1. тензорезистор;

2. світлодіод;

3. терморезистор;

4. діод;

5. Фотоелемент.

5. Який фактор найсильніше впливає на електропровідність різних тканин?

1. температура навколишнього середовища;

2. вологість повітря;

3. кровонаповнення на різних ділянках тіла і органів;

4. концентрація позитивних аеронів у повітрі;

5. концентрація негативних аеронів у повітрі.

6. Яка з названих тканина організму має найменшу електропровідність?

1. зубна емаль;

2. пульпа зуба;

3. дентин зуба;

4. пародонт;

5. слизова оболонка.

7. Чим зумовлена зміна сили постійного струму при пропусканні його через живі тканини?

1. кровонаповненням тканини;

2. електричною діяльністю серця;

3. поляризацією живих тканин;

4. явищем поляризації електродів;

5. нагріванням тканини.

8. Як вмикають гальванометр у мостову схему?

1. паралельно до джерела струму;

2. паралельно двом резисторам;

3. паралельно одному з резисторів;

4. послідовно в одне з плечей;

5. в одну з діагоналей.

9. Якими носіями електричних зарядів створюється струм в електролітах?

1. вільними електронами;

2. позитивними і негативними іонами;

3. позитронами;

4. позитронами і негативними іонами;

5. електронами та позитивними іонами.

10. Як вмикається джерело струму в мостову схему?

1. паралельно двом резисторам;

2. послідовно з гальванометром;

3. послідовно у одне з плечей;

4. в одну з діагоналей;

5. паралельно до гальванометра.

11. Що відбувається із силою струму при пропусканні постійного струму через живі тканини?

1. Змінюється з часом, хоча ЕРС джерела струму не змінюється;

2. з часом не змінюється;

3. Хаотично змінюється;

4. Спочатку зменшується і через деякий час встановлюється на постійному рівні;

5. Спочатку зростає і через деякий час встановлюється на постійному рівні.

12. Найбільший питомий опір має:

1. емаль;

2. дентин;

3. пульпа;

4. цемент;

5. пародонт.

13. Які величини опорів можна отримати, маючи два резистора номіналом 1 і 2 Ом?

1. 3/2 Ом;

2. 1 Ом;

3. 2/3 Ом;

4. 2 Ом;

5. 3 Ом.

14. Для чого використовують міст Уітстона?

A) для визначення сили струму;

B) для протезування;

C) для визначення електричного опору;

D) для переправи;

E) для координації актів жування і ковтання.

15. Від чого залежить електричний опір провідника?

A) від матеріалу провідника;

B) від температури;

C) від сили струму і напруги;

D) від довжини провідника;

E) від площі поперечного перерізу.

16. Яким співвідношенням пов’язані загальний опір ділянки кола, утвореної паралельно з’єднаними між собою двома резисторами?

A)  ;

B)  ;

C)  ;

D) 

Е)  .

17. Чому в містку Уітстона в якості індикатора використовують гальванометр?

A) гальванометр має мінімальний опір;

B) гальванометр має максимальний опір;

C) гальванометр має велику чутливість;

D) гальванометр не має індуктивності;

Е) гальванометр має велику індуктивність.

18. Який опір необхідно встановити на магазині для визначення величини опору за допомогою мостової схеми?

A) щоб встановилася рівновага моста;

В) щоб стрілка гальванометра відхилилася вліво;

C) щоб стрілка гальванометра відхилилася вправо;

D) щоб сила струму, яка протікає через гальванометр, дорівнювала нулю;

E) щоб стрілка гальванометра показувала нуль.

реографія

1. Чому дорівнює проміжок часу між відповідними комплексами кардіограми і реограми певної судинної ділянки при одночасній їх реєстрації за допомогою поліграфа?

1. дорівнює часу поширення пульсової хвилі до досліджуваної ділянки;

2. завжди дорівнює нулю;

3. дорівнює тривалості QRS комплексу електрокардіограми;

4. дорівнює тривалості дикротичної хвилі реограми;

5. дорівнює часу надходження порції крові, викинутої при скороченні серця, до досліджуваної ділянки.

2. Імпеданс живих тканин має такі складові:

1. ємнісний і індуктивний опори;

2. тільки ємнісний опір;

3. тільки індуктивний опір;

4. активний і ємнісний опори;

5. активний і індуктивний опори.

3. Як проявляється дисперсія електропровідності при проходженні змінного струму в живих тканинах?

1. опір збільшується зі зменшенням частоти струму, наближаючись до максимального значення;

2. опір збільшується зі збільшенням частоти струму, наближаючись до максимального значення;

3. опір зменшується із зменшенням частоти струму, наближаючись до мінімального значення;

4. опір зменшується зі збільшенням частоти струму, наближаючись до мінімального значення;

5. опір зменшується зі збільшенням частоти, прямуючи до нуля.

4. Що називається дисперсією електропровідності живої тканини?

1. залежність електропровідності живої тканини від частоти електромагнітного поля;

2. відношення імпедансу на низькій частоті до імпедансу на високій частоті;

3. залежність імпедансу від частоти змінного струму;

4. огинання електромагнітними хвилями тканин організму;

5. залежність показника заломлення від інтенсивності електромагнітної хвилі.

5. Що можна визначити за результатами реографічних вимірювань?

1. об’єм судин;

2. ударний об’єм крові;

3. зміну об’єму крові;

4. діаметр судин;

5. об’ємну швидкість кровотоку.

6. Чому в період систоли реєструється збільшення електропровідності?

