- •1. Звязок навчальної дисципліни «Проблеми тдп» з наукою «тдп».
- •2. Мета та практичне значення вивчення навчальної дисципліни «Проблеми тдп»в системі підготовки магістрів права.
- •3. Проблеми та недоліку поділу наукового знання на окремі думки.
- •4. Проблема визначення об’єкта та предмета науки «тдп».
- •5. Система наук та місце юридичної науки в цій системі
- •7. Місце та значення теорії держави і права в системі юридичних наук в
- •8. Співвідношення науки тдп з іншими суспільними науками.
- •9. Функціональне призначення науки тдп.
- •10. Значення методології для системи наукового знання.
- •11. Сучасне розуміння поняття і структури методології науки тдп
- •12. Проблеми співвідношення методолігї та об’єкта (предмета) науки.
- •13. «Методологічний підхід» як структурний елемент методології науки тдп.
- •14. Методологічний принцип тдп
- •15. Поняття та класифікація методів тдп
- •16.Філософсько-світоглядні методи теорії держави і права.
- •17.Загальнонаукові методи теорії держави і права.
- •18.Приватнонаукові методи теорії держави і права.
- •19. Спеціально-юридичні методи теорії держави і права.
- •20. Проблеми відносності, допустимості, доцільності, істинності та цінності методів.
- •21. Причини виникнення плюралізму з питання розуміння держави
- •22. Основні сучасні державознавчі концепції.
- •23. “Сутність держави” як одна з основних категорій теорії держави і права.
- •24. Поняття та ознаки сучасної держави.
- •25. Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •26. Функції сучасної держави.
- •27. Методи здійснення функцій сучасної держави
- •28. Сучасні тенденції еволюції форми держави.
- •29. Проблеми вдосконалення форми держави Україна.
- •30. Типологія держав.
- •31. Механізм сучасної держави.
- •32. Державний апарат та основні напрями удосконалення його діяльності в Україні.
- •33. Державні органи як первинні елементи державного аппарату.
- •34. Співвідношення органів держави та органів місцевого самоврядування.
- •35. Політична і державна влада, їх співвідношення.
- •36. Держава і політична система суспільства: аспекти співвідношення.
- •37. Зміст поняття "праворозуміння".
- •38. Причини плюралізму типів (концепцій) право розуміння
- •39. Основні концепції праворозуміння в сучасній юридичній науці
- •40. Соціальна сутність та цінність права. Зміст права.
- •41. Багатозначність визначення поняття права.
- •42.Поняття та ознаки об’єктивного (юридичного права).
- •43.Принципи права. Поняття та види.
- •44.Функціональне призначення права.
- •45. Право в системі соціального регулювання.
- •46. Загальна характеристика системи права України.
- •47. Приватне та публічне право в системі права України.
- •48. Матеріальна та процесуальне право в системі права України.
- •49. Національне право України та міжнародне право: взаємовплив та взаємозалежність.
- •50. Проблема визначення поняття «законодавство»
- •51. Загальна характеристика системи законодавства.
- •52. Проблема співвідношення системи права та системи законодавства.
- •53. Співвідношення понять «джерело права» та «форма права».
- •54. Джерела права. Поняття та види.
- •55. Форми права. Поняття та види.
- •56. Загальна характеристика юридичних джерел права України. (пит.. 55-56)
- •57. Особливості структури норма права.
- •58. Співвідношення юридичної норми та статті нормативно-правового акту.
- •59. Сучасний погляд на проблему якості законодавства у юридичний науці.
- •60. Поняття та ознаки правотворчості.
- •80. Механізм правого регулювання суспільних відносин.
- •61. Принципи і функції правотворчості
- •62. Види та форми правотворчості
- •63.Загальна характеристика правоутворення
- •64. Співвідношення категорій правоутворення з категоріями правотворчість та законність
- •65. Правотворчий процес та його стадії
- •66. Систематизація законодавства: поняття, форми
- •67. Проблеми вдосконалення правотворчого процесу в україні
- •68. Поняття та форми правотворчої техніки
- •69. Основні методи та прийоми мовної форми правотворчої техніки
- •70. Основні методи та прийоми логічної форми правотворчої техніки
- •71. Особливості процедурної форми правотворчої техніки
- •72. Значення правотворчої техніки у правотворчому процесі в україні
- •73. Правотворчі помилки: поняття, причини та види.
