9. Поняття про самоврядування. Органи місцевого самоврядування в Україні.

Місцеве самоврядування є однією з форм народовладдя в Україні, сутність якої полягає в самостійному вирішенні населенням питань місцевого значення. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села або добровільного об'єднання в сільську гро­маду жителів декількох сіл, селища і міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування – різновид політичної, але не державної влади. Воно визнається і гарантується Конституцією України, є однією з основ конституційного ладу.

Місцеве самоврядування в Україні регулює

1. Розділ XI Конституції України

2. Закон України «Про місцеве самоврядуван­ня» від 21 травня 1997 р.

3. Європейська хартія місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування може здійснюватися в двох формах

Безпосередньо	Через органи місцевого самоврядування
шляхом проведення місцевих референдумів, рішенням певних питань на сході жителів села, певної території і т. д.	сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи; виборні глави органів місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські голови (голови виконавчих органів відповідних рад); виборні районні і обласні ради, які представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст (питання організації управління районами в містах відноситься до компетенції міських рад)

Відповідно до статті 71, ч. 1 і 2 статті 141 Конституції України сільські, селищні, міські, районні і обласні ради складаються з депута­тів, які обираються жителями відповідних територій на основі загаль­ного, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають терміном на чотири роки відповідно сільського, селищного і міського голову, який очолює виконавчий орган ради і головує на його засіданнях. Голова районної і голова обласної ради обираються відповідною радою.

Чергові і позачергові вибори до органів місцевого самоврядуван­ня призначаються Верховною Радою України.

У статті 143 Конституції України закріплюється перелік питань, рішення яких віднесене до компетенції територіальних громад або створених ними органів місцевого самоврядування, тобто відповідних рад:

1. управління майном, що знаходиться в комунальній власності;

2. затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку і контроль за їх виконанням;

3. затвердження бюджету відповідних адміністративно-терито­ріальних одиниць і контроль за їх виконанням;

4. встановлення місцевих податків і зборів;

5. проведення місцевих референдумів і реалізація їх результатів;

6. створення, реорганізація і ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ.

В рамках своїх повноважень органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території і повинні відповідати Конституції і законам України. Орга­нам місцевого самоврядування можуть передаватися окремі повнова­ження виконавчої влади, їх виконання фінансується за рахунок Дер­жавного бюджету України. З цих питань органи місцевого самовряду­вання підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальне і фінансове забезпечення здійснення місцевого само­врядування відбувається за рахунок прибутків місцевих бюджетів і від­повідної допомоги держави. Якщо ж певні витрати органів місцевого самоврядування виникають унаслідок рішень органів державної влади (наприклад, у зв'язку з проведенням всеукраїнського референдуму, ви­борів Президента і т. д.), то вони повністю компенсуються державою.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати домові, вуличні, квартальні і інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Органи самоорганізації населення є особливою організаційно-правовою формою місцевого самоврядування разом з місцевими радами. Їх статус визначається Конституцією України і Законом Ук­раїни «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р.

Орган самоорганізації населення є однією з форм участі населення в рішенні питань місцевого значення.

В Україні існують наступні види органів самоорганізації населення.

1. Сільські і селищні комітети, які діють в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради.

2. Вуличні і квартальні комітети, що діють в межах території кварталу, декількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови.

3. Комітети мікрорайонів, що діють в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;

4. Будинкові комітети, що діють в межах будинку (декількох будинків) в державному і суспільному житловому фонді і фонді жит­лово-будівельних кооперативів.

5. Комітети районів в містах, що діють в межах одного або декіль­кох районів в місті, якщо його межі не співпадають із межами районної в місті ради.

З ініціативою про створення органу самоорганізації населення можуть виступити збори (конференція) жителів за місцем прожи­вання, якщо в них брало (було представлено) участь не менше половини жителів відповідної території, що мають право голосу. Дозвіл на ство­рення органу самоорганізації населення надає сільська, селищна, міська, районна в місті рада. Орган самоорганізації населення обов'язково повинен бути легалізований шляхом реєстрації (у такому разі він отримує статус юридичної особи) або повідомлення про створення (без статусу юридичної особи).

До найважливіших повноважень органу самоорганізації населен­ня відносяться:

1. право представляти інтереси жителів в місцевій раді і місцевих органах виконавчої влади;

2. право вносити пропозиції до проектів місцевих програм соціаль­но-економічного і культурного розвитку;

3. організовувати участь населення в заходах щодо охорони навколишнього середовища, пам'ятників історії і культури, по впорядкуванню території;

1. здійснювати контроль за якістю житлово-комунальних послуг;

4. організовувати допомогу громадянам похилого, віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизан і військовослужбовців, малозабез­печеним і багатодітним сім'ям, дітям-сиротам;

5. сприяти органам пожежного нагляду в здійсненні протипожеж­них заходів і правоохоронним органам в забезпеченні громадського порядку.

Крім того, місцеві ради мають право передати органу самоорганізації населення частину своїх повноважень і засобів, необхідних для їх вико­нання.

Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах (без оплати). За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці.