42. Форми культури. Культурні універсалії.

Історично склалися дві форми культури: висока (елітарна) та народна (фольклорна). Елітарна культура включала в себе перш за все класичну музику, живопис, літературу, які створювалися професіоналами високого рівня, тому вона нелегка для сприйняття непідготовленою людиною. Народна культура включала фольклор, пісні, танці, міфи, казки, які створювали люди у повсякденному житті. Як правило, елітарна культура створювалася та задовольняла потреби небагатьох, народна ж була пов'язана з життям широких народних мас. Основною ознакою народної культури є її фольклорне походження.

Культурні універсали.

Незважаючи на велику розмаїтість культур, соціологи, антропологи, психологи виявили певні елементи, обов'язково присутні у кожній соціальній культурі — культурні універсали. Джордж Мердок, зокрема, виділив приблизно 80 універсальних компонентів культури (елементів властивих усім видам культури): мова, одяг, релігія, спорт, танці, звичай прикрашати тіло, освіта, ритуали похоронів та весіль, звичай дарувати подарунки, соціальне розшарування тощо. Для різних культур властиві різні види спорту чи способи прикрашати тіло, але ці елементи є у всіх культурах. Чи, наприклад, у всіх культурах знаходимо сімейні форми життя, але деякі суспільства практикують моногамію (один чоловік і одна дружина), інші — полігінію (один чоловік і декілька дружин), а ще інші — поліандрію (одна дружина і декілька чоловіків).

Вважають, що культурні універсали сформувалися на базі біологічних факторів, таких як наявність двох статей, безпомічність немовлят, фізіологічні потреби та ін. Тобто культура — це сукупність шляхів до розв'язання проблем, зумовлених біологією людини і загальними закономірностями її існування. І хоча різні суспільства знаходять різні способи вирішення цих проблем, та обставина, що всі вони стикаються з тими самими проблемами — забезпечують собі засоби існування, виховують дітей, борються з особами, чия поведінка відхиляється від норми тощо — забезпечує існування своєрідного "спільного знаменника" для усіх культур — культурних універсалій.

43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.

 Основними типами культури є: матеріальна та духовна, загальнолюдська, висока та народна, суперкультура, субкультура, контркультура, масова. 

Матеріальну культуру утворюють створені людиною матеріальні цінності (житло, предмети повсякденного вжитку, машини). Духовна культура включає всі види, форми й рівні суспільної свідомості, системи освіти та виховання, системи закладів культури. Сюди відносяться всі форми та типи літератури, мистецтва, філософії, релігії, моралі. Духовна культура відіграє велику роль у формуванні особистості.

Загальнолюдська культура (у сенсі культури, створеної людством протягом всієї історії його існування). Про реальність існування загальнолюдської культури свідчить наявність цінностей, які сприймаються всім людством і трактуються практично однаково.

Суперкультура — це культура певної самодостатньої спільноти (цивілізації, етносу) на протязі всього періоду її існування.

Субкультура — моделі переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти, які відрізняють цю спільноту від суспільства в цілому.

Молодь у субкультурах при ваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію в соціумі. Основними характеристиками молодіжної субкультури другої половини XX ст. - початку XXI ст. є: специфічний стиль життя і поведінки; наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді; нонконформізм, протиставлення себе решті суспільства; зовнішня атрибутика, яка має символічне значення; ініціативний центр, який генерує тексти.

Якщо типологізувати молодіжні субкультури, то їх типологія буде виглядати наступним чином:

• романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери інші);

• гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери інші);

• кримінальні (гопники, скінхеди інші);

• анархо-нігілістичні (панки та інші).

Отже, молодіжна субкультура – це будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. Як не парадоксально з одного боку, вони протестують проти суспільства дорослих, його цінностей та авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства.