- •1. Звязок навчальної дисципліни «Проблеми тдп» з наукою «тдп».
- •2. Мета та практичне значення вивчення навчальної дисципліни «Проблеми тдп»в системі підготовки магістрів права.
- •3. Проблеми та недоліку поділу наукового знання на окремі думки.
- •4. Проблема визначення об’єкта та предмета науки «тдп».
- •5. Система наук та місце юридичної науки в цій системі
- •7. Місце та значення теорії держави і права в системі юридичних наук в
- •8. Співвідношення науки тдп з іншими суспільними науками.
- •9. Функціональне призначення науки тдп.
- •10. Значення методології для системи наукового знання.
- •11. Сучасне розуміння поняття і структури методології науки тдп
- •12. Проблеми співвідношення методолігї та об’єкта (предмета) науки.
- •13. «Методологічний підхід» як структурний елемент методології науки тдп.
- •14. Методологічний принцип тдп
- •15. Поняття та класифікація методів тдп
- •16.Філософсько-світоглядні методи теорії держави і права.
- •17.Загальнонаукові методи теорії держави і права.
- •18.Приватнонаукові методи теорії держави і права.
- •19. Спеціально-юридичні методи теорії держави і права.
- •20. Проблеми відносності, допустимості, доцільності, істинності та цінності методів.
- •21. Причини виникнення плюралізму з питання розуміння держави
- •22. Основні сучасні державознавчі концепції.
- •23. “Сутність держави” як одна з основних категорій теорії держави і права.
- •24. Поняття та ознаки сучасної держави.
- •25. Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •26. Функції сучасної держави.
- •27. Методи здійснення функцій сучасної держави
- •28. Сучасні тенденції еволюції форми держави.
- •29. Проблеми вдосконалення форми держави Україна.
- •30. Типологія держав.
- •31. Механізм сучасної держави.
- •32. Державний апарат та основні напрями удосконалення його діяльності в Україні.
- •33. Державні органи як первинні елементи державного аппарату.
- •34. Співвідношення органів держави та органів місцевого самоврядування.
- •35. Політична і державна влада, їх співвідношення.
- •36. Держава і політична система суспільства: аспекти співвідношення.
- •37. Зміст поняття "праворозуміння".
- •38. Причини плюралізму типів (концепцій) право розуміння
- •39. Основні концепції праворозуміння в сучасній юридичній науці
- •40. Соціальна сутність та цінність права. Зміст права.
- •41. Багатозначність визначення поняття права.
- •42.Поняття та ознаки об’єктивного (юридичного права).
- •43.Принципи права. Поняття та види.
- •44.Функціональне призначення права.
- •45. Право в системі соціального регулювання.
- •46. Загальна характеристика системи права України.
- •47. Приватне та публічне право в системі права України.
- •48. Матеріальна та процесуальне право в системі права України.
- •49. Національне право України та міжнародне право: взаємовплив та взаємозалежність.
- •50. Проблема визначення поняття «законодавство»
- •51. Загальна характеристика системи законодавства.
- •52. Проблема співвідношення системи права та системи законодавства.
- •53. Співвідношення понять «джерело права» та «форма права».
- •54. Джерела права. Поняття та види.
- •55. Форми права. Поняття та види.
- •56. Загальна характеристика юридичних джерел права України. (пит.. 55-56)
- •57. Особливості структури норма права.
- •58. Співвідношення юридичної норми та статті нормативно-правового акту.
- •59. Сучасний погляд на проблему якості законодавства у юридичний науці.
- •60. Поняття та ознаки правотворчості.
- •80. Механізм правого регулювання суспільних відносин.
- •61. Принципи і функції правотворчості
- •62. Види та форми правотворчості
- •63.Загальна характеристика правоутворення
- •64. Співвідношення категорій правоутворення з категоріями правотворчість та законність
- •65. Правотворчий процес та його стадії
- •66. Систематизація законодавства: поняття, форми
- •67. Проблеми вдосконалення правотворчого процесу в україні
- •68. Поняття та форми правотворчої техніки
- •69. Основні методи та прийоми мовної форми правотворчої техніки
- •70. Основні методи та прийоми логічної форми правотворчої техніки
- •71. Особливості процедурної форми правотворчої техніки
- •72. Значення правотворчої техніки у правотворчому процесі в україні
- •73. Правотворчі помилки: поняття, причини та види.
- •74. Способи попередження, виявлення та виправлення правотворчих помилок в законодавсті україни.
- •75.Дія права: правовий вплив та правове регулювання
- •76.Проблема сфер (предмету) та меж правового регулювання
- •77. Способи правового регулювання суспільних відносин
- •78. Методи правового регулювання суспільних відносин
- •79. Типи правового регулювання суспільних відносин
- •81. Стадії механізму правового регулювання суспільних відносин
- •82. Елементи механізму правового регулювання суспільних відносин
- •83. Проблема співвідношення понять “дія” та “чинність” нормативно-правових актів.
- •84. Момент набрання та втрати чинності нормативно-правовими актами.
