Тема. Повітря робочої зони

 Питання теми

1. Робоча зона та повітря робочої зони.

1.1. Мікроклімат робочої зони.

1.2. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.

1.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

1.4. Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами).

1.5. Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

1.6.Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.

1.7. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

2. Вентиляція. Види вентиляції.

3. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну. Природна вентиляція.

4. Системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.

5. Місцева (локальна) механічна вентиляція.

 Прочитайте

1. ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

2. ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

3. ДНАОП 0.03-3.01-71 (СН 245-71) «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий».

4. СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция, кондиционирование»

5. Основи охорони праці [Текст] : підручник / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський ; ред. М. П. Гандзюк. - К. : Каравела, 2003. - С. 137-164.

6. Гряник, Г. М., Лехман, С. Д. та ін. Охорона праці [Текст] / Г. М. Гряник. - К. : Урожай, 1994. - С. 77-89, 106-115.

7. Катренко, Л. А. Охорона праці [Текст] : навч. посібник / Л. А. Катренко, Ю. В. Кіт, І. П. Пістун. - 2-ге вид., стер. - Суми : Університетська книга, 2011. - С. 73-85.

8. Пістун, І. П., Березовецький, А. П., Березовецький, С. А. Охорона праці в галузі сільського господарства (рослинництво) [Текст] : Навчальний посібник / І. П. Пістун. - Суми: Університетська книга, 2009. - С. 45-62.

 Методичні вказівки

Розглядаючи питання теми, звернути увагу на параметри мікроклімату, його вплив на теплообмін організму, нормування та контроль.

Слід пам’ятати, що погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на фізіологічний стан організму людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Необхідно розуміти, що є оптимальні мікрокліматичні умови і допустимі. Звернути увагу на комплекс заходів щодо нормалізації параметрів мікроклімату.

Для створення сприятливих умов на виробництві важливе значення має хімічний склад повітря. Залежно від умов виробництва повітря робочої зони може забруднюватися різними домішками у вигляді пилу, аерозолів, парів і газів. Ступінь і характер забруднення повітря залежать від особливостей технологічного процесу і виконуваної роботи, матеріалу та речовин, що використовуються, продукту, який виготовляється.

Слід розуміти, що тривала робота в умовах високої запиленості повітря може спричинити до професійних захворювань легенів (силікоз, антракоз сидероз, амілоз тощо). Одночасно з цим можуть виникати захворювання нервової, серцево-судинної і лімфатичної систем та органів травлення. Внаслідок токсичної і механічної дії пил може викликати захворювання верхніх дихальних шляхів (астма, бронхіт), очей (кон’юнктивіти), пилові захворювання шкіри тощо.

Звернути увагу на санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві, гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Необхідно виділити заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони та захисту працюючих.

Знати методи контролю повітряного середовища залежно від класу небезпечності шкідливих речовин..

Вивчаючи питання теми, слід пам’ятати, що у створенні сприятливих умов праці ефективним засобом є вентиляція – процес організованої і регульованої заміни у приміщеннях забрудненого повітря чистим і свіжим.

Звернути увагу на види вентиляції, на організацію повітрообміну в приміщеннях.

Опрацювати розрахунок необхідного повітрообміну, кратність повітрообміну, повітряний баланс.

Визначити переваги і недоліки природної вентиляції над штучною; на переваги і недоліки штучної (механічної) вентиляції над аерацією.

Вивчити системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.

Звернути увагу на доцільність використання, види і вибір місцевих (локальних) систем механічної вентиляції.

Опрацювати теоретичні основи розрахунку систем механічної вентиляції.

 Теоретичні відомості

Мікроклімат визначається за такими параметрами:

• температурою повітря в приміщенні,°С;

• відносною вологістю повітря, %;

• рухливістю повітря, м/с;

• тепловим випромінюванням, Вт/м²;

• барометричним тиском, мм.рт.ст.

Всі ці параметрі поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. При зміні зовнішніх умов середовища терморегуляція в організмі людини відбувається за рахунок посилення або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлюють теплоутворення в організмі, а також впливають на тепловіддачу тіла людини в навколишнє середовище. Терморегуляція відбувається такими шляхами: 30% – конвекцією (безпосередньо нагрівання повітря шкірою людини), 45% – випромінюванням, 20% випаровуванням і 5% диханням.

Якщо температура навколишнього середовища підвищується до 25°С і вище, а відносна вологість становить більше 75%, тоді теплообмін людини з навколишнім середовищем порушується, підвищується температура тіла. Терморегуляція відбувається на 95% випаровуванням. За таких параметрів людина втрачає за зміну 5-8 л рідини, 50-80 г солей, тобто порушується водно-сольовий і вітамінний обмін в організмі людини, виникає слабкість, головний біль, шум у вухах, нудота. Дихання і пульс стають частішими, артеріальний тиск зростає, а потім падає. У важких випадках настає тепловий удар, який класифікується як нещасний випадок. Можливе виникнення також судомної хвороби; якщо людина втрачає 20% води, настає смерть.

Робота при низьких температурах може призвести до переохолодження організму людини. Периферійні кров’яні судини звужуються, надходження крові до них і тепловіддача знижується. У людини з’являється бажання інтенсивно рухатись, що посилює обмін речовин в організмі з утворенням тепла. Якщо температура тіла знижується до 34°С, людина відчуває слабкість, а при температурах 25-26°С настає смерть. Обмороження теж класифікується як нещасний випадок.

Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно на віддачу тепла випаровуванням. Середній рівень відносної вологості 40…60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлюється теплотворенням в організмі людини. Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 40…50 кДж/хв в стані покою до 3340 кДж/хв – при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. При великих швидкостях повітря і низькій його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Дуже низькі швидкості повітря, менше 0,2 м/с, негативно впливають на самопочуття людини, особливо при виконанні одноманітної, монотонної роботи. Різкі перепади температур зазвичай супроводжуються простудними захворюваннями.

Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, це санітарні норми.