1.2.2. Промислова зона

На промислових підприємствах вода питної якості використовується на господарсько-питні потреби працівників на виробництві, на прийняття душу, на технологічні потреби.

1.2.2.1. Господарсько-питні потреби працівників

Згідно з ДБН В.2.5.-64:2012 [7] норма водоспоживання на господарсько-питні потреби працівників приймається в холодних цехах 25 л/зміну на 1 працівника. Тоді витрата води на господарсько-питні потреби працівників становить

Усього за добу м³/добу.

1.2.2.2. Витрата води на прийняття душу

, м³, (1.4)

де q_с = 500 л/год – витрата води на одну душову сітку;

n – кількість душових сіток;

Т – час прийняття душу (T = 45 хв, або 0,75 год);

N_д – кількість працівників, які користуються душем, осіб;

a – кількість осіб на одну душову сітку.

Витрати води на прийняття душу за змінами становлять:

м³/зм;

м³/зм;

м³/зм .

Усього за добу = 231 м³/добу.

1.2.2.3. Витрата води на технологічні потреби

Витрата води питної якості на технологічні потреби визначається технологами основного виробництва. Відповідно до завдання ця витрата прийнята рівномірною протягом зміни:

, м³/добу, (1.5)

де – годинна витрата води на технологічні потреби, м³/год;

– тривалість зміни, год. (прийнято Т_зм = 8 год.).

Тоді витрата води на технологічні потреби за змінами становить:

м³/зм;

м³/зм;

8 · 40 = 320 м³/зм.

Усього за добу м³/добу.

1.2.3. Місто у цілому

1.2.3.1. Загальна витрата води

Загальна витрата води містом за добу найбільшого водоспоживання визначається як сума витрат води у сельбищній і промисловій зонах на вказані потреби:

(1.6)

.

1.2.3.2. Витрата води на пожежогасіння

Розрахункова витрата води на пожежогасіння та кількість одночасних пожеж визначається згідно з [6] залежно від кількості жителів і поверховості забудови. Прийнято 2 одночасні пожежі, а витрата води на одну пожежу q^пож = 25 л/с.

Тоді розрахункова витрата води на пожежогасіння становить

л/с, або 180 м³/год.

1.3. Визначення добового режиму водоспоживання

1.3.1. Сельбищна зона

1.3.1.1. Господарсько-питне водоспоживання

Витрата води за годину максимального водоспоживання

м³/год., (1.7)

де – максимальний коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання.

Згідно з [6]

(1.8)

де – коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою будинків та інші місцеві умови;

– коефіцієнт, що враховує кількість жителів у місті.

Згідно з [6] = 1,2...1,4. Приймаємо середнє значення = 1,3.

Коефіцієнт прийнято згідно з [6], який дорівнює 1,155. Тоді

Цьому коефіцієнтові відповідає розподіл витрат води у відсотках за годинами доби, який наведено в додатку А. Погодинні витрати води відображено в колонках 3 та 4 таблиці 1.4.

1.3.1.2. Поливання зелених насаджень

Поливання зелених насаджень прийнято в години малого водоспоживання на господарсько-питні потреби у кращі для поливання години:

три години зранку – з 4.00 до 7.00;

три години ввечері – з 19.00 до 22.00.

Тоді годинна витрата води на поливання становить

м³/год.

1.3.2. Промислова зона

1.3.2.1. Режим господарсько-питного водоспоживання

Режим господарсько-питного водоспоживання працівників протягом зміни прийнято згідно з даними [9] для 7-годинної зміни (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Господарсько-питне водоспоживання працівників

Години зміни	Витрата води за годинами зміни
	%	м³
		1	2	3
1-а	0	0	0	0
2-а	7	15	6	1
3-я	15	32	13	1
4-а	22	47	19	2
Перерва	0	0	0	0
5-а	7	15	6	1
6-а	15	32	13	1
7-а	23	48	19	2
Після закінчення зміни	11	23	9	1
Разом за зміну	100	212	85	9

