- •1.Об’єкт,предмет і методи соціології
- •2.Структура соціологічного знання
- •3. Основні категорії соціології.Зміст поняття”соціальне
- •4.Роль соціології в суспільстві,функції,завдання
- •5.Основні етапи розвитку соціол.Знання,їх загальна характеристика
- •6.Протосоціологія:поняття,ідеї,напрямки
- •7.Становлення соц.Як самост.Науки.Соціолог.Проект о.Конт
- •8.Позитивізм і натуралізм в соц. Органіцизм і еволюціонізм г.Спенсера
- •9.Соціальна теорія марксизму
- •10.Психологічні школи в соц.(кін.19-поч.20ст)
- •11.Соціологія е.Дюркгейма.Вчення про солідарність
- •12.”Розуміюча соц.”м.Вебера
- •13. Німецька формальна соціологія ( г. Зіммель, ф. Тьонніс)
- •14.Когерентність сучасних соц.Теорій.Інтегральна соц.П.Сорокіна
- •15.Основні школи,концепт.Напрями та характерні риси суч.Західної соц.
- •16.Емпірична соціологія
- •17. Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст.
- •18. Становлення та розвиток вітчизняної соціології у другій половині XIX – початку XX ст. ( м. Драгоманов, о. Потебня, і. Франко, м. Грушевський, м. Шаповал та ін.)
- •19.Соціологія в Україні радянської і пострадянської доби
- •20.Українська соц.Сьогодні:стан,актуальні завдання,перспективи розвитку
- •22.Суспільство як соц.Сис-ма,структура,сусп.Виробництво
- •23.Соц.Дії,зв’язки і взаєм.Як основа сусп.Життя
- •24. Соціальні відносини: сутність, структура і механізми відтворення
- •25.Природа і суспільство
- •26.Глобалізація як соц.Феномен:сутність,етапи,характерні ознаки
- •27. Глобалізація соц. І культурних процесів в сучасному світі
- •28.Соц.Концепція “сусп.-ва.Ризику”:еволюція,типологія,ознаки та види ризиків
- •29.Сучасне українське соц. Сусп.-во:характерні риси і проблеми модернізації
- •30.Соціальні зміни:теорії,моделі,фактори
- •31. Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси.
- •32. Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група.
- •33. Інституціалізація. Соціальні інститути.
- •34. Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.
- •35. Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види
- •36. Соціальна стратифікація: поняття та види. Основні концепції стратифікації.
- •37. Середній клас: ознаки, функції.
- •38. Соціально – стратифікакаційні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •39. Соціальна мобільність: сутність, типи і фактори.
- •40. Соціальна маргінальність: поняття, типологія. Маргінальність в Україні.
- •41. Поняття, структура і функції культури.
- •42. Форми культури. Культурні універсалії.
- •43. Типи культур. Субкультура. Молодіжні субкультури.
- •44. Особистість як суб’єкт і об’єкт суспільних відносин. Поняття особистості.
- •45. Структура і типологія особистостей в соціології
- •46. Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика.
- •47. Рольова теорія особистості. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •48. Рольова напруга і рольовий конфлікт
- •49. Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.
- •50. Виховання як соціальний феномен: сутність, структура і функції.
- •51. Десоціалізація і ресоціалізація. Особливості ре соціалізації в сучасному укр..Суспільстві.
- •52. Соціальна девіація: сутність і типологія.
- •53. Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність.
- •54. Соціальний контроль.Його структура,ф-ції, механізми, способи здійснення.
- •55. Соціальна сутність і функції праці.Особливості педагогічної праці.
- •56.Трудовий колектив як соціальна спільнота і соціальна організація. Основні типи і функції трудових колективів.
- •57.Особистість в соціально-трудових процесах. Мотивація трудової діяльності.
- •58. Етносоціальні спільноти людей,їх основні ознаки. Умови формування та історичні форми розвитку.
- •59. Соціально-етнічні процеси в сучасній Україні: стан і проблеми.
- •61. Класифікація, функції, структура та стадії протікання соціальних конфліктів.
- •63.Типи і види соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •64.Соціально-демогрфічна структура суспільства. Демографічна ситуація і демографічна політика в сучасній Україні.
- •65.Молодь як соціально-демографічна група. Загальні засади державної молодіжної політики в Україні
- •66.Сім’я як соціальний інститут та мала соц. Група.Функції сім’ї
- •67.Типи сім'ї та шлюбу
- •68.Стан і тенденція розвитку сучасної сім’ї.Сім’я в Україні
- •69. Молодь і суспільство. Проблеми життєвого самовизначення молоді в сучасному українському суспільстві.
- •1.2 Основні проблеми сучасної української молоді
- •70. Освіта як соціальний інститут. Зміст та функції освіти.
- •71. Освіта в сучасному світі. Тенденції і проблеми модернізації вітчизняної освіти
- •72. Громадська думка: поняття та функції. Об`єкт та суб`єкт громадської думки.
- •73. Засоби формування, форми вираження та методи вивчення громадської думки. Громадська думка в педагогічній сфері.
