове відновлення показників економічної активності, яке триватиме протягом всього прогнозного періоду. Водночас за результатами 2015 року очікується, що ВВП буде нижче ніж торік на 4-5% за рахунок статистичного ефекту навіть за умови щоквартального зростання. Конкурентні переваги, які отримали експортери внаслідок девальвації гривні, забезпечать основний позитивний внесок в економічне відновлення в 2015 році. Щоквартальне зростання ВВП відбуватиметься шляхом завантаження потужностей, які вивільнилися в 2014 році внаслідок військового конфлікту на сході України. Також відновленню сприятиме суттєве зниження світових цін на нафту та відповідне здешевлення імпорту природного газу. Сільськогосподарська галузь також матиме широкі перспективи навіть в умовах не надто високих світових цін на продовольство, оскільки протягом останніх років обсяги врожаю зернових культур мають стійку тенденцію до зростання. Умови для інвестування в 2015 році будуть несприятливими, зважаючи на значне погіршення фінансових результатів в 2014 році (за 9 міс 2014 року збитки 168 млрд. грн.). У 2015 році інвестиційний та споживчий попит залишатиметься низьким. Однак вже в 2016 році очікується відновлення інвестиційних процесів та пожвавлення споживання. Основними чинниками, які сприятимуть такій динаміці, виступатимуть стабілізація ситуації на сході країни та початок масштабних відновлювальних проектів. Монетарна політика буде спрямована на поступове зниження інфляційного тиску шляхом дотримання кількісних монетарних орієнтирів, забезпечення додатного рівня реальних процентних ставок відносно прогнозованої базової інфляції та стабілізації ситуації на валютному ринку. Це сприятиме відповідному зниженню девальваційних та інфляційних очікувань, які значною мірою обумовлюють динаміку інфляційних процесів. Додатковими факторами зниження інфляції стануть: обмежений тиск з боку попиту внаслідок низької економічної активності, високого рівня безробіття, зниження реальних доходів, уповільнення кредитної активності та зниження світових цін на нафту. Водночас факторами, що стримуватимуть швидкість зниження інфляції, будуть ефекти девальвації останніх місяців, а також подальше наближення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня. Саме ці фактори забезпечуватимуть вагомий внесок в інфляцію, а швидкість доведення тарифів на послуги ЖКГ до рівня покриття собівартості визначатиме профіль інфляції в найближчі роки. Потенційне запровадження додаткового збору на імпортні товари також стримуватиме зниження інфляції. За таких умов споживча інфляція в 2015 році може становити близько 24%, тоді як базова інфляція знизиться до рівня 18-19%. Повернення споживчої інфляції до однознакового рівня очікується вже в 2016 році. 11 У 2015 році прогнозується подальше зменшення дефіциту рахунку поточних операцій – до 1,0-1,5% від ВВП (з 4.0% у 2014 році). Це пов‟язано зі скороченням імпорту внаслідок звуження внутрішнього попиту та девальвації гривні. Однак, незважаючи на позитивний ефект від підвищення цінової конкурентоспроможності українських товарів, експорт продовжуватиме зменшуватися через низку факторів, основними з яких є: а) наслідки військового конфлікту на сході країни та обмежувальні заходи у торгівлі з Росією; б) зниження цін на зерно, метали і руди на світових ринках; в) висока залежність від імпортної сировини; г) значна конкуренція на зовнішніх ринках. Базова інфляція, річна зміна, % 12 У 2015 році прогнозується повернення до профіциту фінансового рахунку, насамперед внаслідок збільшення зовнішнього фінансування державного сектора. Крім розширеної програми з МВФ (EFF) (стара програма SBA передбачала фінансування у розмірі 11.6 млрд. дол. США у 2015-2016 роках) тривають переговори щодо залучення офіційного фінансування з багатьма іншими організаціями та країнами, вже підтверджено 4.5 млрд. дол. США кредитів та іншої проектної фінансової допомоги, а також випуск Єврооблігацій на суму 2.0 млрд. дол. США під гарантії уряду США. Водночас роловер за зовнішніми зобов'язаннями приватного сектора залишатиметься низьким – приблизно на рівні 2014 року. Чисті надходження прямих іноземних інвестицій також прогнозуються відносно низькими (до 1-2% від ВВП). Але не очікується подальшого відпливу валюти поза банки та значних обсягів погашення заборгованості за торговими кредитами як у минулому році.

ВИСНОВКИ

Необхідність створення ефективної системи банківського нагляду визначається ключовою роллю банків у грошово-кредитній системі України та специфікою їх діяльності як комерційних структур. Банківський нагляд на сучасному етапі – це моніторинг усіх видів ризиків, притаманних банківській діяльності, з метою зведення до мінімуму насамперед системного ризику, тобто запобігання ланцюговій реакції, за якої крах одного або кількох банків може спричинити кризу всієї банківської системи.

Як показує світовий досвід, практика нагляду за діяльністю банків у різних країнах відрізняється не тільки різноманітністю форм його організації, а й органами, які його проводять. Сьогодні нагляд за банківською діяльністю здійснюється: структурним підрозділом (управлінням, департаментом) центрального банку; незалежним контрольним органом, комісією, агентством або декількома паралельними органами; відділом при міністерстві, зазвичай при міністерстві фінансів. У деяких країнах (Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія) існує змішана система банківського і фінансового нагляду, у рамках якої наглядові функції центральний банк поділяє з іншими державними органами. Кожна з організаційних форм має як свої переваги, так і недоліки, і в різних країнах існують різні варіанти вирішення тих чи інших проблем.

В Україні функцію банківського регулювання та нагляду згідно із Законами "Про банки і банківську діяльність" та "Про Національний банк України" здійснює Національний банк України. Закріплення за Національним банком функцій банківського нагляду дає можливість підняти його організацію на досить високий рівень об'єктивності, який визначається досягнутим рівнем правової та економічної незалежності самого НБУ. З розвитком банківської системи трансформувалася і інфраструктура банківського нагляду. За весь період існування служби банківського нагляду відбулося 8 її реорганізацій. Але політика банківського нагляду Національного банку залишається комплексною, скоординованою, зваженою і послідовною, що дає змогу прогнозувати і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються у банках країни.

Національний банк України у відповідності із Законом України "Про Національний банк України" є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національний банк визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту. Національний банк України зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, накопичує золотовалютні резерви і здійснює операції з ними та банківськими металами. Національний банк України встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації та видає ліцензії на виконання банківських операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.