1.2. Передумови розвитку легкої промисловості

На структуру легкої промисловості мають вплив різні економічні та природні фактори, в тому числі наявний рівень розвитку продуктивних сил, темпи зростання або занепаду виробництва, рівень забезпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, інтенсивність реалізації досягнень науки і техніки.

Більшість підприємств легкої промисловості у кінці 80-х на початку 90х років були модернізовані і оснащені сучасним зарубіжним устаткуванням. Саме це допомогло вітчизняним фабрикам розвиватися, працюючи з давальницькою сировиною [13].

Притягує західних партнерів дешева, досить кваліфікована робоча сила. Поставляючи сюди матеріали і лекала, іноземні фірми потім продають готову продукцію під своїми торговими марками. За толінговою схемою зараз працює більша частина швейних підприємств. І в основному тільки толінг дозволяє їм не скорочувати виробництво і зберігати робочі місця.

Однією із проблем легкої промисловості, що пов'язана з галузевою специфікою – відсутність коштів для сезоних закупок сировини. Шкірсировиною легка промисловість у повній мірі не забезпечена у зв'язку з різким скороченням поголів'я скота [12].

Виробництво льону скоротилося у сім разів. Уряд приймає заходи по забезпеченню текстильної промисловості вихідним матеріалом. Укладено міждержавну угоду з Узбекистаном на доставку 35 тис.т бавовноволокна на кліринговій основі. Намічається закупівля 5,6 тис.т бавовни у США. [6] Як альтернатива зовнішнім закупкам проводиться експеримент, що призваний у перспективі забезпечити Українські текстильні та бавовнопереробні підприємства власною сировинною базою. Мова йде про вирощування українського хлопку. Сьогодні цією культурою засіяно 36 га, і в цьому році планується одержати біля 2 тис.т «білого золота». Передбачається у недалекому майбутньому одержати до 6-тис.т вітчизняної бавовни у рік із відповідним збільшенням посівних площ. Планується навіть будівництво бавовноочисного заводу.

Проте навіть при самому сприятливому розвитку подій вітчизняна бавовна у майбутньому не зможе вирішити сировинну проблему. Значно більші перспективи обіцяє спеціальна обробка (катанізація) споконвічне українського продукту – льону. Льон, який пройшов катанізацію, набуває багатьох властивостей бавовноволокна і може бути використаний на відповідних виробництвах. Уже сьогодні Херсонський бавовняний комбінат, наприклад, відсотків на 30 загружений льоном [14].

У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості України передбачено розширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвивати машинобудування для легкої промисловості, а також механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД. Відновити посіви бавовнику на півдні України, де він вирощувався ще в 30 — 50-х роках. Заслуговує на увагу також пропозиція українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості та кількох інститутів України щодо вироблення технології виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки. Є програми розгортання виробництва барвників і дубильних речовин.

У зв'язку із значними можливостями забезпечення промисловості України власним льоноволокном доцільно прискорити будівництво Самбірського льонокомбінату для випуску лляних тканин. Випущено першу продукцію для легкої промисловості на основі конверсії окремих підприємств воєнно-промислового комплексу. На різних стадіях підготовки та освоєння перебувають майже 20 видів устаткування для галузі.

РОЗДІЛ II. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ

І РОЗМІЩЕННЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