93. Співвідношення правозастосовчих та нормативно-правових актів

Правозастосовчий акт - це спосіб зовнішнього прояву формально-обов'язкового правила поведінки індивідуального характеру, яке підтверджує, встановлює, змінює або скасовує юридичні права і обов'язки персоніфікованих суб'єктів у конкретній життєвій ситуації. Інакше, акт застосування права - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, прийнятий на основі юридичних фактів і норм права, який визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Діяльність правозастосовчих органів завершується оформленням відповідного акта, який фіксує прийняте рішення і надає йому офіційного значення і вольового характеру. Правозастосовчий акт має ряд особливостей: 1) його можуть приймати компетентні органи держави; 2) він має індивідуально визначений (персоніфікований) характер; 3) не може мати зворотної дії в часі; 4) має встановлену законом форму. Нормативні акти містять у собі норми права, тобто веління до невизначеного кола осіб, характеризуються можливістю неодноразової їх реалізації, тобто це правовий акт, який містить норми права і спрямований на регулювання суспільних відносин. Як видно з вищенаведених визначень, вони мають ряд спільних рис: 1) це правові акти; 2) приймаються і забезпечуються компетентними органами; 3) мають владний характер. Від нормативного правозастосувальний акт відрізняється такими рисами: 4) застосовується на основі нормативного; 5) має конкретний, персоніфікований характер; 6) не є джерелом права; 7) виступає як юридичний факт.

94. Поняття та ознаки правовідносин

Правовідносини - це врегульоване нормами права суспільні відносини, ущо виражаються в конкретному зв’язку між правомочними і зобов’язуючими субєктамиОсновні ознаки правовідносин:- вид соціального зв'язку (юридичний зв'язок) суб'єктів соціального спілкування;- виникають на основі норм права, тобто правовідносини - це не всяке фактичне відношення, а тільки те яке врегульовано нормами права;-суб'єкти правовідносин мають взаємозалежними (взаємними) юридичні права й обов'язки;- є двостороннім юридичним зв'язком, тобто здійснюється через взаємні юридичні права й обов'язки; - є вольовим юридичним зв'язком, тобто є результатом волевиявлення обох сторін правовідносини, або однієї з його сторін;.- гарантуються державою: у випадках передбачених законом або договором-Є ідеологічними відносинами —результатом свідомої діяльності (поведінки) людей. Правовідносини не можуть виникати, не проходячи через свідомість людей: норми права не можуть вплинути на людину, її поведінку, доки зміст правових норм не усвідомиться людьми, не стане їх правосвідомістю-є вольовими відносинами, які проявляються в двох аспектах:а)  у втіленні в них волі (інтересу) держави, оскільки правовідносини виникають на підставі правових норм;б)  у втіленні в них волі (інтересу) учасників правовідносин — вони зв'язані предметом інтересу, досягненням його результату. -виникають, припиняються або змінюються, як правило, на основі норм права у разі настання передбачених правовою нормою фактів