- •74. Засоби масової інформації: поняття, структура, види та роль в сучасному суспільстві
- •75. Сутність конкретно-соціологічних досліджень та етапи їх проведення.
- •76. Види конкретно-соціологічних досліджень
- •77. Програма конкретно-соціологічного дослідження: поняття, структура і функції.
- •78. Визначення проблеми, об`єкта й предмета соціологічного дослідження.
- •79. Інтерпретація та операціоналізація понять у соціологічному дослідженні
- •80. Вибірка в соціологічному дослідженні
- •81. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
- •82. Вимір у соціології: основні поняття і проблеми
- •83. Анкетування різновиди і правила проведення
- •84. Соціологічна анкета: поняття, структура і вимоги до її розробки
- •1. Звернення
- •2. Основна частина анкети
- •3. Демографічна частіша
- •4. Інформація про анкету
- •85. Інтерв’ювання: типи і специфіка використання в соціології
- •86. Фокусоване групове інтер’ю
- •87. Роль спостереження та експерименту в соціологічних дослідженнях
- •88. Документи як джерело соціологічної інформації, їх класифікації. Методи аналізу документів. Контент – аналіз.
- •1. За формою фіксації інформації документи діляться на:
- •89. Соціометричний метод у соціології
- •90. Опрацювання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •91. Процедура інтерпретації соціологічної інформації і пояснення фактів
- •92. Практичні рекомендації , їх типи і шляхи реалізації
- •93. Звіт і його структура
35. Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види
Соціальна структура – це стійкий зв'язок елементів у соціальній системі. Основними елементами соціальної структури суспільства є індивіди, що займають певні позиції (статус) і вико¬нують певні соціальні функції (ролі), об'єднання цих індивідів на основі їхніх статусних ознак у групи, соціально-територіальні, етнічні та інші спільноти.Понятгя соціальної структури в суспільстві використовується в наступних основних значеннях. У широкому розумінні соціальна структура– це побудова суспільства в цілому, системи зв'язків між усіма його основними елементами. При такому підході соціальна структура характеризує всі багаточисельні види соціальних спільнот і відносини між ними. У вузькому розумінні термін «соціальна структура суспільства» частіше застосовується до соціально-класових і соціально-групових спільнот. Соціальна структура у цьому ро¬зумінні – це сукупність взасмопов"язаних і взаємодіючих класів, соціальних верств і груп. Згідно із системно-організаційним аспектом головний зміст соціальної структури створюють соціальні інститути, насамперед економіка, політика (держава), наука, освіта, сім'я, зберігаючи і підтримуючи існуючі в суспільстві відносини і зв'язки. Ці інститути нормативно регулюють, контролюють і спрямовують поведінку людей у життєво важливих сферах, а також визначають стійкі, регулярно відтворювані їх рольові позиції (статуси) у різних типах соціальних організацій. Соціальний статус є первинним елементом соціальної структури суспільства, що розкриває місце особистості в соціальній структурі суспільства. Він зумовлений професією, віком, освітою, матеріальними статками тощо. Наприклад, структура сім'ї утворюється взаємозалежною мережею позицій: чоловік, дружина, діти; у системі освіти — учитель, учень; в економіці — підприємець, робітник і т. д. Соціальні позиції (статуси) та зв'язки між ними визначають характер соціальних відносин. На основі близькості соціальних статусів, що встановлюють потенційну можливість участі індивідів у відповідних видах діяльності, формуються складніші структурні елементи суспільства — соціальні групи.
Соціальна група — відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об'єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.
Це поняття є родовим щодо понять «клас», «соціальна верства», «колектив», «нація», «етнічна, територіальна, релігійна та інші спільноти», оскільки фіксує соціальні відмінності між окремими сукупностями людей у процесі розподілу праці та їх результатів. Ці відмінності мають у своїй основі відношення до засобів виробництва, влади, специфіки праці, фаху, освіти, рівня й структури доходів, статі, віку, національної належності, місця проживання, стилю життя тощо.
У кожному суспільстві існує певна кількість соціальних груп, утворення яких зумовлено:
— спільною діяльністю (наприклад, професійні групи, зайняті у сфері політичної, економічної та духовної діяльності);
— спільним просторово-часовим існуванням (середовищем, територією, комунікацією);
— груповими установками та орієнтаціями.
У соціальні групи люди об'єднуються на підставі спільних соціальних інтересів, які зумовлюють їх дії. Формуються вони з представників різних груп залежно від їх становища та ролі в суспільному житті. Оскільки інтереси, скажімо, у робітника і підприємця різняться між собою, то вони реально становлять різні соціальні групи. Але соціальні інтереси груп, формуючись на основі індивідуальних інтересів їх учасників, не замикаються у власних егоїстичних рамках. Під соціальною структурою суспільстварозуміють сукупність його складових і зв'язків між ними. Існують різні підходи до визна¬чення цих складових. Відомий російський соціолог А.І.Кравченкотрактує структуру суспільства, як сукупність статусів і ролей, функ-ціонально зв'язаних між собою. Провідні українські політологи В.П.Андрущеико, Н.І. орлачвизначають сутність соціальної структури суспільства як сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп, а також відносин між ними.
