Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гос. логопедия, тим..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
163.46 Кб
Скачать

2.Дайте визначення поняттю «педагогічний процес». Назвіть його функції, закономірності та компоненти.

Педагогічний процес - спеціально організована, динамічна взаємодія педагога та дітей, спрямована на забезпечення їх навчання, виховання й розвитку.

Сутність педагогічного процесу полягає в єдності навчання, виховання і розвитку. Саме цим обумовлюються його функції:

навчальна (формування мотивації, досвіду навчаль­но-пізнавальної та практичної діяльності, засвоєння основнаукових знань, ціннісних орієнтацій особистості);

виховна (формування моральних, естетичних якос­тей і ставлень людини);

розвивальна (формування і розвиток психічних процесів, властивостей і якостей особистості)

корекційна.

Одиницею педагогічного процесу є педагогічне завдання — певна педагогічна ситуація, співвіднесена з метою діяльності, умовами її здійснення. Головними компонентами педагогічного процесу є його суб'єкти: педагог і вихованець.

Закономірності педагогічного процесу

Закономірності педагогічного процесу об'єктивні, стійкі й іс­тотні зв'язки,які зумовлюють ефективність навчання, виховання, розвитку особистості дитини.

До найважливіших закономірностей педагогічного процесу належать:

Органічна єдність навчання, виховання, розвитку. Успішне функціонування кожного із цих компонентів є передумовою ефективності інших: навчання спрямоване на вирішення завдань виховання і розвитку; виховання сприяє розвитку і навчанню; розвиток створює сприятливі передумови для навчання та виховання і є їх результатом.

Змістова, організаційна та операційно-технологічна цілісність. Змістова цілісність педагогічного процесу за­безпечується відображенням у меті й змісті освіти досвіду людства, у взаємозв'язку знань (у тому числі про способи дій), умінь і навичок досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу. Організаційна цілісність педагогічного процесу є наслідком єдності проце­сів освоєння, організації змісту освіти і матеріальної бази; Ділової взаємодії педагогів і вихованців щодо змісту освіти і в міжособистісному спілкуванні; самоосвіти та самовихо­вання. Операційно-технологічна цілісність виявляється у внутрішній цілісності процесів освоєння, організації зміс­ту освіти і матеріальної бази, ділової взаємодії педагога і вихованців, освіти і самоосвіти.

Динамічність. Масштабність усіх наступних змін за­лежить від змін на попередньому етапі, взаємодія між пе­дагогами і вихованцями вибудовується за «ступеневим» принципом: чим вищі проміжні досягнення, тим вагоміший кінцевий результат.

Залежність досягнутого рівня розвитку особистості від спадковості, навчально-розвивального середовищ включення у навчально-виховну діяльність, ефективності засобів педагогічного впливу.

Єдність внутрішніх мотивів і зовнішніх, у тому чис­лі педагогічних стимулів.

Взаємозв'язок чуттєвого, логічного і практичного ефективність його залежить від якості сприймання, логічного осмислення, практичного використання знань вмінь.

3. Розкрити зміст розвивального освітнього середовища, як складової корекційно – педагогічного процесу в спеціальних закладах для дітей з вадами мовлення.

Розвивальне середовище комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, есте­тичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкіль­ному закладі.

Навчання, виховання, розвиток дитини повинні відбу­ватися в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини має бути безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в мо­рально-психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище повинно відповідати структурі когнітивної (пізнавальної) сфери дитини, передбачати можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності.

Однією з перших звернула увагу на проблему розви­вального середовища М. Монтессорі, яка найважливі­шою передумовою розкриття дитиною внутрішнього потенціалу вважала вільну самостійну діяльність у ство­реному педагогом просторово-предметному середовищі.

Сучасні дослідники розглядають розвивальне предмет­не середовище як систему матеріальних об'єктів діяльнос­ті дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку. Сюди відносять архі­тектурно-ландшафтні та природничо-екологічні об'єкти; художні студії; ігрові та спортивні майданчики; конструк­тори; тематичні набори іграшок, посібників; аудіовізуаль­ні та інформаційні засоби виховання і навчання.

Розвивальне предметне середовище має відповідати ві­ковим особливостям дітей. Загалом, воно визначається взаємозв'язком таких складових:

продукти діяльності фахівців — художників, проек­тувальників, конструкторів, майстрів-оздоблювачів (тво­ри мистецтва, меблі, інструменти, предмети, вироби при­кладного мистецтва, посібники, іграшки);

результати діяльності персоналу дошкільного закла­ду і батьків з організації та оформлення побуту (облашту­вання зон, виставок, виготовлення посібників та іграшок-саморобок, декоративне оформлення кімнат до свят тощо);

результати участі дітей у створенні інтер'єру під ке­рівництвом вихователя.

1. Комп'ютерна зала. З появою комп'ютерів розвивальне середовище у до­шкільних закладах функціонує як комп'ютерно-ігровий комплекс (КІК), складовими якого є:

Тривалість перебування дитини перед комп'ютером не повинна перевищувати 15 хв., а загальний час перебування в КІК — 40—45 хв. Під час заняття в залі може перебувати не більше восьми дітей. Тому їх часто доводиться ділити на підгрупи. У кожного вихованця має бути індивідуальне місце з комп'ютером (ІКМД).

2.Ігрова зала. Призначена для самодіяльних сюжетно-рольових, режисерських і театралізованих ігор, тому по­винна бути просторою, світлою, затишною, не повторюва­ти оформлення групових кімнат.

Зала релаксації. Вона може бути оформлена за зраз­ком зимового саду: з живими рослинами, акваріумами, те­раріумами, вольєрами з птахами, невеликим басейном, ємкостями з піском, галькою для експериментування з природним матеріалом, столиками-мольбертами, предме­тами для ігор, аквацентром тощо.

Оснащувати приміщення у дошкільних закладах слід згідно з Типовим переліком обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок.

Залежно від специфіки, можливостей дитячого садка, особливостей дітей можливе створення центрів комплекс­ного, варіативного, тематичного, мобільного, дієвого на­вчально-ігрового середовища, що сприяє розширенню і Розвитку інтересів дітей.