2.1 Поняття «зміст митного режиму»
Кожне поняття має свій зміст – сукупність істотних і загальних ознак, які в ньому містяться [36, с.27]. Ознаками вважають усе те, чим предмети відрізняються один від одного або подібні між собою. А істотними ознаками називають сукупність ознак, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для того щоб чітко відрізнити предмет від усіх інших.
Для того, щоб зрозуміти сутність митного режиму та встановити «індивідуальність» останнього, визначимо його зміст.
О.М. Козирін під змістом митного режиму розуміє внутрішню структуру останнього, яка містить в собі адміністративно-правову складову (умови, вимоги, обмеження) та фінансову складову ( надання пільг по сплаті митних платежів) [27, с. 65].
Фінансова складова: |
надання пільг по сплаті митних платежів |
Структура митного режиму
Адміністративно-правова складова: |
Умови - обставини, які надають можливість поміщення товарів у відповідний митний режим; |
Обмеження - межі використання товарів, а також заборони на здійснення з товарами, поміщеними в митний режим, певних дій; |
Вимоги – дії, виконання яких є необхідним для завершення митного режиму |
Умови, обмеження, вимоги митних режимів, відповідають певному етапу їх реалізації – поміщення товарів у митний режим, використання та завершення останнього.
Чітке визначення змісту митного режиму є дуже важливим, адже за допомогою митного режиму визначають:
порядок переміщення товару через митний кордон України залежно від його призначення (мети переміщення);
умови перебування товару та можливість використання останнього на(поза) митній території;
права та обов’язки користувача (беніфіціара) митного режиму;
додаткові вимоги до товару й до статусу особи, яка переміщує товар;
обсяг повноважень митних органів [26, с.7].
Зміст митного режиму зайвий раз підтверджує адміністративно-правову природу останнього, оскільки його складові відображають форми, методи управлінської діяльності.
Щодо законодавчого закріплення змісту митного режиму, то, наприклад, якщо звернутися до російського митного законодавства , можна спостерігати те, що як загальний, так і конкретний зміст кожного окремо взятого митного режиму закріплено на рівні Міжнародних договорів [9] та Федеральних законів Російскої Федерації [11].
Вищевикладене свідчить про необхідність чіткої правової регламентації змісту митних режимів на рівні Законів України, що дозволить, з одного боку, легше орієнтуватись суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності в усьому масиві митного законодавства, з іншого – дасть змогу посадовій особі митного органу набагато оперативніше виконувати функції, які закріплено за конкретною посадою.
2.2 Умови заявлення товарів у митний режим
Умови митного режиму - обставини, які надають можливість поміщення товарів у відповідний митний режим [26, с.15].
Ці умови можна розглянути на прикладі «економічних» митних режимів: тимчасове ввезення, митний склад, переробка на митній території, переробка за межами митної території [10].
Відповідно до ст. 104 МКУ 2012р. митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.
Митний орган, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі тимчасового ввезення, повинен пересвідчитися у можливості ідентифікації цих товарів, транспортних засобів при їх реекспорті.
Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:
подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов’язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом;
подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ 2012р. або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ 2012р. [4].
Відповідно до ст. 110 МКУ 2012р. забезпечити дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення, здійснюється шляхом:
застосування міжнародного митного документа (книжки А.Т.А. або книжки CPD), що містить чинну міжнародну гарантію сплати митних платежів, встановлених законом на імпорт товарів;
надання фінансової гарантії у порядку, передбаченому розділом Х МКУ 2012р. [4].
Особам, якi регулярно користуються режимом тимчасового ввезення, митним органом може бути надано загальний дозвіл на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок на умовах та відповідно до положень Конвенції зі строком дії до одного року [12].
Згідно з ч.2 ст.122 МКУ 2012р. для поміщення товарів у митний режим митного складу митному органу подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу.
Ст. 123 МКУ 2012р передбачає, що для товарів, що ввозяться на митну територію України і розміщуються на митних складах, розташованих на територіях морських і річкових портів, аеропортів, залізничних станцій, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, підставою для поміщення у митний режим митного складу є електронне повідомлення утримувача митного складу, що містить кількість та опис товарів, підписаного електронним цифровим підписом. Електронне повідомлення надсилається митному органу протягом чотирьох годин з моменту фактичного розміщення товарів на митному складі [4].
Відповідно до ч.3 ст.124 МКУ 2012р. поміщення товарів, що переміщуються у складі консолідованих вантажів, у митний режим митного складу здійснюється за умови подання попередньої митної декларації, що складається на весь обсяг консолідованого вантажу.
Згідно з ст.ст. 149, 165 МКУ 2012р. поміщення товарів у митні режими переробки на митній території /за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи [4].
Якщо окремі операції або повний цикл переробки товарів на митній території України здійснюватимуться переробником (переробниками), то в заяві мають бути зазначені відомості про всіх переробників, які будуть здійснювати переробку чи окремі операції з переробки товарів на митній території України, в тому числі зберігання товарів, що розміщуються в митний режим переробки, та продуктів переробки.
До заяви також вноситься інформація про інші митні органи, в яких передбачається здійснення митного оформлення продуктів переробки товарів, залишків і відходів переробки [12].
Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу такі документи:
зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів, і які повинні містити, зокрема, відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
технологічні схеми переробки (крім випадків ввезення/вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території/за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території/ за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;
договори на переробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами ( для митного режиму переробки на митній території України);
інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи - висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо [4].