23. “Сутність держави” як одна з основних категорій теорії держави і права.

Сутність – це головна, визначальна характеристика будь-якого предмета чи явища від якої залежать всі його інші властивості. Розкрити сутність держави означає виявити те головне, що зумовлює її необхідність в суспільстві. Розкрити сутність держави – вияснити чиї інтереси вона захищає. Аспекти сутності держави : 1) класовий-захист інтересів економічно пануючого класу;2) загально-соціальний-захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ; 3) релігійний; 4) національний; 5) расовий.Підходи до розуміння сутності держави: 1) стратний- її соціальна цінність буде полягати у здатності захистити інтереси, цінності конкретної страти населення;; 2) загально-соціальний- її соціальна цінність полягає в захисті загально-соціальних цінностей, які взагалі трактуються в рамках пануючих у суспільстві моральних уявлень (у певних варіантах - природних прав та принципів);; 3) комбінований(інтегрований чи дуалістичний). дуалістичний підхід до соціальної сутності держави може привести до наступного розуміння соціальної цінності держави: "Застосовуючи гегелівську логіку, розвиток цінності держави можна подати у вигляді таких етапів: 1) держава як цінність "у собі"— на цій стадії цінність держави виявляється насамперед на загально-цивілізаційному рівні 2) держава як цінність "для себе" — на цій стадії держава забезпечує поряд з потребами виживання всього суспільства також і особливі інтереси певних домінуючих у суспільстві соціальних спільнот (класів, верств тощо), яким належала реальна влада у державі (певною мірою "ототожнює" свої інтереси з їх інтересами); 3) держава як цінність "для інших" — на цій стадії держава, створюючи умови для належного функціонування всієї сукупності соціальних систем і підсистем, гарантуючи рівні можливості для розвитку кожної окремої особи як самодостатньої цінності, цінності "у собі", "для себе" та "для інших", забезпечує оптимальне поєднання особливих інтересів окремих індивідів та їх спільнот і всезагального інтересу всього суспільства, вираженого державою".

24. Поняття та ознаки сучасної держави.

Держава – це суверенна, політико-територіальна організація суспільства, що має публічну владу, яка здійснюється апаратом управління та примусу на основі юридичних норм, які забезпечують узгодження соціально-групових, індивідуальних та суспільних інтересів. Ознаки:- всеохоплююча організація, - територіальна, - офіційна, - універсальна(вирішує питання всіх сфер життя), - верховна, - централізована організація має певну ієрархічну структуру, - наявність спеціального апарату публічної влади, - загальнообов’язковий характер державно владних повноважень. Сучасна держава відповідає двом вимогам: - існує в нинішніх умовах, - відповідає вимогам прийнятим міжнародним співтовариством.

25. Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.

Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні. Відрізняють дві сторони державного суверенітету: внутрішню: виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території; зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні.Внутрішній суверенітет називають ще законодавчим суверенітетом, оскільки він припускає право законодавчої влади видавати закони.У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначені такі ознаки державного суверенітету України:1) верховенство (інакше: прерогатива влади) -- відсутність іншої більш високої суспільної влади на території країни: державна влада може скасувати, визнати недійсним будь-який прояв усякої іншої суспільної влади;2) самостійність — можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотримання норм національного та міжнародного права;3) повнота (інакше: універсальність) — поширення державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські організації країни;4) неподільність влади держави в межах її території — одноособовість влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову; безпосереднє здійснення владних велінь по їх каналах;5) незалежність у зовнішніх відносинах — можливість самостійно приймати рішення ззовні країни за дотримання норм міжнародного права і поважання суверенітету інших країн;6) рівноправність у зовнішніх відносинах — наявність у міжнародних відносинах таких прав і обов'язків, як й у інших країн.До зазначених ознак суверенітету слід додати:7) невідчужуваність — неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади, лише наявність закріпленої законом можливості делегувати суверенні права держави органам місцевого самоврядування (в унітарній державі), суб'єктам федерації та органам місцевого самоврядування (у федеративній державі.

Співвідношення: 1) народ є джерелом влади, носієм влади є держава, народний суверенітет є джерелом державного; 2) державний суверенітет багатонаціональної держави гарантує суверенітет кожної з націй.