1. зменшується кровонаповнення, а кров є добрим діелектриком;

2. наповнення вен кров’ю зменшується, а кров добрий провідник електричного струму;

3. внаслідок розслаблення міокарда;

4. збільшується кровонаповнення, а кров є добрим провідником;

5. внаслідок скорочення міокарда.

7. Що називають дисперсією імпедансу?

1. огинання тканин електромагнітними хвилями;

2. розсіювання електромагнітних хвиль тканинами;

3. відношення імпедансу на низькій частоті до імпедансу на високій частоті;

4. залежність імпедансу від частоти змінного струму;

5. залежність показника заломлення від інтенсивності електромагнітної хвилі.

8. Як називається метод дослідження кровонаповнення легень?

1. реоенцефалографія;

2. реогепатографія;

3. реоофтальмографія;

4. реонефрографія;

5. реопульмографія.

9. Які з названих величин характеризують електричні властивості біологічних об’єктів?

A) індуктивність;

B) електроємність;

C) діелектрична проникність;

D) густина;

Е) електропровідність.

10. Що відбувається при прикладанні постійної напруги до живої тканини?

А) сила струму змінюється з часом, хоча напруга на ділянці тканини не змінюється;

В) сила струму з часом не змінюється;

С) сила струму з моменту прикладання напруги починає неперервно зменшуватись і через деякий час встановлюється на постійному рівні;

D) сила струму з часом зростає, досягаючи максимального значення;

Е) сила струму з часом зростає без обмеження.

11. Чим обумовлена зміна сили постійного струму при пропусканні його через живі тканини?

А) явищем поляризації електродів;

В) зміною різниці потенціалів внаслідок електричної діяльності серця;

С) поляризацією живих тканин;

D) кровонаповненням тканини;

Е) нагріванням тканини.

12. Як називається ефективний електричний опір ділянки, яка містить в собі ємність та індуктивність?

A) ішіас;

B) імператив;

C) імпеданс;

D) декаданс;

Е) електротонус.

13. Для якого типу поляризації час релаксації є найменшим?

A) дипольна;

B) макроструктурна;

C) поверхнева;

D) електронна;

Е) іонна.

14. Яка структурна складова клітини грає роль ємності при пропусканні через неї змінного електричного струму?

A) мітохондрія;

B) мембрана;

C) ядро;

D) цитоплазма;

Е) глікокалікс.

15. Як змінюється ефективний опір ємності при збільшенні частоти змінного струму?

A) зменшується;

B) збільшується;

C) не змінюється;

D) це залежить від сили струму;

Е) залежить від напруги.

16. Як називається висхідна частина реограми?

A) анактрота;

B) анемона;

C) катакрота;

D) дикротична хвиля;

Е) інцизура.

17. Як називається низхідна частина реограми?

A) анактрота;

B) анемона;

C) катакрота;

D) дикротична хвиля;

Е) інцизура.

18. Як називається мінімум на реограмі?

A) анактрота;

B) анемона;

C) катакрота;

D) інцизура;

Е) дикрота.

19. Поляризаційна електроємність – це:

А) наслідок метаболічних процесів;

В) результат електрохімічної поляризації, під дією електричного струму;

С) результат роботи електрогенних насосів;

D) наслідок деполяризації;

Е) результат реполяризації.

20. Що використовують при реографічних вимірюваннях?

А) імпульсні струми низької частоти;

В) імпульсні струми високої частоти;

С) постійний струм;

D) зондуючі імпульси змінного струму;

Е) електромагнітні хвилі.

21. Чим зумовлена залежність імпедансу живої тканини від частоти?

А) структурою ділянки;

В) наявністю міжклітинної рідини;

С) кровонаповненням органів і тканин;

D) залежністю електричних властивостей тканини від частоти;

Е) різною рухливістю іонів.

22. На які види поділяється поляризація за своєю природою.

А) іонна;

В) електронна;

С) дипольна;

D) макроструктурна;

Е) поверхнева.

23.  Що таке реографія?

А) Діагностичний метод, який встановлює залежність опору біологічної тканини від частоти;

В) Діагностичний метод, який виявляє патологічні зміни в живих тканинах на основі дисперсії їх імпедансу;

С) Діагностичний метод, який встановлює залежність величини сили струму від опору;

D) Діагностичний метод, який встановлює залежність опору біологічної тканини від величини прикладеної напруги;

Е) Діагностичний метод, який ґрунтується на графічній реєстрації змін імпедансу біологічної тканини змінному струму в процесі серцевої діяльності;

електрофорез

1. Назвати іони, які можна вводити в організм людини з позитивного електроду при лікарському електрофорезі.

1. пеніцилін (із натрієвої або калієвої солі) (аніон);

2. новокаїн (катіон);

3. радикали саліцилової кислоти (аніон);

4. хінін (катіон);

5. радикали фосфорної кислоти (аніон).

2. Від чого залежить рухливість іонів?

1. Від часу;

2. Від напруженості електричного поля;

3. Від типу іонів;

4. Від відстані між електродами;

5. Від в’язкості електроліту.

3. Яку головну роль відіграє електроосмос при лікарському електрофорезі?

1. Переносить лікарську речовину;

2. заважає руху лікарської речовини;

3. розкладає лікарську речовину на іони;

4. заповнює пори шкіри рідиною;

5. висушує шкіру.

4. Які переваги має лікарський електрофорез?

1. локальність введення препарату;

2. зменшення часу введення препарату;

3. збільшення часу введення препарату;

4. розкладання лікарської речовини на іони;

5. зменшення дози препарату.

