9. Економічна частина

Основним завданням техніко–економічного обґрунтування є визначення величини економічного ефекту від використання у загальному виробництві основних, супутніх результатів, отриманих при рішенні поставленої задачі. Оцінка повинна бути комплексною та враховувати усі економічні, соціальні, екологічні та інші види ефекту. При проведенні розрахунків економічної ефективності необхідно виконувати ряд загально прийнятих принципів, правил і рекомендацій, які дозволяють досягнути поставленої мети:

• прийняти рішення про цілеспрямованості даного заходу;

• вибрати найкращі з можливих варіантів;

• відобразити економічний ефект в показниках господарської діяльності.

В плануванні та проектуванні загальна економічна ефективність визначається як відношення ефекту до капітальних вкладень, а порівняльна – як відношення різниці поточних витрат до різниці капітальних витрат по варіантам. При цьому загальна та порівняльна економічна ефективність доповнюють одна одну.

Економічний ефект – це корисний результат, що має грошовий вираз. Це величина абсолютна і напряму залежить від продуктивності.

В кожному окремому випадку отримані в результаті розрахунків

показники загальної економічної ефективності затрат порівнюються з нормативами та аналогічними показниками ефективності виробництва інших підприємств та фірм.

Давно відомо, що автоматизація технологічних процесів в сільськогосподарському виробництві, як і в інших галузях народного господарства, є важливим аспектом зниження собівартості продукції зменшення затрат праці на її отримання та підвищення її якісних показників.

9.1. Витрати на розробку і впровадження пристрою

Однією з основних цілей планування НДДКР є визначення загальної тривалості їхнього проведення. Найбільш зручним, простим і наочним для цього є стрічковий графік проведення НДДКР, що представляє собою таблицю, де перераховані посади виконавців, тривалість виконання ними робіт, трудомісткість, чисельність виконавців.

Трудомісткість виконання робіт оцінюється експертним шляхом у людино-днях, і носить імовірнісний характер, тому що залежить від безлічі факторів, що важко враховуються.

Календарний графік побудуємо по п’ятиднівкам (робочий тиждень складає п’ять днів). Період дипломного проектування становить приблизно 4 місяці. Це 16 п’ятиднівок, тобто тривалість виконання НДДКР має становити не більше 80 днів.

Складемо таблицю, яка показуватиме види робіт і їх тривалість (табл. 9.1). Згідно даної таблиці приходимо до висновку, що тривалість НДДКР складає 40 робочих днів, тобто 8 п’ятиднівок (40/5=8).

Загальна календарна тривалість НДДКР визначається по формулі:

де t_пр.- тривалість виконання планованої НДДКР;

t_від. - час відпусток;

t_бол - тривалість невиходів через хворобу;

t_гос.об - час невиходів на роботу в зв'язку з виконанням державних обов'язків.

Виконання НДДКР складає t_пр=62 дні. Тривалість відпустки обчислюється по формулі:

,

де t_р.від.- тривалість річної відпустки;

 - середня кількість робочих днів у місяці.

t_р.від.= 24 дня,  =21 день.

днів

Тривалість невиходів на роботу через хвороби і у зв'язку з виконанням державних обов'язків приймається як 1.5..2  від t_пр. Вважаємо, що t_бол..=1.5t_пр., t_{гос.про..}=1.5t_пр., тоді загальна календарна тривалість НДДКР дорівнює:

днів.

Далі розрахуємо витрати на оплату праці розробників:

9.1.1. Основна заробітна плата розробників, яка розраховується за формулою:

М — місячний посадовий оклад конкретного розробника, грн.,

Т_р — число робочих днів в місяці. Приблизно Т_р = 21÷22,

t— число днів роботи розробника.

Вихідні дані для розрахунку приведені в таблиці 9.2.

Таблиця 9.2
Витрати на основну заробітну плату розробників
№	Найменування посади	Місячний посадовий оклад, грн.	Оплата за робочий день, грн.	Число днів роботи	Витрати на заробітну плату, грн.
1	Начальник відділу	2000	90,91	2	181,82
2	Провідний конструктор	1800	81,82	5	409,1
3	Інженер-конструктор	1800	81,82	20	1636,4
4	Технік	1000	45,45	5	227,25
5	Програміст	2000	90,91	22	2000,02
Всього					4454,59

9.1.2. Додаткова заробітна плата розробників складає 12% від З_о .

Отже,

9.1.3. Нарахування на заробітну плату розробників складають 38,5% від суми основної та додаткової заробітної плати, тобто:

Отже,

9.1.4. До накладних витрат відносяться: заробітна плата (з нарахуваннями) адміністративно-господарського персоналу, витрати на охорону праці і техніку безпеки, витрати на транспорт, витрати на ремонт, освітлення, опалення та інші витрати, що відносяться в однаковій мірі до всіх розроблених тем.

Приймемо суму накладних витрат у розмірі 120% від основної заробітної плати розробників:

Сума всіх попередніх статей складає вартість розробки: 12255,47 грн.