- •1.Об’єкт,предмет і методи соціології
- •2.Структура соціологічного знання
- •3. Основні категорії соціології.Зміст поняття”соціальне
- •4.Роль соціології в суспільстві,функції,завдання
- •5.Основні етапи розвитку соціол.Знання,їх загальна характеристика
- •6.Протосоціологія:поняття,ідеї,напрямки
- •7.Становлення соц.Як самост.Науки.Соціолог.Проект о.Конт
- •8.Позитивізм і натуралізм в соц. Органіцизм і еволюціонізм г.Спенсера
- •9.Соціальна теорія марксизму
- •10.Психологічні школи в соц.(кін.19-поч.20ст)
- •11.Соціологія е.Дюркгейма.Вчення про солідарність
- •12.”Розуміюча соц.”м.Вебера
- •13. Німецька формальна соціологія ( г. Зіммель, ф. Тьонніс)
- •14.Когерентність сучасних соц.Теорій.Інтегральна соц.П.Сорокіна
- •15.Основні школи,концепт.Напрями та характерні риси суч.Західної соц.
- •16.Емпірична соціологія
- •17. Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст.
- •18. Становлення та розвиток вітчизняної соціології у другій половині XIX – початку XX ст. ( м. Драгоманов, о. Потебня, і. Франко, м. Грушевський, м. Шаповал та ін.)
- •19.Соціологія в Україні радянської і пострадянської доби
- •20.Українська соц.Сьогодні:стан,актуальні завдання,перспективи розвитку
- •22.Суспільство як соц.Сис-ма,структура,сусп.Виробництво
- •23.Соц.Дії,зв’язки і взаєм.Як основа сусп.Життя
- •24. Соціальні відносини: сутність, структура і механізми відтворення
- •25.Природа і суспільство
- •26.Глобалізація як соц.Феномен:сутність,етапи,характерні ознаки
- •27. Глобалізація соц. І культурних процесів в сучасному світі
- •28.Соц.Концепція “сусп.-ва.Ризику”:еволюція,типологія,ознаки та види ризиків
- •29.Сучасне українське соц. Сусп.-во:характерні риси і проблеми модернізації
- •30.Соціальні зміни:теорії,моделі,фактори
- •31. Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси.
- •32. Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група.
- •33. Інституціалізація. Соціальні інститути.
- •34. Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.
- •35. Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види
- •36. Соціальна стратифікація: поняття та види. Основні концепції стратифікації.
- •37. Середній клас: ознаки, функції.
- •38. Соціально – стратифікакаційні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •39. Соціальна мобільність: сутність, типи і фактори.
- •40. Соціальна маргінальність: поняття, типологія. Маргінальність в Україні.
- •41. Поняття, структура і функції культури.
- •42. Форми культури. Культурні універсалії.
- •43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.
- •44. Особистість як суб’єкт і об’єкт суспільних відносин. Поняття особистості.
- •45. Структура і типологія особистостей в соціології
- •46. Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика.
- •47. Рольова теорія особистості. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •48. Рольова напруга і рольовий конфлікт
- •49. Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.
- •50. Виховання як соціальний феномен: сутність, структура і функції.
- •51. Десоціалізація і ресоціалізація. Особливості ре соціалізації в сучасному укр..Суспільстві.
- •52. Соціальна девіація: сутність і типологія.
- •53. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.
- •54. Соціальний контроль.Його структура,ф-ції, механізми, способи здійснення.
- •55. Соціальна сутність і функції праці.Особливості педагогічної праці.
- •56.Трудовий колектив як соціальна спільнота і соціальна організація. Основні типи і функції трудових колективів.
- •57.Особистість в соціально-трудових процесах. Мотивація трудової діяльності.
- •58. Етносоціальні спільноти людей,їх основні ознаки. Умови формування та історичні форми розвитку.
- •59. Соціально-етнічні процеси в сучасній Україні: стан і проблеми.
- •61. Класифікація, функції, структура та стадії протікання соціальних конфліктів.
- •63.Типи і види соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •64.Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні.
- •65.Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні
- •66.Сім’я як соціальний інститут та мала соц. Група.Функції сім’ї
- •67.Типи сім'ї та шлюбу
- •68.Стан і тенденція розвитку сучасної сім’ї.Сім’я в Україні
- •69. Молодь і суспільство. Проблеми життєвого самовизначення молоді в сучасному українському суспільстві.
- •1.2 Основні проблеми сучасної української молоді
- •70. Освіта як соціальний інститут. Зміст та функції освіти.
- •71. Освіта в сучасному світі. Тенденції і проблеми модернізації вітчизняної освіти
- •72. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.
- •73. Засоби формування, форми вираження та методи вивчення громадської думки. Громадська думка в педагогічній сфері.
- •74. Засоби масової інформації: поняття, структура, види та роль в сучасному суспільстві
- •75. Сутність конкретно-соціологічних досліджень та етапи їх проведення.
