- •Атестація робочих місць. Порядок проведення
- •2. Гігієнічна класифікація праці
- •3. Повітря робочої зони та його роль у створенні сприятливих умов праці.
- •Поняття про виробничий пил та його вплив на функціонування організму людини
- •5. Поняття про шкідливі речовинами та їх вплив на функціонування організму людини
- •6. Поняття про вентиляцію виробничих приміщень, види вентиляції.
- •7. Поняття про освітлення виробничих приміщень: вимоги, вплив на зорову функцію
- •8. Поняття про виробничий шум та його основні характеристики: часові, за походженням та спектром
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •10. Основні світлотехнічні визначення
- •11. Поняття про природне, штучне та суміщене освітлення.
- •12. Дія шуму на організм людини. Особливості нормування шумів
- •Принципи організації та види навчань з питань охорони праці
- •14. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •15. Порядок проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності для студентів
- •16. Причини виробничого травматизму. Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •17. Принципи дії електричного струму на організм людини
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •19. Заходи безпеки при експлуатації автоклава
- •20. Заходи безпеки при експлуатації балонів під тиском
- •21. Природа електромагнітних полів та їх вплив на організм людини
- •22. Поняття про напругу кроку та дотику
- •23. Правила безпечної експлуатації електроустановок (електрозахисті засоби, заходи)
- •24. Основні заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •25. Принципи пожежної сигналізації
- •Основні способи та засоби пожежогасіння
- •27. Визначення параметрів мікроклімату
- •28. Методика нормалізації параметрів мікроклімату: загальні заходи та засоби
- •Визначити повітрообмін в робочій зоні при загальнообмінній вентиляції
- •30. Визначити вологість повітря за допомогою аспіраційного психрометра
- •31. Визначити швидкість руху повітря за допомогою анемометра
- •Визначити швидкість руху повітря за допомогою кататермометра
- •33. Визначити рівень шуму на робочому місці
- •34. Визначити освітленість робочого місця за допомогою люксметра
- •35. Оцінити штучне освітлення приміщень
- •Продемонструвати роботу шумоміра вшв – 003
- •37. Розрахувати заземлюючий пристрій
- •38. Розрахувати занулення електроустановки
- •Визначити категорійність виробництв, приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •40. Провести оцінку часу евакуації персоналу з виробничих приміщень в разі пожежі
- •41. Пояснити правила користування переносним порошковим вогнегасником
- •Пояснити правила користування вуглекислотним вогнегасником
- •43. Визначити необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння
- •44. Провести первинний інструктаж з питань охорони праці
- •Провести позаплановий інструктаж з питань охорони праці
- •46. Провести цільовий інструктаж з питань охорони праці
- •47. Послідовність та порядок надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Дії персоналу при виникненні пожежі
25. Принципи пожежної сигналізації
Для швидкого повідомлення про пожежу пожежно-рятувальної служби облаштовують електричну пожежну сигналізацію, яка виявляє займання на початковій стадії, що забезпечує успішну боротьбу з вогнем.
До автоматичних систем пожежної сигналізації належать:
- теплові,
- димові,
- світлові,
- ручні сповіщувачі.
Теплові автоматичні сповіщувачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища.
Димові сповіщувачі реагують на появу диму.
Комбіновані сповіщувачі здатні одночасно реагувати на підвищення температури у навколишньому середовищі і появу диму.
Світлові сповіщувачі мають фотоелемент, що реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум’я.
Ефективність і надійність пожежних сповіщувачів залежить від оптимального добору їх типу, установки та умов експлуатації.
Кожну точку приміщення, яка потребує захисту від пожежі, має контролювати не менш як два автоматичних пожежних сповіщувачів.
Кількість пожежних оповісників у приміщенні визначають, виходячи з необхідності виявлення загорання у початковій стадії по всій площі.
Допустима висота установки пожежних сповіщувачів не повинна перевищувати:
теплових — 9 м;
димових — 12 м;
комбінованих — 20 м;
світлових — 30м.
Періодично сповіщувачі перевіряються на справність:
теплові — один раз на рік;
димові і комбіновані — один раз на місяць.
Основні способи та засоби пожежогасіння
До основних способів припинення процесу горіння можна віднести слідуючі:
-припинення надходження окислювача (кисню) до осередку горіння;
-розбавлення повітря негорючими, інертними газами;
-зниження температури горючої речовини до рівня, нижчого за температуру спалахування;
-ізоляції вогнища пожежі від доступу повітря;
-зменшення концентрації горючих речовин шляхом розбавлення їх негорючими матеріалами;
-інтенсивного гальмування швидкості хімічної реакції (інгібування);
-механічного зриву полум'я сильним струменем води, порошку, газу.
На цих методах і способах базується припинення процесу горіння за допомогою вогнегасних речовин.
До засобів гасіння пожежі належать:
-вода й водяна пара;
-хімічна й повітряно-хімічна піна;
-інертні і негорючі гази;
-галоїдні вуглекислотні сполуки;
-сухі порошки;
-пісок, щільна тканина — повсть та азбест.
До первинних засобів пожежогасіння належать:
вогнегасники;
пожежні крани-комплекти, ручні насоси;
лопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;
ящики з піском, бочки з водою;
азбестові полотнища, повстяні мати та ін.
Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.
Серед первинних засобів пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водопінні, порошкові, вуглекислотні, газові.
Залежно від способу транспортування вони бувають: переносні (до 20 кг) та пересувні (до 450 кг).
Залежно від об'єму вогнегасники бувають малолітражні (до 5л), ручні (до 10 л), пересувні (понад 10л).
Вогнегасники маркують буквами, що означає їх вид та цифрами, що визначають їх об'єм.
Найбільш перспективними є порошкові вогнегасники, які застосовують для гасіння лужних металів, ЛЗР (легкозаймистих рідин), електрообладнання, що горить під напругою до 1000В, твердих та газоподібних речовин.
Найбільш розповсюдженими порошковими вогнегасникамиє:
ОП-1, ОП-2, ОП-5, ОП-10 — переносні;
ОПА-50, ОПА-100 — пересувні.
