1. 2. Предмет, об’єкт та завдання біоетики.

План: 1. Предмет біоетики: а) що вивчає біоетика? б) як вивчає біоетика? 2. Функціональні відміни різного роду «етик».

1. Предмет біоетики: а) що вивчає біоетика? б) як вивчає біоетика?

Біоетика - філософська наука, об’єктом якої є мораль, як форма суспільної свідомості.

За визначенням Ван Ренселер Поттера (V.R. Potter), 1971 р: біоетика – поєднання системи біологічного знання із пізнанням системи людських цінностей для визначення проблем, пов’язаних із небезпекою для виживання людства у техногенному світі.

Біоетика – наука про виживання (science of survival).

Що вивчає біоетика?

Це сукупність принципів, що попереджають рпо негативні наслідки біомедицинських технологій не лише для людини, але і для суспільства у цілому.

Медична асоціація біоетиків: біоетика – це вчення про соціальні, правові та етичні наслідки нових медичних технологій.

Як вивчає біоетика?

• дескриптивне вивчення (на основі реальних відношень, опитувань, думок, позицій).

• систематичне дослідження поведінки людини у межах наук про життя та здоровʼя у контексті моральних цінностей та принципів.

• нормативне вивчення (на основі традиційних моральних цінностей, норм, правил);

1. систематичне дослідження нравственних параметрів – включаючи моральну оцінку, рішення, поведінку, орієнтири і т.п. досягнень біологічних, медичних наук із залученням різноманітних етичних методологій у між науковому формулюванні.

2. Функціональні відміни різного роду «етик».

Біоетика – це міждисциплінарна наука, базована на певній системі моральних цінностей, центральним об’єктом яких є не певна окрема людина, а все живе у цілому. Дана наука співвідносна з поняттями «обов’язок» та «відповідальність». А її виникнення зумовлене, насамперед, стрімким розвитком наук біолого-медичного спрямування та посиленням антропогенного впливу на біосферу.

• Потреба у більш адекватній моделі взаємин «дійових осіб» в області біології та медицині, основаній на сучасних гуманістичних і демократичних цінностях, зумовила становлення не лише біоетики, але і екологічної етики, а потім і біомедицинської етики, інтегруючої у собі гуманітарне та природно наукове знання.

• Екологічна етика – наука, предметом якої є найбільш фундаментальні принципи і проблеми моральних взаємин у тріаді «Людина – Природа - Суспільство», де всі учасники є автономними моральними суб’єктами. Цінністно-світоглядною основою екоетики є відмова від егоцентризму та перехід до відповідального ставлення до природи. Живої і неживої.

• Біомедична етика – прикладна етика, основною особливістю якої є конкретизація загальнолюдських моральних норм і принципів пристосовано до певних ситуацій, окремих груп людей із врахуванням специфіки їх діяльності – лікувальної чи дослідницької. Це область знань, предметом якої виступають практичні моральні проблеми, що мають пограничний чи відкритий характер.

• Медична етика – професійна етика лікарів, що включає набір морально-етичних цінностей, що працюють у системі «лікар - хворий».

• Функціональні відміни між цими «етиками» полягають у тому, що екоетика є універсальною етикою людської діяльності і виконує функцію методологічної основи інших етик. Біоетика скеровує людину на захист усього живого. Біомедична етика ставить на передній план захист життя і здоров’я людини. Медична етика встановлює норми взаємин у системі «лікар - хворий».

• Біоетика найбільш тісно пов’язана із екоетикою. Екологічна етика передбачає новий тип суспільної моральної свідомості – енвайронментальний, що синтезує глобальне баченні світу із справжніми гуманістичними цінностями. Цей підхід проявляється у 2 основних принципах – екоцентризмі та біоцентризмі, об’єднаних загальним предметом – відношенням людини до природи. Це є базисом як для екоетики, так і біоетики, а також регулятивом біоетики, екоетики і суспільної моралі у цілому.