- •74. Способи попередження, виявлення та виправлення правотворчих помилок в законодавсті україни.
- •75.Дія права: правовий вплив та правове регулювання
- •76.Проблема сфер (предмету) та меж правового регулювання
- •77. Способи правового регулювання суспільних відносин
- •78. Методи правового регулювання суспільних відносин
- •79. Типи правового регулювання суспільних відносин
- •81. Стадії механізму правового регулювання суспільних відносин
- •82. Елементи механізму правового регулювання суспільних відносин
- •83. Проблема співвідношення понять “дія” та “чинність” нормативно-правових актів.
- •84. Момент набрання та втрати чинності нормативно-правовими актами.
- •85. Дія нормативно-правових актів у часі
- •86. .Дія нормативно-правових актів у просторі
- •87. Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
- •88. Правопорядок і законність: співвідношення понять
- •89. Поняття та форми реалізації норм права
- •90. Застосування норм права як особлива форма реалізації права.
- •91. Стадії процесу застосування норм права
- •92. Акти застосування норм права: поняття та особливості.
- •93. Співвідношення правозастосовчих та нормативно-правових актів
- •94. Поняття та ознаки правовідносин
- •95. Склад правовідносин.
- •96.Взаємозв’язок суб'єктивного права та юридичного обов'язку суб’єктів правовідносин.
- •98. Правосуб`єктність юридичних осіб
- •99. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин
- •100. Правові аксіоми, презумпції, фікції та преюдиції як способи установлення юридичних фактів.
- •100. Правові аксіоми, презумпції, фікції та преюдиції як способи установлення юридичних фактів.
- •101. Колізії у законодавстві: способи їх переборення.
- •102. Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання.
- •103. Поняття і необхідність тлумачення норм права.
- •104. Види тлумачення норм права за суб’єктами.
- •105. Види тлумачення норм права за обсягом.
- •106. Способи тлумачення норм права.
- •107. Акти тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •108. Юридична діяльність та юридична практика.
- •109. Юридичний процес та юридична справа.
- •110. Правова поведінка: поняття та ознаки
- •111. Види правової поведінки
- •112. Види правомірної поведінки
- •113. Поняття та ознаки правопорушення
- •114. Склад правопорушення
- •115. Суб’єкт правопорушення
- •116. Суб’єктивна сторона правопорушення
- •117. Вина як характеристика суб’єктивної сторони правопорушення
- •118. Об’єкт правопорушення
- •119. Об’єктивна сторона
- •120. Види правопорушень
- •121.Юридичний конфлікт та проблеми його врегулювання
- •122.Правосвідомість як джерело правової поведінки особи
- •123.Правова культура як джерело правової поведінки особи.
- •124.Державно-правовий примус – поняття та види
- •125.Співвідношення юридичної відповідальності та державно-правового примусу
- •127.Позитивна та ретроспективна юридична відповідальність
- •128.Поняття юридичної відповідальності.
- •129.Ознаки юридичної відповідальності
- •130.Мета юридичної відповідальності.
- •140. Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •141. Крайня необхідність як обставина, що виключає юридичну відповідальність
- •142. Необхідна оборона як обставина, що виключає юридичну відповідальність.
- •143. Основні аспекти співвідношення держави і права.
- •144. Особистість, держава, право: проблема співвідношення і взаємодії.
- •2 Погляди щодо співвідношення:
- •145. Держава, право і громадянське суспільство: взаємини, протиріччя та шляхи їх подолання.
- •146. Взаємозв’язок держави і права з політикою.
- •147. Держава, право і економіка.
- •148. Поняття та типологія правових систем сучасності
- •149. Трансформація правових систем в період глобалізації.
- •150. Держава і право в умовах побудови інформаційного суспільства
- •151.Правова система України в контексті розбудови демократичної, соціальної, правової держави та євроінтеграції
9. Функціональне призначення науки тдп.
Функції теорії держави і права - основні напрями наукової та навчальної дії щодо пізнання предмету цієї науки, які визначають місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук.
Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука, виконує такі основні функції:
1) онтологічну (грец. on (ontos) - єство і ...логія - вчення про буття, об'єктивну дійсність), що характеризується тим, що теорія держави і права вивчає коли, де, як і чому виникли держава і право, їх розвиток та функціонування в умовах сьогодення;
2) гносеологічну (грец. gnosis (gnoseos) - пізнання і.. .логія - вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання), яка спрямована на пізнання, вивчення і пояснення всіх державно-правових явищ, процесів їх виникнення, розвитку та функціонування. Важливе місце в пізнавальній діяльності, на думку А. Вобильова, належить концепціям, тобто визначеним способам розуміння, тлумачення державно-правових явищ. Процес пізнання права і держави лише тоді плідний, коли використовують не одну, а комплекс концепцій з однієї проблеми. Різноманітність концепцій, теорій, підходів тощо стосовно з'ясування природи, сутності, функцій, форм держави та права, інших державно-правових явищ свідчить про плюралізм думок з актуальних питань держави і права й одночасно про наявність дискусій. Це дає підстави виробити узагальнюючий варіант з окремої проблеми. Наприклад, на основі аналізу різноманітних підходів щодо з'ясування поняття "право" можна визначити узагальнений варіант цієї категорії. Теорія держави і права є своєрідним ключем до опанування юридичними знаннями про державу і право;
3) евристичну (грец. - знаходжу, відкриваю). Теорія держави і права покликана не лише пізнавати і пояснювати основні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, а й відкривати нові тенденції розвитку державно-правових явищ в умовах сьогодення, що відповідно дає змогу правильно оцінити минуле та спрогнозувати подальший розвиток держави і права;
4) прогностичну. Теорія держави і права разом з поясненням сутності та змісту державно-правових явищ забезпечує визначення перспектив розвитку держави і права, шляхів систематизації законодавства, усунення прогалин у праві. Поняття, теорії і принципи загальної теорії держави та права висувають наукові передбачення, гіпотези, що ґрунтуються на фактах, які потребують перевірки практикою, експериментом, досвідом життя. Науково перевірені передбачення набувають характеру наукових висновків та рекомендацій щодо перетворення державно-правової дійсності, розвитку держави і права, удосконалення практичного функціонування державного апарату, ефективного застосування правових норм і зміцнення законності (П. Недбайло).
5) комунікативну (лат. - роблю загальним, поєдную). Теорія держави і права вивчає об'єкт - соціум - разом з іншими гуманітарними науками і розв'язує проблеми щодо адаптації та розвитку юридичної науки загалом. Ця функція сприяє запозиченню юридичною наукою новітніх досягнень інших галузей знання та їх адаптації до її потреб; формує умови для найкращої циркуляції інформативних потоків між різними галузями юридичної науки з метою їх взаємодії та взаємозбагачення;
6) практично-прикладну. Вона характеризує можливість застосування теоретичних знань про державу і право на практиці, що підвищує рівень підготовки фахівця, покращує загальний стан цієї науки. Ця функція орієнтує на розв'язання практичних питань не тільки з позицій спеціальних, а й загальнотеоретичних уявлень. Вона слугує використанню теоретичних положень як засобу осмислення правової дійсності в усій багатоманітності ЇЇ проявів, мінімізації можливості юридичних помилок, підвищенню ефективності дії виконавчих та, зокрема, правоохоронних органів;
7) ідеологічну (виховну) функцію. Вона безпосередньо пов'язана зі світоглядним значенням теорії держави і права, яке й полягає в розробленні ідей та фундаментальних концепцій державно-правової політики. На думку С. Бобровник, змістом ідеологічної функції є вироблення категорій та понять, що формують правову ідеологію, яка є елементом правосвідомості та складовою частиною суспільної ідеології. Крім того, ідеологічна функція, впливаючи на волю, свідомість та поведінку суб'єктів права, має на меті, поряд з формуванням правової свідомості та правової культури, виробити почуття правомірної поведінки, що є важливою гарантією забезпечення законності та правопорядку в державі та в суспільстві;
8) методологічну. Теорія держави та права є фундаментальною наукою, оскільки виробляє поняттєво-категоріальний апарат для галузевих, спеціальних і прикладних юридичних наук. Особливості методологічної функції полягають в тому, що вона надає юридичного змісту загальнонауковим методам; створює систему спеціальних методів; використовує галузеві методи; сприяє обміну інформацією між юридичними науками стосовно методологічних знань.
9. Навчальна
10 Системотворча
11. виховна
12. політична (лекції)
