- •1.Об’єкт,предмет і методи соціології
- •2.Структура соціологічного знання
- •3. Основні категорії соціології.Зміст поняття”соціальне
- •4.Роль соціології в суспільстві,функції,завдання
- •5.Основні етапи розвитку соціол.Знання,їх загальна характеристика
- •6.Протосоціологія:поняття,ідеї,напрямки
- •7.Становлення соц.Як самост.Науки.Соціолог.Проект о.Конт
- •8.Позитивізм і натуралізм в соц. Органіцизм і еволюціонізм г.Спенсера
- •9.Соціальна теорія марксизму
- •10.Психологічні школи в соц.(кін.19-поч.20ст)
- •11.Соціологія е.Дюркгейма.Вчення про солідарність
- •12.”Розуміюча соц.”м.Вебера
- •13. Німецька формальна соціологія ( г. Зіммель, ф. Тьонніс)
- •14.Когерентність сучасних соц.Теорій.Інтегральна соц.П.Сорокіна
- •15.Основні школи,концепт.Напрями та характерні риси суч.Західної соц.
- •16.Емпірична соціологія
- •17. Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст.
- •18. Становлення та розвиток вітчизняної соціології у другій половині XIX – початку XX ст. ( м. Драгоманов, о. Потебня, і. Франко, м. Грушевський, м. Шаповал та ін.)
- •19.Соціологія в Україні радянської і пострадянської доби
- •20.Українська соц.Сьогодні:стан,актуальні завдання,перспективи розвитку
- •22.Суспільство як соц.Сис-ма,структура,сусп.Виробництво
- •23.Соц.Дії,зв’язки і взаєм.Як основа сусп.Життя
- •24. Соціальні відносини: сутність, структура і механізми відтворення
- •25.Природа і суспільство
- •26.Глобалізація як соц.Феномен:сутність,етапи,характерні ознаки
- •27. Глобалізація соц. І культурних процесів в сучасному світі
- •28.Соц.Концепція “сусп.-ва.Ризику”:еволюція,типологія,ознаки та види ризиків
- •29.Сучасне українське соц. Сусп.-во:характерні риси і проблеми модернізації
- •30.Соціальні зміни:теорії,моделі,фактори
- •31. Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси.
- •32. Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група.
- •33. Інституціалізація. Соціальні інститути.
- •34. Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.
- •35. Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види
- •36. Соціальна стратифікація: поняття та види. Основні концепції стратифікації.
- •37. Середній клас: ознаки, функції.
- •38. Соціально – стратифікакаційні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •39. Соціальна мобільність: сутність, типи і фактори.
- •40. Соціальна маргінальність: поняття, типологія. Маргінальність в Україні.
- •41. Поняття, структура і функції культури.
- •42. Форми культури. Культурні універсалії.
- •43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.
- •44. Особистість як суб’єкт і об’єкт суспільних відносин. Поняття особистості.
- •45. Структура і типологія особистостей в соціології
- •46. Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика.
- •47. Рольова теорія особистості. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •48. Рольова напруга і рольовий конфлікт
- •49. Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.
- •50. Виховання як соціальний феномен: сутність, структура і функції.
- •51. Десоціалізація і ресоціалізація. Особливості ре соціалізації в сучасному укр..Суспільстві.
- •52. Соціальна девіація: сутність і типологія.
- •53. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.
- •54. Соціальний контроль.Його структура,ф-ції, механізми, способи здійснення.
- •55. Соціальна сутність і функції праці.Особливості педагогічної праці.
- •56.Трудовий колектив як соціальна спільнота і соціальна організація. Основні типи і функції трудових колективів.
- •57.Особистість в соціально-трудових процесах. Мотивація трудової діяльності.
- •58. Етносоціальні спільноти людей,їх основні ознаки. Умови формування та історичні форми розвитку.
- •59. Соціально-етнічні процеси в сучасній Україні: стан і проблеми.
- •61. Класифікація, функції, структура та стадії протікання соціальних конфліктів.
