13. Розкрийте зміст, завдання та методи морально-естетичного виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку в спеціалізованих дошкільних та шкільних закладах.

Моральне виховання — цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.  Зміст морального виховання підпорядкований вічним цінностям і конкретним потребам суспільства, які з плином часу змінюються. Моральне виховання передбачає різноманітні впливи на думки, почуття, соціальну практику індивіда, його самовдосконалення. Цей процес поєднує в собі такі особливості: — цілеспрямованість (полягає в чіткій окресленості мети педагогічних впливів);  — багатофакторність (передбачає враховування усіх чинників, які відіграють суттєву роль у процесі виховання);  — віддаленість у часі результатів роботи (виховання є тривалим процесом, результати якого не можуть бути досягнутими відразу);  — неперервність (полягає в систематичності взаємовпливів вихователя і вихованця);  — визначальна роль педагога (педагог має бути моральним взірцем для дитини);  — цілісність (передбачає внутрішню єдність усіх виховних засобів і впливів щодо формування моральної культури людини).

Методи морального виховання — способи педагогічної взаємо дії, за допомогою яких здійснюється формування особистості від¬повідно до мети і завдань морального виховання і вікових особливостей дітей. До найпоширеніших методів морального виховання належать методи формування моральної поведінки, мето¬ди формування моральної свідомості, методи стимулюван¬ня моральних почуттів і мотивів поведінки. Методи формування моральної поведінки.-спрямована на вироблення досвіду поведінки згідно з моральними нормами і правилами. Серед них виок¬ремлюють такі методи: а) практичне залучення дитини до виконання конкретних правил поведінки. (режим сну, харчування, ак¬тивної діяльності, правила спілкування і колективного співжиття).

б) показ і пояснення. (виховання культури поведінки, навичок колективних вза¬ємин тощо).

в) приклад поведінки дорослих .

г) оволодіння моральними нормами у спільній діяльності.

ґ) вправляння у моральній поведінці.

д) створення ситуацій морального вибору(використання особливих вправ, спрямованих на формування моральних мотивів поведінки у дітей стар¬шого дошкільного віку).

Методи формування моральної свідомості -здійснюють, послуговуючись такими методами: а) роз’яснення конкретних моральних норм і правил.

б) навіювання моральних норм і правил. Методи роз’яснення і навіювання реалізуються у формі етичних бесід, у процесі яких відбувається формування основ моральної свідомості.

Етичні бесіди — розмови вихователя з дітьми на моральні теми під час занять, у повсякденному житті. Методи стимулювання моральних почуттів і мо¬тивів поведінки- спрямуван¬ня дитини на дотримання моральних норм, застереження під їх порушень. З цією метою використовують: а) приклад інших. б) педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини.

в) колективна оцінка поведінки, вчинків дитини.

г) схвалення моральних учинків дитини.

Основою процесу естетичного виховання є спільна ді¬яльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цін¬ностей і продуктивної діяльності.

До загальних умов есте¬тичного виховання належать: відповідно організоване се¬редовище, в якому росте і виховується дитина; використан¬ня в оформленні приміщення дошкільного закладу творів мистецтва (репродукцій картин, естампів, скульптур та ін.); залучення дітей до художньої діяльності; враховування ін¬тересів, нахилів. Засобами естетичного виховання є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності. До них належать: 1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчу¬вати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її.

2. Твори мистецтва. їх використовують в оформленні побуту, під час навчання, самостійної діяльності.

3. Природа. Виростаючи серед природи, дитина вчить¬ся бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, відтворювати свої враження в усній розповіді, ма¬люнках та ін. 4. Спеціальне навчання. Формуванню уявлень про прекрасне, навичок художньо-творчої діяльності, розвит¬ку естетичних оцінок, переживань і смаків сприяє спеці¬альне навчання дошкільнят у дитячому садку.

5. Самостійна художня діяльність дітей. Є важливим засобом естетичного виховання дошкільників. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до ху¬дожньої творчості. Найцікавіші задуми вихователя щодо організації есте¬тичного виховання дошкільнят можуть досягти своєї мети за правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями: — за головною педагогічною метою. До таких методів належать переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих на перетворення навколишнього середови¬ща; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і прак¬тичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-по¬зитивного відгуку на прекрасне, негативного ставлення до потворного; — за загальною та спеціальною спрямованістю. До цієї групи зараховують загальнопедагогічні та спеціальні ме¬тоди, добір яких залежить від виду мистецтва, до якого пе¬дагог прагне прилучити дітей; — методи навчання художній діяльності. Серед них ви¬окремлюють наочні (зразок, показ прийомів виконання дій), словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів діяльності дітей); — методи розвитку художньо-творчих здібностей ді¬тей. Ґрунтуються вони на виробленні у дітей уміння діяти під час вирішення проблемно-пошукових завдань, у нестан¬дартних ситуаціях. Оскільки у дошкільному віці дитина налаштована пе¬редусім на гру, необхідно, радять дослідники (Н. Кириченко, Т. Науменко), широко використовувати з метою роз¬витку її творчості різноманітні ігрові прийоми: — ігрові ситуації, які допомагають розвинути пізна¬вально-творчу активність; — пісні, загадки, вірші, казки, музичні твори; — демонстрування епізодів лялькових спектаклів, які зосереджують увагу, викликають позитивні емоції, інтерес до зображуваного, уяскравлюють, поглиблюють естетичне задоволення, але не впливають на результати роботи; — розповіді-малювання з елементами казки; пошукові ситуації; уявні ситуації. Естетичний розвиток пов’язаний з формуванням усіх граней особистості. У дошкільному віці формуються осно¬ви потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, за¬являють про себе творчі здібності, якими різною мірою наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне пра¬вильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.