29. Проблеми вдосконалення форми держави Україна.

Україна за формою державного правління, починаючи з часу власної незалежності, є змішаною республікою. Проте суть змішаної республіки постійно зазнавала динамічних змін. У перші роки незалежності Україна тяжіла до президентської форми державного правління.Форми державного Правління незалежної України: 1) президентсько-парламентська республіко - з 1991 року до 31 грудня 2005 року; 2) парламентсько-президентська республіка - з 1 січня 2006 року до 30 вересня 2010 року; 3) президентсько-парламентська республіка - з І жовтня 2010 року, і з 2014 року знову парламентсько-президентська республіка . Україна є унітарною державою. Аналіз теоретичних засад побудови територіального устрою держави дає підстави стверджувати, що Україна с складною унітарною державою, оскільки в її складі є Автономна Республіка Крим, хоча фактично у зв’язку з останніми обставинами, Україну можна вважати простою унітарною державою. За формою державно-правового режиму Україна с радикально-демократичною державою, що підтверджується конституційними перетвореннями, які спрямовані на удосконалення організації та діяльності публічної влади у держав

30. Типологія держав.

Типологія держави - ​​це наукова класифікація держав за певними типами на підставі їх загальних ознак, що відображає властиві даному типу держав загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування. Тип держави - ​​це сукупність загальних, найбільш стійких сторін і властивостей, характерних для певних груп держав, що існували ( або наявних) у певну епоху.Для всіх держав цієї історичної епохи характерні одні й ті ж сутнісні риси. У вітчизняній науці поняття "тип держави" довгий час розумілося як історичний тип держави. Історичний тип держави - ​​це сукупність основних, найважливіших рис держави певної суспільно-економічної формації, що виражають його сутність і соціальне призначення (а також сукупність держав, що відносяться до однієї суспільно- економічної формації і мають єдину сутність). Основу типології, в даний час, складають підходи - формаційний цивілізаційний та сучасний. Формаційний підхід заснований на понятті суспільно-економічної формації, під якою розуміється історичний тип суспільства, заснований на певному способі виробництва. Визначення типу держави в даному підході рівнозначне встановленню того, який клас панує в даному суспільстві або в даній країні. Крім того, принципове значення має основний засіб виробництва, право власності на яке робило ту чи іншу соціальну групу панівною. За формаційним критерієм виділяються такі типи держав: рабовласницька, феодальна, буржуазна і соціалістична. Цивілізаційний підхід являє собою типологізацію, побудовану з урахуванням багатоукладності економічного базису, складності соціального складу кожного періоду, культурно-історичних особливостей. Основу цього підходу складають взаємини людини і державної влади. Відповідно з цивілізаційним підходом виділяють такі типи держав як традиційні(первинні) та сучасні(вторинні).

Сучасний тип в основі лежить суспільна формація. Виділяють такі типи: над республіканські(кастово-станові, класові), республіканські, перехіді.