4. Аспекти негативного впливу продуктів нанотехнології на довкілля:

• токсичний вплив різних речовин на організми тварин;

• їх мутагенну, канцерогенну і тератогенну дію;

• трансгенераційні ефекти наноматеріалів;

• поведінкові реакції тварин тощо.

5. Критерії оцінки впливу наноматеріалів на живі організми. Оцінку впливу наноматеріаілв на живі організми варто проводити за наступними показниками:

• гістологічні і гістохімічні;

• стану периферичної крові;

• за біохімічними показниками;

• за показниками алергенної активності;

• за показниками функціонального стану нирок;

• показниками ліпідного та білкового обміну тощо.

Оцінка токсичності нових наноматеріалів ті наночасток на лабораторних тваринах є ключовим етапом оцінки ризику при використанні нанотехнологій. Дослідження токсичності можуть бути доповнені методами біотестування на бактеріальних і рослинних тест-об’єктах. Перелік цих методів може бути значно розширений іншими, широко застосовуваними способами біотестування, основаними на використанні різних індикаторних тест-об’єктів: ракоподібних, риб, водоростей, гідро біонтів та інших. Сполучення експериментів на лабораторних тваринах із методами біотестування на широкому наборі тест-об’єктів дасть можливість створити мінімальний набір методів, які дозволять проводити відносно недорогий і швидкий скринінг досліджуваних наноматеріалів щодо їх потенційної небезпеки для людини.

Методи біотестування можуть виявитись досить перспективними і для вивчення долі наноматеріалів у навколишньому середовищі та їх шкідливого впливу на екосистеми. Вони дозволять оцінювати відносний внесок наноматеріалів в інтегральну токсичність води та грунту, забруднених цими наноматеріалами і продуктами їх розпаду під впливом абіотичних і біотичних факторів.

Аерозольні камери дозволяють вивчати дію рідких аерозолів на лабораторних тварин. Ці камери придатні для вивчення патогенних процесів при зараженні тварин різними видами рідкого аерозолю, що утримує наночастинки та наноматеріали.

Прогрес досліджень з безпеки наноматеріалів та нанотехнологій багато в чому залежить від розробки методів швидкої ідентифікації, характеристики і аналізу наночастинок. Ці методи дозволять вивчати механізми і ефекти токсичного впливу наночастинок, а також оцінювати їх роль як забруднювачів навколишнього середовища. Наявність сучасної електронно-мікроскоппічної техніки дозволяє розробити необхідну методологічну базу для електронномікроскопічної візуалізації і ідентифікації наночастинок у промислових і природніх матеріалах, дослідження тонкої структури і морфо метричних характеристик наночастинок, визначення ступеню завантаженості різних нанопродуктів наночастинками, діагностики специфічних ушкоджень тонкої структури клітин мікроорганізмів і тварин після експериментального впливу на них наночастинками тощо.

Досліджуються біологічна активність наночасток, коньюгованих з протитуберкульозними препаратами, бактерицидна активність титанових наноматеріалів для імплантатів, наношари імуноглобулінів у сенсорах бактерій.

Отже, необхідні комплексні міжвідомчі дослідження наночастинок і наноматеріалів, що дозволять запобігти недооцінці їх потенційної небезпеки і тим самим забезпечити здоров’я населення і навколишнього середовища. А наявність зворотніх зв’язків між медичними і технічними аспектами створення нових наноматеріалів дозволять ще на ранніх етапах їх розробки оцінити їх токсичні та інші шкідливі ефекти.