- •63.Типи і види соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •64.Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні.
- •65.Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні
- •66.Сім’я як соціальний інститут та мала соц. Група.Функції сім’ї
- •67.Типи сім'ї та шлюбу
- •68.Стан і тенденція розвитку сучасної сім’ї.Сім’я в Україні
- •69. Молодь і суспільство. Проблеми життєвого самовизначення молоді в сучасному українському суспільстві.
- •1.2 Основні проблеми сучасної української молоді
- •70. Освіта як соціальний інститут. Зміст та функції освіти.
- •71. Освіта в сучасному світі. Тенденції і проблеми модернізації вітчизняної освіти
- •72. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.
- •73. Засоби формування, форми вираження та методи вивчення громадської думки. Громадська думка в педагогічній сфері.
- •74. Засоби масової інформації: поняття, структура, види та роль в сучасному суспільстві
- •75. Сутність конкретно-соціологічних досліджень та етапи їх проведення.
- •76. Види конкретно-соціологічних досліджень
- •77. Програма конкретно-соціологічного дослідження: поняття, структура і функції.
- •78. Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.
- •79. Інтерпретація та операціоналізація понять у соціологічному дослідженні
- •80. Вибірка в соціологічному дослідженні
- •81. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
- •82. Вимір у соціології: основні поняття і проблеми
- •83. Анкетування різновиди і правила проведення
- •84. Соціологічна анкета: поняття, структура і вимоги до її розробки
- •1. Звернення
- •2. Основна частина анкети
- •3. Демографічна частіша
- •4. Інформація про анкету
- •85. Інтерв’ювання: типи і специфіка використання в соціології
- •86. Фокусоване групове інтер’ю
- •87. Роль спостереження та експерименту в соціологічних дослідженнях
- •88. Документи як джерело соціологічної інформації, їх класифікації. Методи аналізу документів. Контент – аналіз.
- •1. За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •89. Соціометричний метод у соціології
- •90. Опрацювання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •91. Процедура інтерпретації соціологічної інформації і пояснення фактів
- •92. Практичні рекомендації , їх типи і шляхи реалізації
- •93. Звіт і його структура
53. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.
Термін «відхилення» означає поведінка індивіда або групи, яке не відповідає загальноприйнятим нормам, у результаті чого ці норми ними порушуються.
Під девіантною (лат. Deviatio - відхилення) поведінкою слід розуміти:
1) вчинок, дії людини, які відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам);
2) соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, що не відповідають офіційно встановленим чи фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам).
У першому значенні девіантна поведінка переважно предмет психології, педагогіки, психіатрії. У другому значенні - предмет соціології і соціальної психології. Зрозуміло, таке дисциплінарне розмежування відносне.
Вихідним для розуміння відхилень служить поняття «норма».
Соціальна норма визначає історично сформовану в конкретному суспільстві межу, міру, інтервал припустимого (дозволеного чи обов'язкового) поводження, діяльності людей, соціальних груп, соціальних організацій. На відміну від природних норм фізичних і біологічних процесів соціальні норми складаються як результат адекватного чи перекрученого відображення у свідомості і вчинках людей об'єктивних закономірностей функціонування суспільства. Тому вони або відповідають законам суспільного розвитку, будучи «природними», або недостатньо адекватні їм, а то й вступають у суперечність з-за спотвореного - класово обмеженого, релігійного, суб'єктивістського, міфологізованого - відображення об'єктивних закономірностей.
Соціальні відхилення можуть мати для суспільства різні значення. Позитивні служать засобом прогресивного розвитку системи, підвищення рівня її організованості, подолання застарілих, консервативних чи реакційних стандартів поведінки. Це - соціальна творчість: наукове, технічне, художнє, суспільно-політичне. Негативні - дисфункціональні, дезорганізують систему, підриваючи часом її основи.