5. З якою метою скляний мікроелектрод в цитологічних дослідженнях заповнюють розчином KCl?

1. Щоб не виникав дифузний потенціал;

2. Щоб збільшити проникність мембран;

3. Щоб збільшити електрофоретичну рухливість іонів;

4. Щоб зменшити електрофоретичну рухливість іонів;

5. Щоб зменшити проникність мембран.

6. Електрофорез – це:

1. метод введення в організм крізь шкіру іонів лікарської речовини за допомогою гальванічного струму;

2. метод лікувальної дії постійним струмом низької напруги і невеликої сили;

3. спрямований рух мікрочастинок, диспергованих у рідкому середовищі, під дією електричного поля;

4. рух рідини крізь капіляри, щілини діафрагми або крізь осади дрібних частинок під дією електричного поля;

5. припікання тканин струмами високої частоти.

7. Іонофорез – це:

1. метод введення в організм крізь шкіру іонів лікарської речовини за допомогою гальванічного струму;

2. метод лікувальної дії постійним струмом низької напруги і невеликої сили;

3. спрямований рух мікрочастинок, диспергованих у рідкому середовищі, під дією електричного поля;

4. рух рідини крізь капіляри, щілини діафрагми або крізь осади дрібних частинок під дією електричного поля;

5. припікання тканин струмами високої частоти.

8. На чому ґрунтується аналітичний і препаративний електрофорез глобулярних білків?

1. у електрофоретичному середовищі створюється неоднорідне електромагнітне поле;

2. у електрофоретичному середовищі створюється однорідне електромагнітне поле;

3. у електрофоретичному середовищі створюється неоднорідне електричне поле;

4. електрофоретичні рухливості у молекул різних білків – однакові;

5. електрофоретичні рухливості у молекул різних білків – різні.

9. Чим визначається ефект дії на організм людини під час процедури лікувального електрофорезу?

1. поєднанням дії одно направленого електричного струму провідності і лікарської речовини в іонізованій формі;

2. поєднанням дії змінного електричного струму провідності і лікарської речовини в іонізованій формі;

3. дією постійного струму провідності;

4. дією струмів зміщення;

5. тільки введеною лікарською речовиною.

10. Іони яких речовин при лікарському електрофорезі вводяться в організм людини з негативного електроду?

1. Na⁺;

2. Cl^-;

3. Ca²⁺;

4. Mg²⁺;

5. Br^-.

11. Які з явищ відносяться до прямих електрокінетичних явищ?

1. осмос;

2. дифузія;

3. електроосмос;

4. електрофорез;

5. седиментація.

12. Як називається лікарський метод, при якому використовується вплив на живі тканини організму постійного струму малої сили?

1. франклінізація;

2. дарсонвалізація;

3. електрофорез;

4. гальванізація;

5. діатермія.

13. Від чого залежить швидкість руху іонів в електричному полі?

A) від часу;

B) від типу іонів;

C) від напруженості електричного поля;

D) від діелектричної проникності середовища;

Е) від в’язкості середовища.

14. Як називаються зворотні електрокінетичні явища?

A) потенціал течії;

B) потенціал седиментації;

C) потенціал обертання;

D) потенціал деформації;

Е) потенціал іонізації.

15. У яких системах можливо спостерігати електрокінетичні явища?

A) в однофазних системах;

B) у гетерофазних системах;

C) у гомогенних системах;

D) в однорідних середовищах

Е) в ізотропних середовищах.

16. Що таке прямі електрокінетичні явища?

A) відносний рух фаз під дією гравітації;

B) відносний рух фаз під дією магнітного поля;

C) відносний рух фаз під дією електричного поля;

D) відносний рух фаз під дією градієнту концентрації;

Е) відносний рух фаз під дією градієнту тиску.

17. Що таке зворотні електрокінетичні явища?

A) виникнення електричного поля внаслідок руху фаз;

B) виникнення магнітного поля внаслідок руху фаз;

C) виникнення електричних зарядів;

D) виникнення електромагнітного випромінювання;

Е) утворення іонів внаслідок руху речовини.

УВЧ

1. Співвідношення між кількістю теплоти, яка виділяється в рідкому електроліті і діелектрику під дією електричного поля УВЧ:

1. не залежить від природи речовини (для електролітів від концентрації);

2. не залежить від частоти;

3. залежить від швидкості поширення електромагнітних хвиль в речовині;

4. залежить від природи речовини (для електролітів від концентрації);

5. залежить від частоти.

2. Що називається терапевтичним контуром апарата, призначеного для УВЧ-терапії?

1. відкритий коливальний контур;

2. коливальний контур, який містить індуктивність і ємність;

3. коливальний контур, до якого приєднують електроди, накладені на тіло пацієнта;

4. закритий коливальний контур;

5. коливальний контур, до якого приєднують електроди, розміщені біля поверхні тіла пацієнта.

3. Від чого залежить глибина проникнення електромагнітного випромінювання у речовину?

1. Від довжини хвилі;

2. Від площі опромінення;

3. Від потужності джерела;

4. Від частоти;

5. Від роду речовини.

4. Що сприяє нагріванню тканин організму людини при УВЧ-терапії?

1. струми провідності;

2. прискорені електрони;

3. струми зміщення;

4. струми провідності та струми зміщення;

5. прискорені протони.

5. Що є результатом дії електричного поля УВЧ діапазону на речовину?

1. струми Фуко;

2. змінне магнітне поле;

3. тепловий ефект;

4. струми зміщення;

5. дипольна поляризація діелектриків.

