20.Українська соц.Сьогодні:стан,актуальні завдання,перспективи розвитку

Сьогоднішній стан укр..соц. визначається, насамперед, загальною ситуацією у країні. Нині соціологічна освіта в Україні має певну мережу навчальних та науково-дослідних установ. Соціологів готують декілька державних університетів та інші вищі навчальні заклади, що мають соц.факультети або відділення на інших факультетах: Київський, Харківський, Одеський, Львівський, Дніпропетровський, Волинський університети, Києво-Могилянська академія та ін. Загалом у цих закладах навчаються і здобувають кваліфікацію кілька сотень студентів та близько сотні аспірантів.До соц. сьогодні у сусп-ві панує великий інтерес, і це забезпечує високий престиж відповідних вузів.Насамперед – поява соц.відділень у тих вузах, спеціалізація яких ніяк не в'яжеться із соціологією. А звідси - інша особливість: відсутність відповідних умов для підготовки соціологів на багатьох новостворених факультетах та відділеннях, що виявляється, передусім, у тому, що бракує кваліфікованих викладачів, здатних забезпечити якісну підготовку, недостатньо укомплектовані соціологічною літературою бібліотечні фонди, відсутня належна технічна база, бази набуття практичного досвіду.Небезпроблемною залишається і система післядипломної підготовки соціологів, де мають місце аналогічні явища.Сьогодні на соціологію попит. Актуальним є створення навчальних та методичних посібників з соціології, які виступали б і функцією експертної оцінки теоретичних та емпіричних результатів науки. Заслуговує уваги і формування міцної академічної соціології, яка має стати в авангарді розвитку цієї науки.Соц. в Україні, як в системі науки, так і в системі освіти, переживає своє становлення, перебуває у стані пошуку своєї ідентичності. І перш за все, потребує більшої уваги з боку держави та суспільства.

21.Соц.сис-ма:поняття,структ.,ф-ї,типи

Соц.сис-ма-це сукупність,множина,пов’язаних між собою елементів вз.яких утв. певну цілісність появу нових інтегративних властив. та внутр.закономірностей непритаманних,утв.компонентам окремо.Структурні елементи:індивіди або люди,соц..вз.або відносини,а також утворені людьми соц.норми;людина-має власну суб’єктив.і надзвичайно широкий діапазон вибору поведінки.Звідси,2 наслідки:певна невизначеність функціонал.соц.сист-ми,наявність мети управління ними.Розвиток соц..систем ґрунтується на спонтанних змінах(саморозвиток)та цілеспрямованих впливах(формулюв.спільної мети,досягнень).Функції:ф-я інтеграції і координації діяльності структурних елементів;ф-я структ.цілей і мобілізація ресурсів на їх досягнення;ф-я акумуляції соц..досвіду і пере наступним поколінням;ф-я забезпечення кожного елементу збереження їх своєї суті;надання кожному елементу нових якостей-якостей системи;ф-я контролю за зовн.середовищем і координацією з ним своїх дій.Залежно від природи утв.елементів соц..сист-ми поділяються:гомогенні(соц.однорідні),гетерогенні(соц..технічні).За типом вз.з оточуючим середовищем:закриті,відносно-закриті,відкриті.Як соц..сист-ми постають:сусп.-во та його підсистеми,культурний дух,етносоц.системи людей,соц..організації,соц..інститути.