28.Визначити завдання та зміст навчання монологічного мовлення дітей з порушенням мовлення

Монологічне мовлення-вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.Основне завдання навчаннядітейіз ПМР рідноїмови – сформувати навички практичного вільного та правильного користування рідною мовою у живому, безпосередньому спілкуванні з оточуючими людьми, розвинути усне виразне мовлення,

Завдання монологічного мовлення:

1. Розвиток розуміння мовлення. Основою оволодіння експресивним мовленням є розуміння мовлення оточення (імпресивне мовлення). Дітей навчають пов'язувати назви предметів і дій із конкретними звукосполученнями і словами, виховують уміння спостерігати і осмислювати предмети і явища навколишньої дійсності, що дає можливість уточнення і розширення запасу конкретних уявлень дитини, розуміння узагальнених понять.

2. Розвиток словника. Оволодіння словниковим запасом складає основу мовленнєвого розвитку дітей, оскільки саме слово є основною одиницею-мови. У словнику відображений зміст мовлення

3.Формування звукової культури мовлення передбачає розвиток сприймання звуків рідної мови і їх правильну, нормовану вимову. Завданнями роботи є: розвиток мовленнєвого слуху, на основі якого відбувається сприймання та розрізнення фонологічних засобівмови, навчання правильної звуковимови, виховання орфоепічної правильност імовлення, оволодіння засобами інтонаційно-звуковоївиразності мовлення (основний тон, темп, тембр, сила голосу, наголос, паузування, мелодика тощо), вироблення чітко їдикці.

4.Формування граматичної будовимови передбачає формування морфологічної сторони мовлення (змінаслів за родами, числами, відмінками), і синтаксису (засвоєння різних типів словосполучень і речень). Без оволодіння граматикою неможливе мовленнєве спілкування. 

5. Формування та розвиток зв'язного мовлення У дошкільному віці діти з ПМР повинні оволодіти елементарними формами основних типів зв'язного мовлення (розповідь, опис, роздум). У залежності від віку і мовленнєвих можливостей у дітей спочатку формують уміння слухати і розуміти зв'язні тексти, потім – розповідати самостійно: переказувати невеличкі оповідання та казки, описувати різні предмети, іграшки, людей, тварин, складати розповідь за картиною, серією картин, про події з власного досвіду, розповіді творчого характеру. Змісмонолог. Мовлення є оволодіння мовою, своєрідністю розвитку мовлення зазначеної категорії дітей.

30. Визначити завдання та зміст методики підготовки дітей із пмр до навчання грамоти.

Читання і письмо - види мовленнєвої діяльності, основ­ною для яких є усне мовлення. Основою для навчання гра­моти є загальномовленнєвий розвиток дітей. Тому під час підготовки до навчання грамоти важливий увесь процес мов­леннєвого розвитку дітей (розвиток зв'язного мовлення, слов­ника, граматичної сторони мовлення, виховання звукової культури мови). Цілеспрямована підготовка до навчання грамоти, фор­мування елементарних знань про мову підвищують рівень її довільності і усвідомленості, що в свою чергу здійснює вплив на загальний мовленнєвий розвиток, підвищення мовленнєвої культури дітей. Таким чином, необхідний дво­бічний зв'язок між процесом розвитку мовлення і підготов­кою до навчання грамоти. З психологічної точки зору початковий період навчання грамоти - це формування нового ставлення до мови і мов­лення. Предметом пізнання стає сама мова, її зовнішня зву­кова сторона. На конкретних прикладах під час роботи з аналізу і синтезу усного мовлення у дітей формують пра­вильні уявлення про основні поняття мови: речення, слово, частини слова - склад, звук і букву. Для дітей із ПМР розроблена особлива система підго­товки до навчання грамоти (Г.А.Каше, Л.Б.Єсєчко, Е.Рибіна, Т.Б.Філічєва та інші). Основною особливістю даної системи є те, що підготовка до навчання грамоти, як і навчання грамоти проводяться на матеріалі звуків, які всі діти вимовляють правильно, - в системі навчання передбачено певна відповідність між звуками, які вивчають, тими чи тими формами фонемного аналізу і навчання читання і письма. Другою особливістю є виділення подовженого періоду зі специфічним змістом, протягом якого відбувається підго­товка до навчання грамоти. Наступна особливість - надзвичайна роздробленість мате­ріалу, який засвоюють діти, і його докладне відпрацювання на кожному з нових етапів навчання. На початку шкільного навчання перед дитиною постає завдання виділення слів із речення, яке передбачає у якості умови його вирішення усвідомлення самостійного існуван­ня мовленнєвої дійсності і її компонентів — слів. Адже для успішного навчання дитини цілком необхідно, щоб саме мовлення як особлива дійсність і його компоненти, зокрема слова у сукупності їх зовнішньої (інтонаційно-звукової) і внутрішньої (смислової) сторін, стали предметом її усвідом­лення, її усвідомленої діяльності (С.М.Карпова). Діти по­винні навчитися виділяти слова у зв'язному короткому реченні, вміти вказати в ньому кількість слів, складати ре­чення з даних слів. Але дошкільники, і зокрема діти із по­рушеннями мовлення, зазнають під час виконання завдань великих труднощів. Отже, одним із важливих завдань під­готовки дітей із ПМР до навчання грамоти є формування усвідомлення словесного складу мовлення* Діти повинні познайомитися з поняттям «речення». їх навчають скла­дання ґрафічних схем речень Але спочатку відбувається формування уявлень про слово. З цим терміном діти починають знайоми­тися ще з середнього віку під час виконання різноманітних мовленнєвих вправ із навчання звуковимови, збагачення словника (звернення логопеда: «Послухай, як я скажу це слово», «Пригадай слово із ...», «Повтори слово правильно» тощо). В старших групах проводиться спеціальна робота з ознайомлення дітей із поняттям «слово». Звертають увагу дітей на смислову сторону слова, ознайомлюють зі словами, що означають назви предметів, дій, ознак предметів, нав­чають ставити до них питання та підбирати слова за питан­нями, складати графічні схеми слів. Діти повинні засвоїти значення слова «слово», сприймати його як самостійну оди­ницю мовлення і правильно використовувати у своєму мов­ленні. Первинне навчання читання передбачає формування читання складами, тобто опанування плавним складовим, позиційним читанням доступних розумінню слів. А отже, ознайомлення зі складовим складом слів займає важливе місце у підготовці дітей із ПМР до навчання грамоти. Важ­ливим завданням є формування у дітей усвідомлення прин­ципу складової будови слова, уміння чути і називати кількість складів у слові, визначати їх послідовність, складати слова із запропонованих складів. Дітей знайомлять із терміном «склад», навчають складати графічні схеми складового скла­ду слів. Велика увага приділяється розвит­ку всіх фонематичних процесів. Діти з ПМР старшого віку повинні вміти робити звуковий аналіз слів різної звукової структури; виділяти словесний наголос і визначати його місце в структурі слова; якісно характеризувати виділені звуки, правильно використовувати відповідні терміни (звук, голосний, приголосний, твердий* м'який, дзвінкий, глухий, наголошений голосний). У зміст підготовки до школи входить і навчання елемен­тарним правилам правопису: роздільне написання слів у реченні, крапка (питальний та окличний знак) у кінці ре­чення, використання великої букви на початку речення. Знайомство з друкованими буквами без використання ал­фавітних назв та навчання їх графічному накресленню..Логопедична робота передбачає навчання поскладового злитого читання слів та простих речень, а також підготовку руки та ока до письма