- •76. Види конкретно-соціологічних досліджень
- •77. Програма конкретно-соціологічного дослідження: поняття, структура і функції.
- •78. Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.
- •79. Інтерпретація та операціоналізація понять у соціологічному дослідженні
- •80. Вибірка в соціологічному дослідженні
- •81. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
- •82. Вимір у соціології: основні поняття і проблеми
- •83. Анкетування різновиди і правила проведення
- •84. Соціологічна анкета: поняття, структура і вимоги до її розробки
- •1. Звернення
- •2. Основна частина анкети
- •3. Демографічна частіша
- •4. Інформація про анкету
- •85. Інтерв’ювання: типи і специфіка використання в соціології
- •86. Фокусоване групове інтер’ю
- •87. Роль спостереження та експерименту в соціологічних дослідженнях
- •88. Документи як джерело соціологічної інформації, їх класифікації. Методи аналізу документів. Контент – аналіз.
- •1. За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •89. Соціометричний метод у соціології
- •90. Опрацювання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •91. Процедура інтерпретації соціологічної інформації і пояснення фактів
- •92. Практичні рекомендації , їх типи і шляхи реалізації
- •93. Звіт і його структура
42. Форми культури. Культурні універсалії.
Історично склалися дві форми культури: висока (елітарна) та народна (фольклорна). Елітарна культура включала в себе перш за все класичну музику, живопис, літературу, які створювалися професіоналами високого рівня, тому вона нелегка для сприйняття непідготовленою людиною. Народна культура включала фольклор, пісні, танці, міфи, казки, які створювали люди у повсякденному житті. Як правило, елітарна культура створювалася та задовольняла потреби небагатьох, народна ж була пов'язана з життям широких народних мас. Основною ознакою народної культури є її фольклорне походження.
Культурні універсали.
Незважаючи на велику розмаїтість культур, соціологи, антропологи, психологи виявили певні елементи, обов'язково присутні у кожній соціальній культурі — культурні універсали. Джордж Мердок, зокрема, виділив приблизно 80 універсальних компонентів культури (елементів властивих усім видам культури): мова, одяг, релігія, спорт, танці, звичай прикрашати тіло, освіта, ритуали похоронів та весіль, звичай дарувати подарунки, соціальне розшарування тощо. Для різних культур властиві різні види спорту чи способи прикрашати тіло, але ці елементи є у всіх культурах. Чи, наприклад, у всіх культурах знаходимо сімейні форми життя, але деякі суспільства практикують моногамію (один чоловік і одна дружина), інші — полігінію (один чоловік і декілька дружин), а ще інші — поліандрію (одна дружина і декілька чоловіків).
Вважають, що культурні універсали сформувалися на базі біологічних факторів, таких як наявність двох статей, безпомічність немовлят, фізіологічні потреби та ін. Тобто культура — це сукупність шляхів до розв'язання проблем, зумовлених біологією людини і загальними закономірностями її існування. І хоча різні суспільства знаходять різні способи вирішення цих проблем, та обставина, що всі вони стикаються з тими самими проблемами — забезпечують собі засоби існування, виховують дітей, борються з особами, чия поведінка відхиляється від норми тощо — забезпечує існування своєрідного "спільного знаменника" для усіх культур — культурних універсалій.
43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.
Основними типами культури є: матеріальна та духовна, загальнолюдська, висока та народна, суперкультура, субкультура, контркультура, масова.
Матеріальну культуру утворюють створені людиною матеріальні цінності (житло, предмети повсякденного вжитку, машини). Духовна культура включає всі види, форми й рівні суспільної свідомості, системи освіти та виховання, системи закладів культури. Сюди відносяться всі форми та типи літератури, мистецтва, філософії, релігії, моралі. Духовна культура відіграє велику роль у формуванні особистості.
Загальнолюдська культура (у сенсі культури, створеної людством протягом всієї історії його існування). Про реальність існування загальнолюдської культури свідчить наявність цінностей, які сприймаються всім людством і трактуються практично однаково.
Суперкультура — це культура певної самодостатньої спільноти (цивілізації, етносу) на протязі всього періоду її існування.
Субкультура — моделі переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти, які відрізняють цю спільноту від суспільства в цілому.
Молодь у субкультурах при ваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію в соціумі. Основними характеристиками молодіжної субкультури другої половини XX ст. - початку XXI ст. є: специфічний стиль життя і поведінки; наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді; нонконформізм, протиставлення себе решті суспільства; зовнішня атрибутика, яка має символічне значення; ініціативний центр, який генерує тексти.
Якщо типологізувати молодіжні субкультури, то їх типологія буде виглядати наступним чином:
• романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери інші);
• гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери інші);
• кримінальні (гопники, скінхеди інші);
• анархо-нігілістичні (панки та інші).
Отже, молодіжна субкультура – це будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. Як не парадоксально з одного боку, вони протестують проти суспільства дорослих, його цінностей та авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства.
