48. Рольова напруга і рольовий конфлікт

Ролевi взаємовiдносини зв'язують нас один з одним, тому що права з одного боку вiдносин є обов'язками на iншому їх боцi та навпаки. У той же час виконання ролей може вести до рольової напруги (role strain) . Вона виникає тоді, коли в однiй ролi є суперечливi експектацiї.

Наприклад, вiд бригадира очикується, що вiн буде мати добрi стосунки з робiтниками бригади, але вiд нього очікується також, що вiн буде вимагати виконання роботи, що iнодi може викликати незадоволення робiтникiв. Чим краще бригадир вiдповiдає одним експектацiям, тим гiрше може відповідати іншим.

Від рольової напруги треба відрізняти - рольовий конфлiкт . Соцiологи кажуть про рольовий конфлiкт, тоді коли двi чи бiльше ролей однiєї особи мають суперечливi вимоги. Класичний приклад - полiцейський, що повинен заарештувати власного сина. Це експектації різних . ролей - професійної та родинної.

Але головним чином ролi виконуються без перешкод, що врештi решт дозволяє передбачати поведiнку . людей.

49. Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.

Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством. Соціалізації особистості активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в даному суспільстві. У процесі соціалізації в людини формуються соціальні якості, знання, вміння, відповідні навички, що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин. Соціалізація відбувається як за умов стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і за умов цілеспрямованого формування особистості. Процес соціалізації безперервний і триває протягом усього життя людини. Навколишній світ змінюється, вимагаючи відповідних змін і від нас. Людська сутність не висікається навічно з граніту, вона не може в дитинстві остаточно сформуватися так, щоб більше вже не мінятися. Людина - істота соціальна. Однак жодна людина не народжується готовим членом суспільства. Інтеграція індивіда в суспільство - тривалий і складний процес.Він включає в себе засвоєння соціальних норм і цінностей, а також процес освоєння ролей. 

Процес соціалізації особистості складається з трьох фаз. У першій відбувається адаптація індивіда, тобто освоюючи різні соціальні норми і цінності, він повинен навчитися бути як усі, уподібнитися всім, «загубити» на якийсь час свою особистість. Друга фаза характеризується прагненням індивіда до максимальної персоціалізаціі, впливу на людей, самоактуалізації. І лише в третій фазі, при сприятливому результаті, відбувається інтеграція індивіда в групу, коли він представлений в інших своїми особливостями, а в оточуючих його людей є потреба прийняти, схвалити і культивувати лише ті його індивідуальні властивості, які їм імпонують, відповідають їх цінностей, сприяють загальному успіху і т. д. Будь-яка затримка на першій фазі або гіпертрофованість другої фази може привести до порушення процесу соціалізації і його негативних наслідків. Вдалою вважається така соціалізація, коли особистість вміє захистити і утвердити свою індивідуальність і при цьому інтегрована в соціальну групу. Проте важливо враховувати той факт, що особистість протягом свого життя входить у різні соціальні групи і, отже, багато разів проходить всі три фази соціалізації. Однак в одних групах вона може адаптуватися та інтегруватися, а в інших - ні, в одних соціальних групах її індивідуальні якості цінуються, а в інших - ні. Крім того, і самі соціальні групи і особистість постійно змінюються.  Соціалізація включає в себе різні етапи, стадії. У сучасній соціології це питання вирішується неоднозначно. Одні вчені виділяють три стадії: дотрудовую, трудову та послетрудовую. Інші поділяють цей процес на два етапи: «первинну соціалізацію» (від народження до зрілої особистості) і «вторинну соціалізацію», пов'язану з перебудовою особистості в період її соціальної зрілості. • об'єктивну (соціально-економічну), в результаті якої людина обіймає певну позицію, положення в структурі спільноти; • функціональну, що обумовлює виконання людиною певних функцій, ролей;• нормативну, що визначає готовність людини діяти певним чином для досягнення власних цілей, узгоджених з цілями діяльності спільноти; • міжособистісну, що визначає ставлення оточення до індивіда, оцінку його взаємодії з ним

Агенти соціалізації — це люди та установи, діючі соціальні суб'єкти, за допомогою яких людина соціалізується завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури. Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається первинною соціалізацією, подальший процес засвоєння нових ролей, цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі . називається вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).