10

Практичні питання

5 Курс (спеціалісти)

1. Визначити ступінь розведення молока водою розрахунковим методам за в.П. Коряжновим

Спочатку необхідно визначити густину нормального та досліджуваного молока за допомогою ареометра. Після цього проводять розрахунки кількості доданої води в молоці (Х) за формулою:

Х = (Д₁ – Д₂) х 100 / Д₁

де: Х – кількість доданої води в молоці, %;

Д₁ – густина нормального молока, °А;

Д₂ – густина досліджуваного молока, °А.

За густину нормального молока беруть густину контрольної (стійлової) проби або середню густину молока (30 °А).

Примітка: Додавання до молока 10 % води знижує його густину майже на 3 °А.

2. Дослідити м'ясо свиней на трихінельоз

Трихінельоз – зоонозна хвороба тварин, що перебігає гостро або хронічно з яскраво вираженими алергічними явищами. Із забійних тварин на трихінельоз хворіють свині, нутрії, коні.

Хворобу спричинюють нематоди Trichinella spiralis, Trichinella| pseudospiralis, Tr. nativa, Tr. nelsoni тощо. М’язова трихінела спочатку має вигляд прямого або злегка зігнутого паразита, поступово приймає S-подібну форму, потім – спіралі без помітних капсул (рисунки).

Молода трихінела в м’язах свині			Трихінела в стадії згортання спіраллю			Трихінела, згорнута спіраллю

Інцистовані трихінели в м’язі: а – свині; б – лисиці; в – ведмедя.

Внизу справа – саркоциста в м’язах свині.

Через 5–6 тижнів і до 3-х місяців утворюється капсула. У свиней найчастіше вона має лимоно-, грушо-, пляшкоподібну, іноді овальну форми, в інших тварин – яйцеподібну, круглу, овальну, іноді видовжено-овальну. В одній капсулі можуть міститися 2–3 (до 7) трихінели.

Через деякий час у капсулі починають відкладатися солі вапна. У свиней цей процес починається приблизно на 6-му місяці після утворення капсули. Звапнення починається з полюсів і закінчується через 9–16 міс., не викликаючи загибелі паразитів.

Відбір проб для дослідження м’яса на трихінельоз. Кожна туша свиней, коней, диких тварин, тушки нутрії повинні підлягати ветеринарно-санітарній експертизі з обов'язковим проведенням трихінелоскопії за допомогою мікроскопа (трихінелоскопа), або перетравлення проб м’язів у штучному шлунковому соку. Під час дослідження проб м’яса на забійних і м’ясопереробних підприємствах пріоритетним є метод перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку (пепсинізації).

Методи післязабійної діагностики трихінельозу:

1. Метод компресорної трихінелоскопії;

2. Метод перетравлення проб м'язів у штучному шлунковому соку;

3. ІХА (імунохроматографічний аналіз);

4. ІФА (імуноферментний аналіз).

Метод компресорної трихінелоскопії

Для проведення трихінелоскопії беруть дві проби поперечносмугастих м’язів по 80 г кожна із ніжок діафрагми, на місці переходу їх у сухожилля. За їх відсутності у туш свиней беруть проби із м’язової (реберної) частини діафрагми, м’язів: язика, гортані, стравоходу, міжреберних, шийних, жувальних. Від туш всеїдних і м’ясоїдних тварин відбирають проби литкових чи інших м’язів; туш коней – м’язи: кореня язика, жувальні, діафрагми, міжреберні, плече-лопаткові.

Компресорна трихінелоскопія. Із кожної проби м’язів роблять по 24 зрізи розміром з вівсяне зерно (всього 48 зрізів). Їх розкладають у вічка нижніх пластин двох компресоріумів і роздавлюють поміж пластинками так, щоб через них можна було читати газетний текст (рис.). Від туш коней роблять 120 зрізів, які досліджують у п’яти компресоріумах.

Зрізи досліджують під малим збільшенням (8х10) за допомогою відповідних приладів для трихінелоскопії.