Таблиця 1.4

Режим водоспоживання міста за годинами доби

Години доби	Зміни	Водоспоживання у зонах						Сумарна витрата
		Житловій			Промисловій			м3	%
		Господарсько-питне		Поливне	Технологічне	Господарсько-питне	На прийняття душу
		%	м3	м3	м3	м3	м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0…1	3	1,5	235,0		40,0	9,0	64,0	348,0	1,83
1…2		1,5	235,0		40,0	1,0		276,0	1,45
2…3		1,5	235,0		40,0	1,0		276,0	1,45
3…4		1,5	235,0		40,0	2,0		277,0	1,46
4…5		2,5	393,0	51,0	40,0	0		484,0	2,56
5…6		3,5	550,0	51,0	40,0	1,0		642,0	3,38
6…7		4,5	707,0	51,0	40,0	1,0		799,0	4,21
7…8		5,5	864,0		40,0	2,0		906,0	4,77
8…9	1	6,25	981,0		185,0	1,0	7,0	1174,0	6,18
9…10		6,25	981,0		185,0	15,0		1181,0	6,22
10…11		6,25	981,0		185,0	32,0		1198,0	6,31
11…12		6,25	981,0		185,0	47,0		1 213,0	6 ,39
12…13		5,0	785,0		185,0	0		970,0	5,11
13…14		5,0	785,0		185,0	15,0		985,0	5,19
14…15		5,5	864,0		185,0	32,0		1081,0	5,69
15…16		6,0	942,0		185,0	48,0		1175,0	6,19
16…17	2	6,0	942,0		80,0	23,0	160,0	1205,0	6,35
17…18		5,5	864,0		80,0	6,0		950,0	5,00
18…19		5,0	785,0		80,0	13,0		878,0	4,62
19…20		4,5	707,0	51,0	80,0	19,0		857,0	4,51
20…21		4,0	628,0	51,0	80,0	0		759,0	4,00
21…22		3,0	471,0	52,0	80,0	6,0		609,0	3,23
22…23		2,0	314,0		80,0	13,0		407,0	2,14
23…24		1,5	235,0		80,0	19,0		334,0	1,76
Разом		100%	15700	307	2440	306	231	18984	100,00

1.3.2.2. Режим витрачання води на душ

Прийняття душу працівниками здійснюється у годину, наступну після закінчення зміни. Тоді витрата води на душу становить:

= 160,0 м³/год. (у годину з 16.00 до 17.00);

= 64,0 м³/год. (у годину з 0.00 до 1.00);

= 7,0 м³/год. (у годину з 8.00 до 9.00).

1.3.2.3. Режим витрачання води на технологічні потреби

Режим водоспоживання на технологічні потреби виробництва задається технологами. Відповідно до завдання режим водоспоживання прийнято рівномірним протягом зміни:

= 185 м³/год;

= 80 м³/год;

= 40 м³/год.

Для наочного представлення режиму водоспоживання побудовано ступеневий графік водоспоживання (рис. 1.2).

1.4. Установлення режиму подавання води

та об’ємів акумуляторів води

1.4.1. Об’єм бака водонапірної башти

Визначимо режим роботи насосних станцій. Насосна станція 1-ого підняття та очищувальні споруди працюють у рівномірному режимі за умов технології та економічності. Режим роботи насосної станції 2-ого підняття потрібно визначити з умов економічності.

Критерієм економічності є об’єм бака водонапірної башти. Наблизивши режим подавання води до режиму водоспоживання, зменшимо об’єм бака водонапірної башти. Доцільно вибрати дво- або триступеневий режим роботи насосної станції 2-ого підняття, який наближається до режиму водоспоживання, достатньо просто реалізується на практиці та дає мінімальний об’єм бака водонапірної башти.

Побудуємо графік подавання води насосною станцією 2-ого підняття так, щоб у ті години, коли водоспоживання менше, і подача води була меншою; а коли водоспоживання більше, і подача води була б більшою. При цьому лінія подачі води буде осереднювати лінію водоспоживання. Приймемо наступні варіанти подавання води (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Ступеневий графік водоспоживання та водоподавання НС-1 та НС-2

Варіант 1. Двоступеневий режим подавання води. Приймаємо роботу 1-ої ступені рівною 2,14 % з 0 до 6 год. та з 21 до 24 год. Роботу 2-ої ступені – рівною з 6 до 21 год.

Варіант 2. Двоступеневий режим подавання води. Приймаємо роботу 1-ої ступені рівною 2 % з 0 до 6 год. та з 21 до 24 год. Роботу 2-ої ступені – рівною з 6 до 21 год.

Обчислюємо акумулюючий об’єм бака водонапірної башти для кожного варіанта. Розрахунки зведено в таблицю 1.5.

Нуль залишку води в баці призначаємо на кінець періоду найбільш тривалої та значної витрати води з баку. У першому і другому варіантах це відбувається на кінець 17-ої години. Акумулюючий об’єм бака башти визначається максимальним залишком води в баці: у першому варіанті – 5,21 %, у другому варіанті – 4,41 %. Приймаємо другий варіант режиму подавання води насосною станцією 2-ого підняття, оскільки у цьому випадку об’єм бака водонапірної башти менше.

Окрім акумулюючого об’єму, бак водонапірної башти повинен мати протипожежний запас води на 10-хвилинну тривалість гасіння однієї внутрішньої та однієї зовнішньої пожежі.

Повний об’єм бака водонапірної башти

. (1.8)

Акумулюючий об’єм становить 4,41 % , або

Десятихвилинний пожежний запас у баці башти, м³,