6. Вибрати особливості індуктотермії.

1. діючим чинником є електричне поле УВЧ діапазону;

2. високочастотне електричне поле викликає в тканинах електричний струм зсуву, який їх нагріває;

3. діючим чинником є магнітне поле УВЧ діапазону;

4. високочастотне магнітне поле викликає в тканинах електричний струм провідності, який їх нагріває;

5. високочастотне магнітне поле викликає в тканинах вихрові електричні струми, які їх нагрівають.

7. Що є діючим чинником при застосуванні електрофізіотерапевтичної процедури УВЧ-терапії з використанням ізольованих електродів?

1. електричне поле ультрависокої частоти;

2. магнітне поле ультрависокої частоти;

3. електричний струм провідності;

4. струм зсуву у вакуумі;

5. струми Фуко.

8. Чим визначається тепловий ефект при процедурі УВЧ?

1. теплопередачею;

2. діелектричними втратами;

3. конвекцією;

4. тепловим випромінюванням;

5. теплопровідністю.

9. Чим відрізняється УВЧ-терапія від індуктотермії ?

1. частотою електромагнітних коливань;

2. методом накладання електродів на тканини організму людини;

3. при УВЧ-терапії прогрівання відбувається під дією електричного поля, а при індуктотермії – під дією високочастотного магнітного поля;

4. довжиною електромагнітних хвиль;

5. інтенсивністю електромагнітних хвиль.

10. Від чого залежить кількість теплоти, що виділяється в одиниці об’єму електроліту під дією електричного поля УВЧ?

1. Від маси електроліту;

2. Від густини електроліту;

3. Від відстані між електродами;

4. Від діаметра електрода апарата УВЧ;

5. Від питомої електропровідності електроліту.

11. Для чого в терапевтичному коливальному контурі апарату для УВЧ терапії використовується конденсатор змінної ємності?

1. Для підсилення електричного поля;

2. Для зміни частоти коливань;

3. Для регулювання сили струму;

4. Для плавної зміни вихідної потужності;

5. Для досягнення резонансу.

12. Які складові апарата для УВЧ-терапії?

A) генератор;

B) підсилювач;

C) терапевтичний коливальний контур;

D) осцилограф;

Е) монітор.

13. Яке поле, як терапевтичний фактор впливу, використовується у апараті індуктотермії?

A) постійне електричне поле;

B) змінне електричне поле;

C) постійне магнітне поле;

D) змінне магнітне поле;

Е) біологічне поле.

14. Що створює змінне магнітне поле у живій тканині, яка проводить електричний струм?

A) постійне електричне поле;

B) постійне магнітне поле;

C) вихровий електричний струм;

D) постійний електричний струм;

Е) струми Фуко.

15. Яке поле, як терапевтичний фактор впливу використовується в апараті УВЧ-терапії?

A) змінне електричне поле;

B) постійне електричне поле;

C) змінне магнітне поле;

D) постійне магнітне поле;

Е) біологічне поле.

16. Як називається перетворення енергії електромагнітного поля у теплову енергію у діелектрику?

1. діатермією;

2. індуктотермією;

3. утворенням джоулевої теплоти;

4. діелектричними втратами;

5. наскрізним прогріванням.

17. Що може відбуватися під час діатермії з тканинами організму?

1. нагрівання;

2. поляризація;

3. термокоагуляція;

4. кавітація;

5. електротомія.

18. Чим визначається тепловий ефект під час процедури УВЧ-терапії?

1. теплопередачею;

2. Поглинанням інфрачервоного випромінювання;

3. Джоулевим теплом;

4. діелектричними втратами;

5. Дією вихрових струмів Фуко.

19. Що називається глибиною проникнення електромагнітного випромінювання в тканині?

A)  відстань, на якій потужність падаючої енергії збільшується в е раз;

B) відстань, на якій довжина хвилі випромінювання збільшується в е раз;

C) відстань, на якій потужність падаючої енергії зменшується в е раз;

D) відстань, на якій частота хвилі випромінювання зменшується в е раз;

Е) відстань, на якій довжина хвилі випромінювання зменшується в е раз.

Геометрична оптика. Рефрактометрія

1. Охарактеризувати зображення об’єкта, що знаходиться за подвійною фокусною відстанню від збиральної лінзи.

1. Збільшене;

2. Зменшене;

3. Уявне;

4. Дійсне;

5. Обернене.

2. Охарактеризувати зображення об’єкту, що знаходиться на відстані, меншій за подвійну фокусну і більшій за фокусну відстань від збиральної лінзи.

1. Збільшене;

2. Зменшене;

3. Пряме;

4. Обернене;

5. Дійсне.

3. Охарактеризувати зображення об’єкту, що знаходиться на відстані, меншій за фокусну відстань від збиральної лінзи.

1. Дійсне;

2. Уявне;

3. Пряме;

4. Збільшене;

5. Зменшене.

4. Які недоліки властиві лінзам?

1. хроматична аберація;

2. сферична аберація;

3. міопія;

4. астигматизм;

5. подвійне променезаломлення.

5. Коли відбувається повне внутрішнє відбивання?

1. при переході світла із середовища з меншою оптичною густиною в середовище з більшою оптичною густиною;

2. при переході світла із середовища з більшим показником заломлення в середовище з меншим показником заломлення;

3. при переході світла із прозорого до непрозорого середовища;

4. при переході світла через межу будь-яких двох прозорих середовищ;

5. при переході світла із середовища з більшою оптичною густиною в середовище з меншою оптичною густиною.

6. Охарактеризувати зображення об’єкту, утворене розсіювальною лінзою.

1. Збільшене, обернене, уявне;

2. Зменшене, пряме, дійсне;

3. Збільшене, пряме, уявне;

4. Зменшене, пряме, уявне;

5. Зменшене, обернене, уявне.

7. Що відбувається внаслідок падіння променя світла на поверхню води зі сторони повітря?

1. при деяких кутах падіння він повністю відбивається;

2. при будь-яких кутах падіння він зазнає часткового відбивання;

3. він проходить, не заломлюючись;

4. він заломлюється так, що кут заломлення менший кута падіння;

5. він заломлюється так, що кут заломлення більший кута падіння.

8. Що є характерним для абсолютного показника заломлення середовища?

1. Він не залежить від довжини світлової хвилі;

2. Він завжди менше нуля;

3. Він залежить від довжини світлової хвилі;

4. Він завжди менше одиниці;

5. Він завжди більше одиниці.

9. Абсолютний показник заломлення середовища:

1. визначається відносно вакууму;

2. визначається відносно повітря;

3. показує, у скільки разів швидкості світла в повітрі більша швидкості світла в даному середовищі;

4. показує, у скільки разів швидкості світла в вакуумі більша швидкості світла в даному середовищі;

5. показує, у скільки разів швидкості світла в вакуумі менша швидкості світла в даному середовищі.

10. Коли спостерігається явище повного відбивання?

1. При переході світла з води у повітря;

2. При переході світла з повітря у скло;

3. При переході світла з вакууму в скло;

4. При переході світла з повітря у воду;

5. При переході світла зі скла у воду.

11. Яке оптичне явище знаходить застосування у волоконній оптиці, що використовується у сучасних ендоскопах?

1. повне внутрішнє відбивання;

2. розсіювання світла;

3. дифракція світла;

4. інтерференція світла;

5. дисперсія світла.

12. Волоконна оптика – це розділ оптики, в якому:

1. досліджуються спектри випромінювання в ультрафіолетовому і рентгенівському діапазонах;

2. розглядається передача світла і зображення по світловодах і хвилеводах оптичного діапазону;

3. досліджуються спектри поглинання в інфрачервоному і видимому діапазонах;

4. визначаються концентрації речовин у сумішах за їх спектрами поглинання і випромінювання;

5. здійснюється неруйнівний контроль матеріалів і виробів для виявлення в них прихованих дефектів.

13. Що називається граничним кутом падіння при повному внутрішньому відбиванні?

A) кут падіння, при якому заломлення не відбувається;

B) кут падіння, при якому кут заломлення дорівнює нулю;

C) кут падіння, при якому кут заломлення дорівнює 90⁰;

D) кут падіння, при якому синус кута заломлення дорівнює одиниці;

Е) кут падіння, при якому синус кута падіння дорівнює одиниці.

14. Назвати прилади в яких використовується явище повного внутрішнього відбивання?

A) спектроскоп;

B) реограф;

C) ендоскоп;

D) рефрактометр;

Е) поляриметр.

15. Які основні методи використовує рефрактометрія:

1. метод прямого вимірювання кутів заломлення світла при проходженні ним межі розділу двох середовищ;

2. методи, які ґрунтуються на явищі повного внутрішнього відбивання світла;

3. інтерференційний метод;

4. метод дифракції;

5. дисперсійний метод.

16. Куди поміщають рідину для визначення показника заломлення за допомогою рефрактометра Аббе?

1. рідину наливають у тонкостінну призматичну кювету;

2. капають на еталонну призму;

3. рідину наливають у призматичну виїмку в матеріалі з відомим показником заломлення;

4. капають на предметне скло;

5. рідину наливають у тонкостінну циліндричну кювету.

17. Від яких факторів залежить показник заломлення розчину?

1. Від концентрації розчиненої речовини;

2. Від природи речовини;

3. Від кута падіння променя світла на розчин;

4. Від довжини світлової хвилі;

5. Від температури і тиску.

18. Внаслідок якого явища межа світла та тіні у рефрактометрі може мати райдужне забарвлення?

1. дисторсії;

2. дифракції;

3. хроматичної аберації;

4. дисперсії;

5. інтерференції.

19. За яким принципом працює рефрактометр?

1. за принципом повного внутрішнього відбивання світла;

2. за визначенням довжини хвилі світла;

3. за принципом визначення граничного кута заломлення світла;

4. за визначення абсолютного показника заломлення світла;

5. за визначенням ступеня поляризації природного світла.

20. Чи має переваги використання монохроматичного світла при рефрактометрії?

1. не має;

2. зменшується точність визначення показника заломлення рідини за рахунок розмитості межі світлої і темної частин поля зору;

3. рефрактометр працює однаково для різних спектрів світла;

4. збільшується точність визначення показника заломлення рідини за рахунок чіткості межі світла – темна частини поля зору;

5. при використанні монохроматичного світла межа між темною і світлою частинами поля зору буде зафарбована в різні кольори.

21. Рефрактометрія – метод, який ґрунтується на:

1. відбиванні світла від межі двох середовищ;

2. розсіюванні світла на межі поділу середовищ;

3. явищі повного внутрішнього відбивання;

4. залежності показника заломлення від кута падіння світла на межу поділу середовищ;

5. залежності показника заломлення середовища від довжини хвилі світла, що падає на межу поділу середовищ.

22. В яких цілях використовується рефрактометрія?

