Розділ 3 виявлені недоліків та шляхи покращення роботи відділу державної виконавчої служби бердичівського міськрайонного управління юстиції

1. Виявлені недоліків у роботі відділу Державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції

На даний момент у відділі Державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції незабаром має відбутися реорганізація, результатом якої буде створення приватної виконавчої служби. є ініціатива реформи виконавчого провадження та введення інституту приватних виконавців.

Ми відстоюємо думку, що служби судового примусу мають інституційно підпорядковуватись судовій гілці влади. Ці служби «роблять незалежність» судді. З одного боку, вони перетворюють рішення судді на реальну силу. З іншого боку, ці служби знімають страх фізичного впливу на суддю. Саме відсутність страху у судді є запорукою того, що він керуватиметься внутрішнім переконанням, а не іншими чинниками.

На нашу думку, створення приватної виконавчої служби є недоліком, тому що, не всі громадяни зможуть звернутися до виконавчої служби за відновленням свого порушеного права, так як, не всі громадяни є матеріально забезпеченні на належному рівні.

Ще одним недоліком у роботі виконавчої служби являється незабезпечення належним чином канцелярськими товарами ( відсутність достатньої кількості паперу, формату А4, ручок, конвертів), що призводить до неналежного виконання роботи державних виконавців.

Зауважимо, що у Відділі державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції одним із найбільших недоліків є незабезпечення належним чином кваліфікованими кадрами, мала кількість державних виконавців: один державний виконавець весь Бердичівський район; у справах по аліментах – справи ведуть лише два державних виконавця, на двох у них майже три тисячі справ, що ускладнює належне виконання роботи.

На нашу думку, необхідно покращити організацію роботи з кадровим резервом. З особами рядового і начальницького складу, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими керівниками органів і установ індивідуальними планами підготовки, які складаються у двотижневий строк після зарахування їх до кадрового резерву. В індивідуальних планах підготовки передбачаються:

1. систематичне навчання шляхом самоосвіти;

2. участь у роботі семінарів, нарад, навчально-методичних зборів, науково-практичних конференцій, проведенні занять зі службової підготовки;

3. стажування на посаді, на яку особу зараховано до кадрового резерву.

Строк стажування залежно від досвіду роботи, рівня професійно -службових якостей особи визначається керівником органу чи установи і триває до двох місяців [11].

Індивідуальні плани підготовки складаються на кожний рік перебування у кадровому резерві.

Організація стажування осіб, зарахованих до кадрового резерву, покладається на керівників органів та установ.

Керівники органів та установ зобов’язані:

1. забезпечити особі, зарахованій до кадрового резерву, участь у роботі семінарів, нарад, навчально - методичних зборах, науково - практичних конференціях, проведенні занять із службової підготовки;

2. визначити час, місце стажування, кількість осіб, які проходять стажування, та керівника стажування;

3. затвердити індивідуальний план стажування;

4. здійснювати постійний контроль за проходженням стажування та роботою керівника стажування [11].

Керівники стажування зобов’язані:

1. спільно з особою, зарахованою до кадрового резерву, розробити індивідуальний план стажування і затвердити його у керівника, на якого покладено організацію стажування;

2. ознайомити особу, зараховану до кадрового резерву, з організацією роботи органу чи установи, де планується проходження нею служби, та з функціональними обов’язками за посадою, на яку планується призначення особи;

3. здійснювати контроль за виконанням індивідуального плану стажування;

4. надавати необхідну методичну та практичну допомогу особі, зарахованій до кадрового резерву, у вивченні питань, передбачених індивідуальним планом стажування;

5. після закінчення стажування провести з особою, зарахованою до кадрового резерву, співбесіду, підготувати відгук про якість виконання нею індивідуального плану стажування [11].

Стажування осіб, зарахованих до кадрового резерву, проводиться за місцем служби або в інших органах чи установах.

Особа, яка проходить стажування, має право звертатися до керівника органу чи установи, в якому (якій) проводиться стажування, з питань відсутності умов для виконання індивідуального плану стажування, незадовільного ставлення до неї з боку керівника стажування.

У разі невиконання особою, яка проходить стажування, індивідуального плану стажування, недбалого ставлення до покладених на неї обов’язків, порушення трудової дисципліни керівник стажування має право перервати стажування з письмовим інформуванням про це керівника, на якого покладено організацію стажування [11].

Після закінчення стажування контроль за виконанням індивідуального плану підготовки особою рядового чи начальницького складу, зарахованою до кадрового резерву, здійснює безпосередній керівник.

Індивідуальний план підготовки та стажування особи, зарахованої до кадрового резерву, відгук керівника стажування, звіт про виконання індивідуального плану стажування долучаються до особової справи особи, зарахованої до кадрового резерву. Однак, проблема в тому, що громадяни не проявляють бажання проходити стажування у відділі Державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції з подальшим працевлаштуванням, оскільки державні виконавці отримують мінімальну заробітну плату і тому ніхто не хоче виконувати складну роботу за малу заробітну плату [11].