69. Основні методи та прийоми мовної форми правотворчої техніки

Вираженням мовної форми правотворчої техніки є юридична лінгвістика. Юридична лінгвістика - міждисциплінарна галузь знань про взаємозв'язок мови і права, мовні засоби вираження прав, понять і категорій, мовно стилісті ресурси у сфері прав, комунікації.

Основним мовним стилем, який застосовується у правотворчій техніці є офіційно-діловий, який має наступні риси:

- позбавлення індивідуалізації;

- стереотипність та формалізація;

- ясність;

- точність;

- логічна послідовність.

Підстилем, який використовується у правотворчій техніці є офіційний документальний стиль, тобто сукупність прийомів та методів використання, відбору та поєднання засобів мовного спілкування.

70. Основні методи та прийоми логічної форми правотворчої техніки

Логічні прийоми та методи законодавчої техніки класифікуються наступним чином: 1) прийоми, методи вироблення юридичних норм у формі положень законодавчих актів; 2) прийоми, методи побудови правового інституту; 3) прийоми, методи побудови галузі законодавства. Такий підхід дає змогу забезпечити повне й системне викладення законодавчих актів, внутрішню логічну злагодженість, гармонійність законодавства.

Вираженням логічної форми правотворчої техніки є юридична логіка. Юридична логіка – прикладна дисципліна, предметом якої є аналіз правових проблем методами традиційної формальної логіки та сучасної логіки.

Логічні методи правотворчої техніки:

1) Юридична конструкція - забезпечує побудову нормативно-правового акта. Забезпечує: - логічність змісту матеріалу; - послідовність його викладу; - зв'язок між нормами права; - повноту і чіткість правового регулювання.

2) Галузева типізація - юридичний засіб, який за допомогою інших прийомів нормотворчої техніки (поміщення припису в галузевий кодифікаційний акт, підпорядкування його певній визна­ченій системі загальних норм, використання галузевої термінології) дозволяє викласти нормативні приписи таким чином, аби вони включались у відповідну галузь права.

3) Нормативна побудова: - прямий; - відсильний; - бланкетний.

Також існують такі прийоми, як:

- юридична фікція - це такий техніко-юридичний прийом, який оголошує неіснуюче становище (відношення) існуючим та, закріплюючи його в правовому приписі, надає загальнообов'язкового характеру; штучно прирівнює одна до одної речі, що в дійсності мають зовсім різний характер або навіть є протилежними. Основна відмінність юридичної фікції від юридичної презумпції полягає в тому, що презумпція прирівнює ймовірне або хоча б можливе явище до істинного.

- юридична презумпція - прийом нормотворчої техніки, який є припущенням про наявність ймовірного факту в усіх випадках. Цей прийом надає змогу досягти визначеності правового регулювання суспільних відносин.

71. Особливості процедурної форми правотворчої техніки

Процедурна форма - виробляється й реалізується правовий акт з дотриманням певного юридично визначеного порядку дій. Формою виразу є нормотворчий процес.

Нормотворчий процес - це спеціальна організаційно-юридична діяльність уповноважених суб'єктів, яка становить систему регламентованих взаємозалежних процедур - самостійних, логічно завершених стадій і організаційно-технічних дій з ініціювання, підготовки, розроблення, розгляду та прийняття (видання) нормативно-правового акта (закону).

І. Передпроектна стадія:

1. Нормотворча (законодавча) ініціатива - вмотивоване подання (пропозиція) суб'єктів нормотворчої (законодавчої) діяльності, а також спеціально уповноважених органів, організацій і осіб про ухвалення (видання), внесення змін або скасування норматив неправового акта (закону).

2. Прийняття рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта (закону) означає включення відповідної пропозиції до плану нормопроектних робіт певного органу; обговорення пропозицій щодо складу майбутньої робочої групи (підготовчої комісії) з підготовки проекту акта.

II. Проектна стадія (нормопроектування):

3. Підготовка тексту проекту нормативно-правового акта уповноваженими суб'єктами нормотворчості (аналіз існуючих норм, вивчення світового досвіду, формулювання норм права).

4. Попередня експертиза проекту нормативно-правового акта. Наукова експертиза дає можливість уникнути внесення на розгляд парламенту проектів законів, які концептуально не витримані за змістом, мають прогалини, суперечності.

III. Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта:

5. Обговорення проекту нормативно-правового акта та його подальше доопрацювання.

6. Прийняття нормативно-правового акта (закону).

IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):

7. Підписання нормативно-правового акта.

8. Присвоєння реєстраційного номера.

9. Оприлюднення нормативно-правового акта шляхом опублікування або безпосереднього доведення до виконавців