5. Конституційний принцип розподілу державної влади.

Найважливішим конституційним принципом є розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, кожна з яких діє незалежно, самостійно, у взаємодії з іншими гілками влади на засадах взаємних стримувань і противаг (с. 6, 75, 85, 87, 94, 106, 115, 119, 124 Конституції). В той же час влада в Україні є єдиною.

Різні гілки державної влади, як правило (виключення може бути встановлене лише Конституцією), не мають права взаємного делегу­вання своїх функцій і повноважень.

Принцип розподілу гілок влади закріплений в ст. 6 Конституції України. Він означає:

• по-перше, розподіл функцій між державними органами відпо­відно до вимог праці;

• по-друге, закріплення певної самостійності кожного органу влади при здійсненні своїх повноважень;

• по-третє, наділення кожного органу можливістю протиставляти свою думку рішенню іншого органу, контролюючи цим повною мірою його дії.

Назва	Зміст влади
1. Законодавча влада	1. Делегована народом Верховній Раді (парла­менту). Компетенція парламенту України визначена в IV розділі Конституції «Верховна Рада України».
2. Виконавча влада	2. Це гілка державної влади, яка направлена на виконання законів і інших нормативних актів. Вона представлена Кабінетом Міністрів України і іншими органами виконавчої влади (розділ VI Конституції).
3. Судова влада	3. Це гілка державної влади, яка здійснює правосуддя. Вона керується лише законом і не залежить від суб'єктивних впливів законодавчої або виконавчої влади (р. VIII Конституції).

Особливе місце в системі органів влади займає Президент Украї­ни, що є главою держави і має широкі повноваження в різних областях державного управління.

Разом з вказаними в ст. 6 Конституції гілками державної влади фактично діє і конституційно визнана контрольно-наглядова (нагля­дово-інспекційна) влада (Рахункова палата Верховної Ради, Генеральна Прокуратура, Національний аудиторський комітет, Державна пробірна палата України).

Реалізація принципу розподілу гілок влади покликана запобігти концентрації всієї державної влади в руках однієї особи або одного ор­гану, що, як показує історичний досвід, приводить до свавілля в керівництві державою і суспільством.

Необхідною умовою ефективного втілення цього принципу в практику організації і діяльності державного апарату є створення сис­теми взаємних стримувань і противаг між органами, які належать до різних гілок влади.

Механізм забезпечення взаємних стримувань і противаг різних гілок державної влади:

Право Президента України за певних умов достроково припи­нити повноваження Верховної Ради або накласти вето на закон, прий­нятий Верховною Радою.

Повноваження Верховної Ради України по ухваленню резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що тягне за собою його відставку, а також по зміщенню Президента з його поста у порядку імпічменту.

Обов'язковість скасування будь-якого державного акту після того, як Конституційний Суд встановив їх невідповідність діючої Конституції, а також можливість оскарження рішень органів державної влади і результату виборів Президента або депутата ради будь-якого рівня в судовому порядку.

Розподіл влади на три гілки є неповним, оскільки важливе місце в системі державної влади займають глава держави (Президент), а та­кож контрольно-наглядові органи, що не відносяться ні до однієї з гілок.

Систему органів державної влади України також можна розділити по вертикалі – на центральні і місцеві органи влади. До центральних відносяться Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів і міністер­ства, суди. До місцевих – державні адміністрації в областях, районах, містах Києві і Севастополі.