Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гос. логопедия, тим..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
163.46 Кб
Скачать

16. Визначити методи, прийоми та принципи спеціального навчання дітей рідної мови і мовлення.

Методи навчання – це способи спільної діяльності вихователя і дітей, спрямовані на розв'язання завдань розвитку мови. У дошкільній педагогіці методи навчання класифікуються переважно за джерелом знань. Наочні методи: спостереження, екскурсії, огляди-екскурсії, розглядання предметів, картин, перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач, дидактичні ігри з наочністю. Використання цих методів відповідає дидактичному принципу наочності і наочно-дійовому та наочно-образному характеру мислення дошкільників. Словесні методи. Значення цієї групи методів полягає в тому, що вони дають можливість здійснювати в єдності розширення та закріплення знань дітей про навколишнє і формувати їхні мовні вміння і навич творів, заучування віршів, бесіди, розповіді дітей, переказ. Словесні методи дають можливість розвивати в дітей уміння розуміти зміст мови, застосовувати знання без опори на наочність. Ефективним і доступним для дітей методом є розповідь вихователя, його мета – сформувати яскраві і точні уявлення про події чи явища. Ясність і простота опису об'єкта чи викладу події, лаконічність розповіді, яскравість образів, близькість досвіду вихователя інтересам дітей необхідні умови успішного сприймання дітьми змісту розповіді.

Розповіді дітей є методом, спрямованим на вдосконалення розумової діяльності, глибше усвідомлення знань і формування мовних умінь. У навчанні дошкільників використовують розповіді різного характеру: переказ, опис, сюжетна розповідь з досвіду, творча розповідь, розповідь-міркування, розповідь-пояснення. Розповідь дитини передбачає її спрямованість на слухача. Бажання бути зрозумілим спонукає до вибору мовних засобів, що найточніше передають зміст думки. До словесних методів належить бесіда. За дидактичною метою бесіди поділяють на вступні, супроводжуючі та заключні (Є. О. Фльоріна). Вступні бесіди проводяться тоді, коли вихователь знайомить дітей з новими явищами, формує нові навички, способи дії.

Практичні методи. Мета цих методів – навчити дітей на практиці застосовувати одержані знання, допомогти набути й удосконалити мовні вміння і навички. До практичних методів відносяться словесні дидактичні вправи, ігрові методи, елементарні досліди і моделювання. Вправи – це багаторазове повторення дітьми розумових і практичних дій. Вправи можуть бути різного характеру: імітаційного (просте повторення важкого слова для його запам'ятовування, звуку для оволодіння вимовою), конструктивного (вправляння в оволодінні розумовою дією – підбір узагальнюючих слів до групи прикметників чи іменників, підбір протилежного за значенням слова тощо), творчого (використання засвоєних способів в нових умовах, наприклад, самостійна постановка запитань у бесіді).

Одним із видів ігрового методу є дидактична гра, в якій усі дії дітей можна регулювати ігровими завданнями й ігровими правилами.

Прийом – це елемент, складова частина методу. Кожен метод, як правило, включає кілька прийомів. У методиці розвитку мови, як і в дошкільній педагогіці, прийоми класифікуються залежно від місця в них наочності й емоційності. Вони поділяються на наочні, словесні та ігрові. Найважливішими є словесні прийоми: мовний зразок, запитання, пояснення, вказівка, оцінка дитячої мови. Мовний зразок – правильна, спеціально підготовлена мовна діяльність вихователя, яку повинні наслідувати діти. Запитання – словесне звертання, що вимагає відповіді, передбачає використання наявних знань.

Наочні прийоми – показ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, показ артикуляції звуків. Показ супроводжується словесними прийомами: поясненням, вказівкою, запитанням. У розвитку мови дошкільників важливе значення мають ігрові прийоми: створення ігрової ситуації, виконання ігрових дій, звуконаслідування, загадкова інтонація голосу, використання жартів.

Для успішного розвитку мови дітей дошкільного віку необхідно створити в дитячих установах відповідні умови, а саме: гігієнічні умови, що забезпечують охорону органів зору, слуху, мовлення, правильну мову оточуючих людей; змістовність дитячого життя; забезпечення мовної практики; наявність посібників з розвитку мови. Нормальна діяльність центральної нервової системи, органів зору і слуху є важливими і необхідними умовами розвитку мови дітей. У дитячих садках треба боротися з шумами, які негативно впливають на органи слуху, стежити за станом слуху кожної дитини, реагувати на скарги дітей, пояснювати батькам необхідність оберігання їхнього слуху. Другою важливою умовою розвитку мови дітей е правильна мова оточуючих.