- •Зміст діагностико-психокорекційної практики
- •Основні завдання діагностико-корекційної практики
- •Вимоги до складання протоколу індивідуальної розвивально-корекційної роботи
- •Етапи психокорекційної роботи
- •Зміст і методи психокорекційної роботи
- •Механізми корекційного впливу
- •Індивідуальна психокорекція
- •Групова психокорекція
- •Сруктура психокорекційного заняття
Зміст діагностико-психокорекційної практики
Зміст практики студентів ІІІ курсу присвячено діагностико-корекційній діяльності практичного психолога в соціально-реабілітаційних центрах та установах, що працюють в екстремальних ситуаціях. Мета діагностично-корекційної практики: практично оволодіти знаннями, уміннями та навичками психологічної допомоги; засвоїти і відпрацювати комплекс способів і прийомів психокорекції дезадаптивної поведінки в умовах індивідуальної та групової роботи.
Основні завдання діагностико-корекційної практики
Асистентська практика: знайомство з різними напрямами роботи практичного психолога, шляхом асистування практичному психологу у виконанні спланованих видів робіт (психологічна просвіта, профілактика, діагностика, корекційно-розвивальна робота, психологічне консультування)
Діагностичний мінімум:
Провести психодіагностичне обстеження, відповідно з обраною спільно з психологом темою, з метою виявлення осіб, які потребують психологічної допомоги, проаналізувати отримані результати;
Корекційно-розвивальна діяльність:
Розробити програму індивідуальної або групової корекційно-розвивальної роботи, оформити плани-конспекти кожного заняття, добрати необхідні для проведення занять стимульні та наочні матеріали, оформити їх у відповідності з вимогами;
Провести заняття під супервізією психолога (чи як його асистент) за розробленою програмою, у яких застосувати різноманітні стратегії, методи і техніки розвивальної та корекційної роботи;
Описати та проаналізувати кожне заняття, користуючись методиками протокольної фіксації процесів групової взаємодії, щоденникових записів, структурованої рефлексії проведеної роботи;
Провести контрольний психодіагностичний зріз, використовуючи адекватні методи психодіагностичного обстеження; зробити порівняльний аналіз із результатами констатуючого зрізу, визначити ефективність проведеної корекційної роботи;
Проаналізувати і узагальнити результати своєї діяльності за весь період проходження практики.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРАКТИКИ
За результатами діагностико-корекційної практики студент-практикант подає таку документацію:
Щоденник практики: щоденник-звiт про виконувану діяльність впродовж практики за планом роботи практичного психолога із стислими висновками від бази практики, ксерокопія плану роботи психолога.
Дігностичний мінімум. Протоколи діагностичних обстежень на початкових та завершувальних стадіях корекційної роботи. Таблиця результатів діагностики за 2-3 методиками до та після корекції та висновки: оцінка результатів проведеної корекційно-розвивальної роботи із статистичними даними порівняння першого і другого зрізів діагностичного обстеження; визначення ефективності проведеної роботи.
Звіт про психокорекційну діяльність.
Програма індивідуальної або групової розвивально-корекційної роботи.
Протоколи психокорекційних занять, які пишуться після кожного заняття за наслідками роботи групи. У протоколах відбивається хід роботи, дається оцінка роботи в цілому, аналізуються окремі фрагменти, вправи; визначається, що вдалось, а що - ні.
До матеріалів практики додаються матеріали виконання завдань клієнтами: твори, творчі роботи, малюнки, (рекомендується, щоб кожен учасник корекційно-розвивальної групи вів зошит, у якому фіксував усі види роботи).
ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ:
Чітко формулювати мету корекційної роботи.
Дати наукову характеристику психологічному явищу, що підлягає корекції.
Визначити завдання, які конкретизують мету корекційної роботи.
Вказати форму роботи (індивідуальна, групова, змішана) та методи роботи (вправи, рольові ігри, бесіда, образотворча діяльність, ауторелаксація та ін.).
Вказати вік учасників, з якими планується робота.
Визначити час для реалізації всієї корекційної програми. Вказати частоту (графік) зустрічей.
Спланувати тривалість кожного корекційного заняття (від 10-15 хвилин на початку корекційної програми до 1,5-2 години на заключному етапі). Визначити зміст і структуру кожного заняття (вправи, рольові ігри, групові диспути, рефлексія (аналіз і осмислення результатів)).
Спланувати форми участі інших осіб у психокорекційній роботі (батьків, вчителів, ровесників, колег).
Продумати і підготувати необхідне обладнання і матеріали.
Вказати список використаної літератури (всі вправи, використані в програмах повинні мати посилання на джерела інформації).
