Зміст

Вступ

1. Технічне завдання до проектування

2. Розрахунки параметрів контролера за заданими умовами

3. Обгрунтування вибору та опис структурної схеми контролера.

4. Описи функціональної та принципової схеми контролера.

5. Лістинг керуючої програми

6. Розрахунок елементів схеми.

Висновок.

Список використаних джерел.

Додаток А

Додаток Б

Вступ

У цей час відбувається дуже швидкий розвиток комп'ютерних технологій. Більшість цифрових систем будується на мікропроцесорах або на мікроконтролерах. І за допомогою мікропроцесорних систем відбувається керування різними технологічними процесами, або якими або технологічними операціями. Дані системи практично універсальні, тому що вони мають дуже високу швидкодію, і достатню розрядність для виконання різних розрахунків на виробництві. А так само використовуючи в даних системах ПЗП можливо за допомогою однієї комп'ютерної системи керування різним устаткуванням. Тобто необхідно зміна тільки програми керування.

Об’єктом курсового проектування є спеціалізований контролер, призначений для керування процесом обміну інформацією між зовнішнім пристроєм і основною пам’яттю контролера. Крім того, контролер повинен формувати масив даних в основній пам’яті з метою наступної передачі його до ЕОМ верхнього рівня.

1. Технічне завдання до проектування

Метою курсового проекту є розробка мікропроцесорного контролера (далі «контролер»), як складової частини розподіленої обчислювальної системи (рис. 1). Контролер має бути зв’язуючою ланкою між об’єктом керування і ЕОМ верхнього рівня у вигляді персональної ЕОМ. При цьому контролер повинен виконувати наведені нижче функції:

а) здійснювати прийом інформації від джерела зі стробуванням із використанням лінії “Керування”;

б) аналізувати прийняту інформацію і, за необхідністю, виконувати її перетворення;

в) протягом інтервалу часу, що задається внутрішнім таймером, формувати масив даних для передачі до ЕОМ верхнього рівня;

г) здійснювати передачу інформації до приймача із стробуванням з використанням лінії “Керування”;

д) після закінчення формування масиву даних і при наявності запиту ЕОМ верхнього рівня передавати вказаний масив до ЕОМ верхнього рівня.

РОМ – розподілена обчислювальна мережа;

ЛОМ – локальна обчислювальна мережа.

Рис. 1.1 Розподілена обчислювальна система

Кожна порція інформації, що виробляється джерелом, повинна заноситись контролером до формованого масиву даних з одночасною передачею до приймача.

Взаємодія складових частин контролера і самого контролера з об’єктом керування повинна здійснюватись під керуванням програми “Монітор”, яка зберігається в ПЗП контролера. Запуск програми і керування режимами роботи повинні здійснюватись зразу ж після вмикання контролера.

Варіанти завдання вибираємо з табл.1. Мій номер варіанту 4.

Таблиця 1.

№ вар.	Код завдання
04	1 1 1 1 1 1 1 1 2 2

З

Закінчення табл.1

міст завдання закодовано десятковим числом, зміст якого розшифровується в таблиці 2.

Таблиця 2

Код завдання	Найменування параметра	Значення параметра
2	Базова адреса	40Н
2	Структура ВІС ОЗП	2К х 8
1	Структура ВІС ПЗП	1К х 8
1	Тип мікропроцесора або мікро - ЕОМ	1821ВМ85
1	Дозволяюча спроможність ГРП	0,1 мм
1	Розміри поля ГРП	210 х 300 мм
1	Форма представлення Xi , Yj ГРП	аналогова
1	Дозволяюча спроможність ПВГІ	0,1 мм
1	Розміри поля ПВГІ	210 х 300 мм
1	Форма представлення Xi , Yj ПВГІ	аналогова

Додатково визначаємо такі параметри:

• тип інтерфейсу зв’язку контролера з ЕОМ верхнього рівня (RS232C або ІРПР);

• швидкість введення інформації до контролера (від 10 до 1000 операцій вводу на секунду);

• час формування масиву даних 5 с);

• об’єм ОЗП для розміщення масиву даних (від 1 Кбайт).

2. Розрахунки параметрів контролера за заданими умовами

Базова адреса, що задається в таблиці 2, використовується для підрахунку фізичної адреси (ФА), починаючи з якої в адресному просторі контролера розміщуються ВІС контролера переривань, послідовного інтерфейсу і ін. Початкова фізична адреса першої ВІС визначається за формулою:

ФА = БА + N + I, (2.1)

де: БА -40Н– базова адреса;

N=4 – порядковий номер студента за списком у журналі;

I =1– остання цифра в номері групи.

ФА=40+4+1=45Н

Наступні ВІС займають сусідні з першою адреси в адресному просторі контролера.

Розрахуємо необхідні розрядності ЦАП-АЦП при використанні аналогових каналів згідно з формулами:

N_X = log ₂ (X_max / δ_x); (2.2)

N_Y = log ₂ (Y_max / δ_y); (2.3)

де: X_max , Y_max – максимальні величини координат ПВГІ і ГРП;

δ_x , δ_y – дозволяюча здатність ПВГІ і ГРП за координатами X і Y .

N_X = log ₂(210/0,1)=11,036

N_Y = log ₂(300/0,1)=11,557

З двох отриманих за формулами (3.1) та (3.2) результатів вибираємо більший і округлюємо до цілого числа бітів. Таким чином розрядність ЦАП-АЦП дорівнює 12.

3. Обґрунтування вибору та опис структурної схеми контролера.