- •85. Дія нормативно-правових актів у часі
- •86. .Дія нормативно-правових актів у просторі
- •87. Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
- •88. Правопорядок і законність: співвідношення понять
- •89. Поняття та форми реалізації норм права
- •90. Застосування норм права як особлива форма реалізації права.
- •91. Стадії процесу застосування норм права
- •92. Акти застосування норм права: поняття та особливості.
- •93. Співвідношення правозастосовчих та нормативно-правових актів
- •94. Поняття та ознаки правовідносин
- •95. Склад правовідносин.
- •96.Взаємозв’язок суб'єктивного права та юридичного обов'язку суб’єктів правовідносин.
- •98. Правосуб`єктність юридичних осіб
- •99. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин
- •100. Правові аксіоми, презумпції, фікції та преюдиції як способи установлення юридичних фактів.
- •100. Правові аксіоми, презумпції, фікції та преюдиції як способи установлення юридичних фактів.
- •101. Колізії у законодавстві: способи їх переборення.
- •102. Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання.
- •103. Поняття і необхідність тлумачення норм права.
- •104. Види тлумачення норм права за суб’єктами.
- •105. Види тлумачення норм права за обсягом.
- •106. Способи тлумачення норм права.
- •107. Акти тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •108. Юридична діяльність та юридична практика.
- •109. Юридичний процес та юридична справа.
- •110. Правова поведінка: поняття та ознаки
- •111. Види правової поведінки
- •112. Види правомірної поведінки
- •113. Поняття та ознаки правопорушення
- •114. Склад правопорушення
- •115. Суб’єкт правопорушення
- •116. Суб’єктивна сторона правопорушення
- •117. Вина як характеристика суб’єктивної сторони правопорушення
- •118. Об’єкт правопорушення
- •119. Об’єктивна сторона
- •120. Види правопорушень
- •121.Юридичний конфлікт та проблеми його врегулювання
- •122.Правосвідомість як джерело правової поведінки особи
- •123.Правова культура як джерело правової поведінки особи.
- •124.Державно-правовий примус – поняття та види
- •125.Співвідношення юридичної відповідальності та державно-правового примусу
- •127.Позитивна та ретроспективна юридична відповідальність
- •128.Поняття юридичної відповідальності.
- •129.Ознаки юридичної відповідальності
- •130.Мета юридичної відповідальності.
- •140. Обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •141. Крайня необхідність як обставина, що виключає юридичну відповідальність
- •142. Необхідна оборона як обставина, що виключає юридичну відповідальність.
- •143. Основні аспекти співвідношення держави і права.
- •144. Особистість, держава, право: проблема співвідношення і взаємодії.
- •2 Погляди щодо співвідношення:
- •145. Держава, право і громадянське суспільство: взаємини, протиріччя та шляхи їх подолання.
- •146. Взаємозв’язок держави і права з політикою.
- •147. Держава, право і економіка.
- •148. Поняття та типологія правових систем сучасності
- •149. Трансформація правових систем в період глобалізації.
- •150. Держава і право в умовах побудови інформаційного суспільства
- •151.Правова система України в контексті розбудови демократичної, соціальної, правової держави та євроінтеграції
89. Поняття та форми реалізації норм права
Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в іх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.Форми реалізації права за складністю і характером дій суб'єкта (за участю чи без участі держави) такі:Проста, безпосередня(без участі держави) : — використання — це така форма реалізації уповноважувальних правових норм, за якої суб'єкти на свій розсуд за власним бажанням використовують надані їм права (реалізація права на вищу освіту);— виконання — форма реалізації зобов'язальних правових норм, що полягає в активній поведінці суб'єктів, яку треба здійснювати незалежно від їх власного бажання (наприклад, реалізація положень КК України про надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані);— дотримання — це така форма реалізації заборонювальних норм права, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів. Для неї характерним є утримання від активних дій, заборонених юридичними нормами (наприклад, не порушення водіями транспортних засобів обмежень швидкості руху); Складна, опосередкована(за участю держави) — застосування правових норм — це організаційно-владна діяльність компетентних органів держави з реалізації правових норм щодо конкретних життєвих обставин та персоніфікованих суб'єктів (рішення суду). Є дві форми такої реалізації:• активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. • пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність..Форми реалізації права за суб'єктами такі:— індивідуальна;— колективна.
90. Застосування норм права як особлива форма реалізації права.
Застосування норм права- це здійснювана в процедурно-процесуальному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб'єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права. Ознаки застосування норм права.1. Має владний характер, тому що це діяльність компетентного органу або посадової особи, і лише в рамках наданих йому (їй) повноважень. 2. Має індивідуалізований, персоніфікований характер, тому що являє собою вирішення конкретної справи, життєвого випадку, певної правової ситуації на основі норм права. 3. Має процедурно-процесуальний характер4. Має творчий, інтелектуальний характер, тому що це завжди інтелектуальна діяльність. 5. Здійснюється на основі норм права.6. Має юридична оформлений характер - завершується ухваленням спеціального акта , який називається актом застосування норм права або правоза-стосовним актом.7. У своїй результативній частині (правозастосовний акт) завжди відіграє роль юридичного факту, який породжує, змінює або припиняє конкретні правовідносини