1. Для визначення ступеня поляризації світла;

2. Для перевірки однорідності твердих зразків і рідин;

3. Для визначення чистоти або ідентифікації речовини;

4. Для контролю якості і складу різних продуктів;

5. Для визначення концентрації розчину речовини.

23. В основу роботи рефрактометра Аббе покладено метод визначення показника заломлення досліджуваного розчину за …

A) граничним кутом заломлення;

B) мінімальним кутом заломлення;

C) кутом повного внутрішнього відбивання;

D) інтерференційною картиною;

Е) дисперсією.

24. Коли збільшується показник заломлення рідини?

A) при збільшенні концентрації розчинених речовин;

B) при збільшенні густини речовини;

C) при збільшення температури;

D) при збільшення тиску;

Е) при збільшенні інтенсивності випромінювання.

мікроскоп

1. Що є визначальним чинником для роздільної здатності мікроскопа?

1. оптична сила об’єктива;

2. апертура об’єктива;

3. світлосила об’єктива;

4. фокусна відстань об’єктива;

5. форма об’єктива.

2. Від яких параметрів залежить роздільна здатність мікроскопа?

1. Від довжини світлової хвилі;

2. Від збільшення мікроскопа;

3. Від оптичної довжини його тубуса;

4. Від апертури об’єктива;

5. Від показника заломлення середовища між об’єктивом і предметом.

3. Якими способами можна збільшити роздільну здатність мікроскопа?

1. збільшенням кратності об’єктива і окуляра;

2. використанням світла з більшою довжиною хвилі;

3. зменшенням числової апертури об’єктива;

4. використанням світла з меншою довжиною хвилі;

5. збільшенням числової апертури об’єктива.

4. Яке зображення дає окуляр мікроскопа відносно проміжного зображення?

1. збільшене, дійсне, пряме;

2. збільшене, пряме, уявне;

3. збільшене, дійсне, уявне;

4. збільшене, обернене, уявне;

5. зменшене, пряме, уявне.

5. Яке зображення дає об’єктив мікроскопа?

1. збільшене, дійсне, пряме;

2. збільшене, пряме, уявне;

3. збільшене, дійсне, обернене;

4. збільшене, обернене, уявне;

5. зменшене, дійсне, пряме.

6. Де розташовується об'єкт, що розглядається через біологічний мікроскоп?

1. на подвійній фокусній відстані від об'єктива;

2. між подвійним фокусом об'єктива і його переднім фокусом;

3. у фокусі окуляра;

4. на відстані оптичної довжини тубуса мікроскопа від об'єктива;

5. у фокальній площині об’єктива.

7. Що називається роздільною здатністю мікроскопа?

1. властивість оптичної системи розрізняти два предмети роздільно;

2. властивість оптичної системи створювати збільшене зображення досить малих об’єктів;

3. найменша відстань між двома точками, які в певній оптичній системі спостерігаються роздільно;

4. корисне збільшення мікроскопа;

5. властивість оптичної системи збільшувати відстань між двома предметами.

8. Для чого використовують метод світлового поля у прохідному світлі?

1. Для прозорих об’єктів із включеними в них абсорбуючими частинками і деталями;

2. Для непрозорих об’єктів;

3. Для живих незабарвлених об’єктів, при якому контрастність зображення досягається перетворенням фазових відмінностей пучка світлових променів, які пройшли крізь об’єкт, в амплітудні;

4. Для прозорих об’єктів;

5. Для незабарвлених клітин і тканин, які вибірково поглинають в УФ-області.

9. Як можна збільшити роздільну здатність мікроскопа?

1. відповідним підбором окуляра;

2. змінюючи оптичну довжину тубуса;

3. за допомогою окуляра Гюйгенса;

4. завдяки адаптації ока до темноти;

5. шляхом заміни об'єктива.

10. Показником заломлення якого середовища є у числовій апертурі ?

1. середовища між об'єктивом і об'єктом спостереження;

2. скла лінзи окуляра мікроскопа;

3. скла фронтальної лінзи об'єктиву;

4. препарату, що розглядається в мікроскоп;

5. рогівки ока.

11. Що являє собою у числовій апертурі об’єктива мікроскопа ?

1. граничний кут повного внутрішнього відбивання;

2. половина повного кута світла, яке потрапляє в об'єктив мікроскопа;

3. повний кут світла, яке потрапляє в об'єктив мікроскопа;

4. кут дифракції світла на препараті;

5. максимальний кут розсіювання світла на препараті.

12. Метод темного поля у прохідному світлі використовують в біології для дослідження:

1. живих незабарвлених об’єктів, при якому контрастність зображення досягається перетворенням фазових відмінностей пучка світлових променів, які пройшли крізь об’єкт, в амплітудні;

2. прозорих об’єктів, невидимих при методі світлого поля;

3. прозорих об’єктів із включеними в них абсорбуючими частинками і деталями;

4. непрозорих об’єктів;

5. незабарвлених клітин і тканин, які вибірково поглинають в УФ-області.

13. Які складові оптичного мікроскопа?

1. окуляр;

2. коліматор;

3. зорова труба;

4. об’єктив;

5. тубус.

14. Що обмежує максимальне збільшення мікроскопа:

A) немонохроматичність світла;

B) прямолінійність світлових променів;

C) хвильова природа світла;

D) рефракція світлових променів;

Е) інтерференція світлових променів.

15. Для чого в оптичній мікроскопії використовується об’єкт-мікрометр:

A) для визначення збільшення;

B) для визначення довжини хвилі;

C) для визначення частоти хвилі;

D) для визначення ціни поділки окулярного мікрометра;

Е) для визначення розміру об’єкта.

