26.Глобалізація як соц.Феномен:сутність,етапи,характерні ознаки

Дослідники виділяють 3 ракурси глобалізації як соц.явища:соц.-політ.,соц.-економ,соціокультурний.Сам термін має багато змістовних значень,теорій та підходів.Глобаліз.можна розуміти,як нескінченний синтез багатьох дисциплінарних підходів.Н-д:перетворення людства на єдину структ.-функц.сис-му,організовану за універсальними принципами.За Імануїлом Валерстайлом сучасний світ має 3 складові:1.Центр або ядро,до якого належать високорозвинені країни.2.Напівпериферія.Середній рівень доходу на душу населення.Лідери:4-х малих дракони.напівпериферія може утвор.переміщ.геопол.зміни.3.Периферія.Найбідніші,найменш розвинені країни(Африка,Азія).У суч.сусп-ві відб.кардинальні зміни- перхід від вир-ва багатства до вир-ва ризику.

27. Глобалізація соц. І культурних процесів в сучасному світі

Глобалізація-процес всесвітньої економ.,політ.,соціал.,культурної інтеграції та уніфікації.Основним наслідком цього є світовий поділ праці,міграція в масштабах всієї планети капіталу,людських і виробничих ресурсів,зближення культур різних країн.У соціал.сфері глобалізація поведбачає створення сусп-ва,якості.е повинно бути засноване на повазі прав та фундаментальних свобод людини,на принципі соц..справедливості.

28.Соц.Концепція “сусп.-ва.Ризику”:еволюція,типологія,ознаки та види ризиків

Основу концепції заклав У. Бек. Пізніше питання аналізу суч.сусп-ва як сусп-ва ризику стали в центрі уваги інших дослідників: Н. Лумана, Е. Гіденса та інших. Концепція набула поширення з огляду на актуальність проблеми для сучасного соціуму.Види ризику: природний(притаманний кожному індивіду в формі непідкорення сімейній, становій субординації, на основі індивідуальних психологічних властивостей, жертва кримінальних дій.), цивілізаційний(ускладнення суспільних відносин та суспільного устрою, класове розшарування) та глобальний(глобалізація техногенних ризиків. Техніка із допоміжного знаряддя перетворилася на засіб поступового самознищення людства). В основі аналізу визначених видів ризику є їх характерні ознаки: ризик взаємовідносин із природою;взаємовідносин у межах соціуму;застосування технічних засобів в діяльності людини;взаємодії суспільства та держави, міждержавної взаємодії. Аналіз ризику передбачає виокремлення основних його елементів:можливість відхилення від поставленої мети, заради чого виконувалася обрана альтернатива;ймовірність досягнення бажаного результату; відсутність впевненості в досягненні поставленої мети тощо.

29.Сучасне українське соц. Сусп.-во:характерні риси і проблеми модернізації

Для визначення суч.сусп-ва амер.соціолог Деніел Белл запровадив термін «постіндустріальне суспільство». Постіндустріальне суспільство — стадія суспільного розвитку, що приходить на зміну державно-монополістичному капіталізму, індустріальному суспільству. Таке суспільство перебуває на стадії тертіальних промислів, у сфері послуг якого зайнято не менше 50 відсотків працюючого населення.Характеристика суч.сусп-ва: рольовий характер взаємодії (очікування та поведінка людей зумовлюються їх суспільним статусом і соціальними функціями);поглиблений розподіл праці; формальна система регулювання відносин (на основі писемного права, законів, положень, договорів); складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування); виокремлення різноманітних соціальних інститутів. Модернізація (оновлення)- сис-ма наук-метод. засобів дослідження особливостей і напрямів соц. змін; механізм забезпечення здатності соц. систем до вдосконалення.Поширеним є лінійне тлумачення модернізації як процесу трансформації суспільства від доіндустріального до індустріального, а потім до постіндустріального стану, який супроводжується кардинальними змінами в економічній, політичній, соціальній сферах.У соціології розрізняють два види модернізації: органічну та неорганічну. Органічна модернізація відбувається завдяки ресурсам власного розвитку, підготовлена внутрішньою еволюцією суспільства (перехід Англії від феодалізму до капіталізму в результаті промислової революції XVIII ст.). Вона починається не з економіки, а з культури та зміни суспільної свідомості   Неорганічна модернізація є реакцією на досягнення розвинутіших країн, формою «наздоганяючого розвитку» з метою подолання історичної відсталості. Наприклад, Росія неодноразово намагалася наздогнати розвинуті країни. Теорія «модернізації» містить такі стрижневі ідеї:а) розвинутою може вважатися тільки та країна, яка має значний рівень індустріалізації, стабільний економічний розвиток, віру суспільства у силу раціонального наукового знання як основу прогресу, високий рівень та якість життя, розвинуті політичні структури, вагому частку середнього класу в структурі населення;б) суспільства, які не відповідають цим критеріям, належать або до «традиційних», або до «перехідних»; в) зразком розвинутості є західні країни (саме тому теорію модернізації інколи називають теорією «вестернізації»);г) модернізованість, розвинутість — комплексний феномен, який має технологічні, політичні, економічні, соціальні, психологічні аспекти; основою модернізації є науково-технічний і технологічний прогресс.