42.Поняття та ознаки об’єктивного (юридичного права).

Об'єктивне право — це система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин. Об'єктивність права визначається тим, що воно: не залежить від волі та свідомості суб'єкта права; не належить йому. Формою виразу об'єктивного права є законодавство; правові звичаї; юридичні прецеденти; нормативні договори певної держави. Ознаки юридичного права:1. тісний взаємозв’язок з державою; 2. Ґрунтується на уявленнях про справедливість; 3. Забезпечується державою; 4. Нормативний, не персоніфікований характер; 5. Системний характер; 6. Загальнообов’язковий характер. 7. Формально визначений; 8. Регулює найважливіші сусп.. відносини; 9. Узгоджує різноманітні соц.. інтереси.

43.Принципи права. Поняття та види.

Принципи права - це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права. Розглядаються як:фундаментальні ідеї,ідеологічна основа; вихідні нормативно-правові засади; вимоги, які відображають специфіку правового регулювання.

Види (за сферою дії):Загальні - виражають загальне в утримуванні всіх галузей права, являють собою вихідні початки усередині галузевої правотворчої і правозастосовної діяльності держави ( гуманізму, справедливості, свобода, демократичності, рівноправність, законність). Спеціально- юридичні:Галузеві - лежать в основі втримування тої або іншої галузі права й виражають особливості тої або іншої конкретної галузі права.Міжгалузеві - виражають загальне в утримуванні декількох суміжних (родинних) галузей прав. Принципи інститутів права - діють у межах однорідних суспільних відносин, що регулюються нормами окремого інституту. Становлять цілком самостійну наукову категорію і виступають конкретизуючим елементом системи загальних принципів права. За формою нормативного виразу: закріплені у внутрішньодержавних деклараціях, у джерелах міжнародного права, в конституціях, в поточному законодавстві.

44.Функціональне призначення права.

Функції права - це напрямки його впливу на суспільні відносини. Ознаки: функція права випливає з його сутності і визначається призначенням права в суспільстві;ф. права — це напрям його впливу на суспільні відносини, без якого суспільство обійтися не може; ф. виражає найбільш істотні, головні риси права і спрямована на здійснення корінних завдань правового регулювання. Виділяють загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права. Загальносоціальні: 1) гуманістичну - право охороняє та захищає права людства, нації, людини;2) організаторсько-управлінську - право забезпечує можливості окремих суб'єктів на вирішення певних економічних і соціальних проблем;3) виховну - право сприяє становленню людини як правослухняного члена громадянського суспільства, виховує в неї зразки правомірної поведінки;4) інформаційну (комунікативну) - право інформує людей про волю законодавця;5) оціночно-орієнтаційну - поведінка людей оцінюється з точки зору законів держави, вказує на безконфліктні, соціально-допустимі шляхи й засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;6) гносеологічну (пізнавальну) - право само виступає як джерело знань.Спеціально-юридичні функції права - це напрями суто правового впливу на суспільні відносини.До спеціально-юридичних функцій права належать: 1) регулятивна - це функція, яка спрямована на врегулювання суспільних відносин шляхом закріплення бажаної поведінки суб'єктів в тих чи інших галузях права.2) охоронна - це функція, яка спрямована на захист відповідної системи суспільних відносин шляхом усунення соціально шкідливих і небезпечних діянь людей та їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів.