1.Об’єкт,предмет і методи соціології

Термін походить з лат.-наука про суспільство.Об’єкт:це об’єктивно дана соц. реальність,на яку спрямовують процес пізнання. Предмет:відтворення на абстрактному рівні значущих з теорет.і практ.точок зору закономірних зв’язків і відносин соц.реальності та її пізнання.Соціологія розглядаєтьсяяк цілісний соц.організм, закони і закономірності ,організації,функції і розвиток якого,аналізують крізь плосередництво взаємодії економ.,політ.,духовн.,соціал. реальності.Соціологія вивчає зв. взаємодії відносин,які прийнятот називати соціальними(справедливості і несправ.,свободи і несвободи).Соціологія – це наука про загальні та специфічні закони і закономірності становлення,функціонування і розвитку історично певних соц.систем про механізми їх дії і форми прояву діяльності людей в суспільстві в цілому про особистість її в соц. взаємодіях, про соц.життя індивідів.Сам термін “соціологія” в науковий обіг ввів 30-х рр. франц.мислитель Огюст Конт(1798-1857).Методи соціології за Контом:спостереження,експеримент,м-д класифікації,м-д порівняння та історичний м-д.

2.Структура соціологічного знання

Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології були зміни в структурі соціологічного знання. У зв'язку з відновленням і розбудовою його теоретичних поверхів, відродженням "великої теорії" постало питання про змістовну єдність і цілісність соціології як науки, несуперечливість окремих структурних елементів соціологічного знання. Тому склався загальноприйнятий структурний поділ соціології на три рівні: 1 - загально-соціологічної теорії; 2 — спеціальної (галузевої) соціологічної теорії: 3 — емпіричної соціології або рівня конкретного соціологічного дослідження. Вирізняється також макросоціологія та мікросоціологія.Також пропонується для розгляду теоретична та емпірична соціологія. З іншого боку, соціологія як наукова дисципліна виникла відносно недавно, тому в ній немає ще таких універсальних тверджень і водночас обґрунтованих фактами стабільних теорій. Між тим, це не означає, що в ній такі узагальнення неможливі в принципі. Можна навести лише деякі соціологічні теорії, такі як: структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон); теорія соціальної дії (М.Вебер); теорія соціального конфлікту (К.Маркс, Р.Дарендорф); теорія соціальних систем (Т.Адорно); символічний інтеракціонізм (Г.Блумер, Д.Мід, А.Роуз); інтегральна система соціології (П. Сорокін) тощо.Соціологічна теорія — це система логічно взаємозв'язаних понять та принципів, за допомогою яких інтерпретується сутність (структура та генезис) соціальної реальності та здійснюється аналіз їх взаємодії.Абстрактно відображає дійсність, але в контексті системності, цілісності та всезагальності.

3. Основні категорії соціології.Зміст поняття”соціальне

Категорії соціології - це основні стрижеві поняття, які відображають, описують певні явища, процеси, аспекти об'єкта соціології, тобто суспільства.Можна застосувати різноманітну типологію категорій соціології. Зокрема, використовуючи підхід О. Конта, усі категорії соціології можна поділити на:категорії,що описують соціальну статику (соц.структура,сім'я,соц. група);категорії,що описують соціальну динаміку (соціальний прогрес, соціальний розвиток, соціальні зміни).В соціології виділяється 5 категорій соц.законів:-закони,що констатують співіснування соц.явищ.(Якщо є одне явище,то має бути і інше явище.Так,індустріалвзація і урбанізація в сусп-ві визначають скорочення зайнятого в с/г населення.Закони,що встановлюють тенденції розвитку,обумовлюють зміни структури соц.обєкту,перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого.Зміни характеру продуктивних сил вимагають зміни відносин вир-ва.Закони,що встановлюютьзв.між соц.явищами.Виражають зв.між основними елементами соц.обєкту,що визначає характер йогог функціонування.Закони,що фіксують причинний зв.між соц.явищами.(Важливішою і необхідною умовою соц.інтеграції виступає раціональне поєднання суспіл. І особистих інтересів.)Закони,що стверджують можливість або вірогідність зв. між соц.явищами.(Рівень шлюбних розлучень в різних країнах підвищується і хитається разом з економічними циклами).Соц.закони або тенденції проявляються не взагалі,а в конкретній формі-в діяльності окремої людини.У соціології як основну категорію визначають поняття "соціальна система", "соціальна спільнота", але найчастіше - поняття "соціальне".За Максом Вебером, соціальне - це, так зване, очікування, тобто орієнтація на іншого, на відповідну реакцію.Соціальне-сукупність тих чи інших якостей і особливостей соціальних відносин, інтегрована індивідом чи спільнотами у процесі спільної діяльності (взаємодії) в конкретних умовах, яка виявляється в їх ставленні:один до одного;до свого місця у суспільстві;до явищ і процесів суспільного життя.Соціальне найбільш широко проявляється у нашому ставленні один до одного, до місця, яке ми посідаємо в суспільстві, а також до тих явищ, які відбуваються в суспільстві. Соціальне проявляється скрізь, де дія однієї людини зіставляється з дією іншої.