16. З якою метою використовується капіляроскопія?

A) для вивчення функціонування периферичного відділу серцево-судинної системи людини в шкірних покривах;

B) для вивчення кровонаповнення органів і тканин організму;

C) для вивчення роботи серця;

D) для вивчення функціонування периферичного відділу серцево-судинної системи людини в слизових покривах;

Е) для визначення діаметра капілярів.

зір

1. Що називається відстанню найкращого зору?

1. мінімальна відстань між колбочками сітківки;

2. фокусна відстань приведеного ока;

3. мінімальна відстань, на якій акомодація не викликає відчутного напруження при розгляданні предметів;

4. мінімальна відстань між паличками сітківки;

5. мінімальна відстань, на якій акомодація дозволяє розглядати предмети.

2. Що таке гострота зору?

1. здатність ока бачити роздільно дві точки при максимальному їх зближенні

2. кут з вершиною у вузловій точці оптичної системи ока і сторонами-лініями до протилежних крайніх точок об’єкта;

3. чутливість ока до довжин світлових хвиль;

4. здатність ока розрізняти роздільно дві точки при мінімальній відстані між ними

5. зміна оптичної сили ока при зоровому сприйнятті предметів на різній відстані від нього;

3. Що таке акомодація ока?

1. Вада зображення, зумовлена неправильним заломленням основних оптичних середовищ ока;

2. Зміна оптичної сили ока при зоровому сприйнятті предметів на різній відстані від нього;

3. Вада зображення, зумовлена різним заломленням світла центральним і периферичним відділами рогівки та кришталика;

4. Пристосування органу зору бачити об’єкти при різній освітленості;

5. Вада зображення, яка зумовлена неоднаковим заломленням світла різного кольору.

4. Що таке поле зору?

1. Кут з вершиною у вузловій точці оптичної системи ока і сторонами-лініями до протилежних крайніх точок об’єкта;

2. Частина простору, яку здатна бачити людина, що не повертає голови, тільки за рахунок рухів очей;

3. Діапазон яскравості об’єктів, в якому око здатне розрізняти об’єкти;

4. Діапазон, в якому можлива зміна оптичної сили ока при зоровому сприйнятті предметів на різній відстані від нього;

5. Простір, який охоплюється поглядом людини при нерухомості голови і очей.

5. Найбільшу чутливість око має до:

1. червоного кольору (довжиною хвилі 680нм);

2. жовтого кольору (довжиною хвилі 585нм);

3. жовтого-зеленого кольору (довжиною хвилі 555нм);

4. синього кольору (довжиною хвилі 465нм);

5. фіолетового кольору (довжиною хвилі 444нм).

6. Які перетворення енергії відбуваються у фоторецепторах?

1. Світлової енергії в електричну;

2. Хімічної енергії в світлову;

3. Механічної енергії в світлову;

4. Світлової енергії в хімічну;

5. Світлової енергії в механічну.

7. Що таке адаптація ока?

1. Вада зображення, зумовлена різним заломленням основних оптичних середовищ ока;

2. Зміна оптичної сили ока при зоровому сприйнятті предметів на різній відстані від нього;

3. Вада зображення, зумовлена різним заломленням світла центральним і периферичним відділами рогівки та кришталика;

4. Пристосування органу зору бачити об’єкти при різній освітленості;

5. Вада зображення, яка спричинена неоднаковим заломленням світла різного кольору.

8. Що забезпечує присмерковий і нічний зір?

1. фоторецептори паличок;

2. хоріоїдея і склисте тіло;

3. фоторецептори колбочок;

4. хоріоїдея і зіниця ока;

5. пігменти гемоглобін і міоглобін.

9. Що стверджує трьохкомпонентна теорія зору?

1. існує три типи паличок;

2. існує три типи колбочок;

3. світло різних кольорів діє на кожен тип паличок в різній мірі;

4. світло різних кольорів діє на кожен тип колбочок в різній мірі;

5. світло будь-якого кольору діє на кожен тип колбочок і паличок у рівній мірі.

10. Денний зір і сприйняття кольорів забезпечують:

1. хороїдея і склисте тіло;

2. гемоглобін і міоглобін;

3. фоторецептори паличок;

4. фоторецептори колбочок;

5. хороїдея і зіниця ока.

11. Яке заломлююче середовище ока має найбільшу оптичну силу?

1. Скловидне тіло;

2. Зіниця;

3. Кришталик;

4. Рогівка;

5. Передня камера.

12. Під яким кутом людина повинна розрізняти крайні точки предмету при нормальній гостроті зору?

1. у 2';

2. у 0,5';

3. у 3';

4. в 1,5';

5. в 1'.

13. Які складові ока призначені для сприймання світла?

A) рогівка;

B) передня камера;

C) кришталик;

D) скловидне тіло

Е) сітківка.

14. Як називається мінімальна яскравість світлової плями, яку здатне сприйняти око на абсолютно чорному фоні при повній світловій адаптації?

A) абсолютним порогом чутливості;

B) відносним порогом чутності;

C) розрізнювальною межею;

D) адаптаційною межею;

Е) порогом сприйняття.

15. Які складові ока призначені для рефракції?

A) рогівка;

B) передня камера;

C) кришталик;

D) скловидне тіло

Е) сітківка.

16. Яке зображення формує на сітківці оптична система ока людини?

A) уявне;

B) зменшене;

C) збільшене;

D) перевернуте;

Е) ахроматичне.

