118. Об’єкт правопорушення

Об'єкт правопорушення — це ті суспільні відносини та цінності, що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб'єктів правопорушення (наприклад, власність, духовні цінності, здоров'я людини та ін). Об'єкт правопорушення може розглядатися з різних позицій як: 1)загальний; 2)родовий; 3)видовий; 4)безпосередній. Загальний об'єкт - сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються законом від правопорушень. До них відносяться суспільні відносини, врегульовані кримінальних, адміністративних, цивільних, трудових та іншим законодавством, яке передбачає відповідні міри відповідальності.

Під родовим - група однорідних і взаємопов'язаних між собою суспільних відносин, що охороняються законом. До них відносяться, наприклад, відносини власності, права і свободи громадян, управлінська діяльність державних органів..

Видовий об'єкт — це частина родового об'єкта, яка об'єднує в межах останнього групу близьких між собою суспільних відносин. Видовий об'єкт співвідноситься із родовим як частина і ціле (наприклад, злочини проти життя особи).

Найбільше значення як для правотворчої, так і для правозастосовної діяльності має безпосередній об'єкт злочину — це конкретні персоніфіковані відносини даного фізичної або юридичної особи, а саме відносини з приводу його власності, прав і свобод, трудової чи іншої діяльності.

Основним безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, які насамперед і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець.

Додатковим безпосереднім об'єктом є тільки ті суспільні відносини, яким поряд із основним об'єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди.

Додатковий безпосередній об'єкт може бути двох видів: обов'язковий (необхідний) і необов'язковий (факультативний).

Додатковий обов'язковий об'єкт — це суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину завжди спричиняється шкода. Це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину. Цьому об'єктові, як і основному, завжди заподіюється шкода внаслідок вчинення злочину. Додатковий факультативний об'єкт — це ті суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину в одному випадку заподіюється шкода, а в іншому — завдання шкоди цим відносинам не настає.

119. Об’єктивна сторона

Об'єктивна сторона правопорушення — сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб'єкта права; його шкідливі наслідки (спричинений шкідливий результат або погроза його настання); причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом. Крім зазначених основних елементів об'єктивної сторони, існують факультативні: спосіб вчинення правопорушення, місце і час, оточення тощо. Об'єктивна сторона проступку — це те, в чому проступок проявляється назовні, відповідна поведінка особи, наслідки заподіяної шкоди об'єкту посягання; це відповідний процес дії протягом визначеного часу. Ознаки: а) діяння (дія або бездіяльність); б) шкідливі наслідки проступку; в) причинний зв'язок між діянням і суспільно шкідливими наслідками.

Є два види складів правопорушення: матеріальний і нематеріальний. До обов'язкових елем. Об. сторони в матеріальних складах правопорушення належать:  1) діяння; 2) його шкідливі наслідки;  3) причинний зв'язок між діянням і наслідками, які настали.  - в нематеріальних складах правопорушення належать тільки діяння (дія чи бездіяльність суб'єкта) (наприклад, розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновителя).

Крім обов'язкових, будь-яке правопорушення має факультативні елементи: 

спосіб,  місце,  оточення, час скоєння правопорушення та мають подвійне значення. Для одних складів злочину вони є обов'язковими, якщо зазначені у диспозиції конкретної статті або її частині, для інших - необов'язковими, оскільки вони не вказані у диспозиції статті і не впливають на кваліфікацію злочину. Наприклад, особливість способу дій у багатьох випадках є обов'язковою рисою об'єктивної сторони відповідного злочину. Так, у законі виписано різні способи розкрадання чужого майна: крадіжка - таємне викрадення чужого майна (ч. 1 ст. 185), грабіж - відкрите викрадення майна (ч. 1 ст. 186), шахрайство - це заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довір'ям (ч. 1 ст. 190). В іншому випадку обов'язковою ознакою, скажімо, однієї з форм такого злочину, як державна зрада, є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (ч. 1 ст. 111).