Існують різні види відхилень:
Культурні і психічні відхилення. Соціологів цікавлять насамперед культурні відхилення, тобто відхилення даної соціальної спільності від норм культури. Психологів же цікавлять психічні відхилення від норм особистісної організації: психози, неврози і так далі. Люди часто намагаються зв'язувати культурні відхилення з психічними. Наприклад, сексуальні відхилення, алкоголізм, наркоманія і багато інших відхилень у соціальному поводженні зв'язують з особистісною дезорганізацією, інакше кажучи з психічними відхиленнями. Однак особистісна дезорганізація далеко не єдина причина девіантної поведінки. Звичайно психічно ненормальні особистості цілком виконують усі правила і норми, прийняті в суспільстві, і, навпаки, для особистостей, психічно цілком нормальних, бувають характерні дуже серйозні відхилення.
Індивідуальні і групові відхилення:
· індивідуальні, коли окремий індивід відкидає норми своєї субкультури;
· групове, розглянуте як конформне поводження члена девіантної групи стосовно її субкультури (наприклад, підлітки з важких родин, що проводять велику частину свого життя в підвалах. "Підвальне життя" здається їм нормальним, у них існує свій "підвальний" моральний кодекс, свої закони і культурні комплекси. У даному випадку в наявності групове відхилення від домінуючої культури, тому що підлітки живуть відповідно до норм власної субкультури).
Первинне і вторинне відхилення. Під первинним відхиленням мається на увазі девіантна поведінка особистості, що у цілому відповідає культурним нормам, прийнятим у суспільстві. У даному випадку чинені індивідом відхилення незначні і терпимі, що він соціально не кваліфікується девіантом і не вважає себе таким. Для нього і для навколишніх відхилення виглядає просто маленькою витівкою, чи ексцентричністю, помилкою.
Вторинним відхилення називають відхилення від існуючих у групі норм, що соціально визначається як девіантне.
Культурно схвалювані відхилення.
Культурно засуджувані відхилення.
Соціальна норма визначає історично сформовану у конкретному суспільстві межу, міру, інтервал припустимого (дозволеного чи обов'язкового) поводження, діяльності людей, соціальних груп, соціальних організацій. На відмінну від природних норм, фізичних і біологічних процесів соціальні норми складаються як результат адекватного чи перекрученого відображення у свідомості і вчинках людей об'єктивних закономірностей функціонування суспільства. Тому вони або відповідають законам суспільного розвитку, будучи «природними», або недостатньо адекватні їм, а інколи вступають у протиріччя через перекручене відображення об'єктивних закономірностей. У такому випадку аномальною стає «норма».
Ось чому соціальні відхилення можуть мати для суспільства різні значення. Позитивні служать засобом прогресивного розвитку системи, підвищення рівня її організованості, подолання застарілих, консервативних чи реакційних стандартів поведінки. Це - соціальна творчість: наукове, технічне, художнє, суспільно-політичне. Негативні - дизфункціональні, дезорганізують систему, підриваючи часом її основи. Це - соціальна патологія: злочинність, алкоголізм, наркоманія, проституція, суїцид.
В основі девіантної поведінки лежить насамперед соціальна нерівність. Це знаходить вираження в низькому, часом злидарському рівні життя більшої частини населення й у першу чергу молоді; у розшаруванні суспільства на багатих і бідних; у труднощах, що встають перед молодими людьми при спробі самореалізації й одержання суспільного визнання; в обмеженні соціально прийнятних способів одержання високого заробітку для молоді. Важко позначаються на життєвому рівні "гримаси ринкової економіки": безробіття, інфляційний тиск, корупція й офіційна неправда "верхів" наростаюча соціальна напруженість "низів".
Морально-етичний фактор девіантної поведінки виражається в низькому моральному рівні суспільства, бездуховності, і відчуженні особистості. В умовах, коли економічне життя суспільства нагадує не ринок, а базар, де усе продається і купується, торгівля робочою силою, здібностями і навіть тілом стає рядовою подією. Морально-етична деградація і падіння нравів знаходять вираження в масовій алкоголізації і бродяжництві, вибуху насильства і правопорушення.