17. Що таке хроматична аберація ока?

1. Вада зображення, зумовлена неоднорідною будовою кришталика;

2. Пристосування органу зору бачити об’єкти при різній освітленості;

3. Вада зображення, зумовлена різним заломленням світла центральними і периферичними відділами рогівки та кришталика;

4. Вада зображення, зумовлена неоднаковим заломленням світла різного кольору;

5. Зміна оптичної сили ока при зоровому сприйнятті предметів на різній відстані від нього.

18. Які прилади використовуються офтальмологами для дослідження зору?

1. периметри;

2. поляриметри;

3. таблиці Сівцева;

4. телескопи;

5. офтальмоскопи.

19. Що є причиною сферичної аберації ока?

1. Спотворення зображення на сітківці ока в результаті дифракції, яка виникає при проходженні світлових променів крізь зіницю малого діаметра;

2. Неоднорідна будова кришталика;

3. Неоднакове заломлення оптичною системою ока світлових променів з різною довжиною хвиль;

4. Вада зображення, зумовлена різним заломленням світла центральними і периферичними відділами рогівки та кришталика;

5. Дисперсія світла.

20. При штучному розширенні зіниці ока за допомогою ліків, воно починає гірше розрізняти предмети. Що є причиною?

1. хроматична аберація;

2. сферична аберація;

3. адаптація;

4. астигматизм;

5. міопія.

21. Які лінзи використовують для корекції гіперметропії?

1. розсіювальні;

2. плоско-ввігнуті;

3. збиральні;

4. двоввігнуті;

5. двоопуклі.

22. Якими лінзами оснащені окуляри, які носить короткозора людина?

1. Призматичними;

2. циліндричними;

3. збиральними;

4. розсіювальними;

5. позитивними.

23. Що таке гіперметропія?

1. вада рефракції ока з головним фокусом оптичної системи позаду сітківки;

2. викривлення прямих ліній, відображених простою лінзою;

3. чутливість зорового аналізатора у розрізненні меж і деталей видимих об’єктів;

4. аномалія рефракції ока з головним фокусом оптичної системи перед сітківкою;

5. пристосування органа зору бачити об’єкти при різній освітленості.

24. Як називають порушення розрізнювання у червоно-зеленій ділянці видимого спектру?

1. дальтонізмом;

2. альбінізмом;

3. міопією;

4. гіперметропією;

5. пресміопією.

25. Яку назву має така аномалія зору, при якій чітке зображення предмету формується перед сітківкою ока?

A) міопія;

B) гіперметропія;

C) дальтонізм;

D) короткозорість

E) далекозорість.

фотометрія

1. Назвати твердження, яке не суперечить закону освітленості.

1. освітленість прямо пропорційна світловому потоку, косинусу кута падіння променів і обернено пропорційна квадрату відстані до джерела;

2. освітленість прямо пропорційна силі світла, косинусу кута падіння променів і обернено пропорційна квадрату відстані до джерела;

3. освітленість прямо пропорційна світловому потоку і обернено пропорційна косинусу кута падіння променів та квадрату відстані до джерела;

4. освітленість дорівнює добутку сили світла на квадрат відстані до джерела;

5. освітленість прямо пропорційна силі світла і обернено пропорційна косинусу кута падіння променів та квадрату відстані до джерела.

2. Чи залежить інтенсивність розсіяного світла при молекулярному розсіюванні від довжини хвилі?

1. Інтенсивність прямо пропорційна четвертому степеню довжини світлової хвилі;

2. Інтенсивність прямо пропорційна квадрату довжини світлової хвилі;

3. Інтенсивність не залежить від довжини світлової хвилі;

4. Інтенсивність обернено пропорційна четвертому степеню довжини світлової хвилі;

5. Інтенсивність обернено пропорційна квадрату довжини світлової хвилі.

3. Як змінюється оптична густина забарвленого розчину при збільшенні концентрації речовини?

1. експоненціально зростає;

2. збільшується за лінійним законом;

3. не залежить від концентрації розчиненої речовини;

4. збільшується за логарифмічним законом;

5. прямопропорційно квадрату концентрації.

4. Фотоіонізація – це:

1. розпад молекул під дією поглинутого світла з утворенням нових молекул;

2. фотохімічна реакція відновлення збуджених молекул;

3. дисоціація молекул або багатоатомних іонів під дією світла;

4. реакція організмів на добовий ритм освітлення;

5. вихід електрона за межі атомів або молекул під дією фотонів.

5. Зовнішній фотоефект – це:

1. виникнення пари електрон-дірка;

2. іонізація атомів або молекул під дією фотонів;

3. розклад молекул під дією світла;

4. виривання електронів з поверхні тіла під дією світла;

5. вид люмінесценції, що збуджується ультрафіолетовим світлом.

6. Що називається освітленістю?

1. кількість енергії, що припадає на одиницю площі;

2. світловий потік, що припадає на одиницю площі поверхні;

3. кількість енергії, що випромінює джерело в одиницю тілесного кута;

4. кількість енергії, що випромінює джерело в одиницю часу;

5. Загальна кількість енергії, що випромінює джерело.

7. Що характеризує яскравість джерела світла?

1. випромінювання протяжних джерел світла в заданому напрямі;

2. поверхню, яка освітлюється світлом;

3. характеризує протяжні джерела світла за густиною випромінювання його поверхні;

4. характер поглинання електромагнітного випромінювання поверхнею;

5. випромінювання точкових джерел світла в заданому напрямі.

8. Що відноситься до основних складових елементів люксметра?