- •Конспекти лекцій з навчальної дисципліни «Основи біобезпеки та біоетики»
- •Розділ 1. Основи біоетики
- •1.1. Основи етичного відношення до світу
- •Програма юнеско із біоетики.
- •Біоетика і право.
- •3.Біоетика і особливості науки хх – ххі сторіччя.
- •4.Проблема «наука і мораль».
- •5. «Біологічна» біоетика.
- •7.Міждисциплінарний потенціал сучасної науки: екологія, біофілософія, біополітика, біоетика.
- •1. 2. Предмет, об’єкт та завдання біоетики.
- •1. Предмет біоетики: а) що вивчає біоетика? б) як вивчає біоетика?
- •2. Функціональні відміни різного роду «етик».
- •Запитання для самоконтролю.
- •Програма юнеско із біоетики.
- •2. 1. Предмет, об’єкт, завдання та поняття безпеки та біобезпеки. Змістовий модуль 2. Поняття безпеки та біобезпеки (1 год).
- •2.2. Біобезпека наноматеріалів та нанотехнологій.
- •4. Аспекти негативного впливу продуктів нанотехнології на довкілля:
- •2.3. Біотехнологія та біобезпека.
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Конспекти лекцій з навчальної дисципліни «Основи біобезпеки та біоетики»
Зміст:
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ БІОЕТИКИ………………………………………………3
1. 1. Основи етичного відношення до світу.…………………………………...3
1. 2. Предмет, об’єкт та завдання біоетики.…………………………………....9
Запитання для самоконтролю……………………………………………….11
РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ БІОБЕЗПЕКИ ЯК ЗАСІБ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.………………………………………………....11
2.1. Предмет, об’єкт, завдання та поняття безпеки та біобезпеки.………....11
2.2. Біобезпека наноматеріалів та нанотехнологій…………………………..14
2.3. Біотехнологія та біобезпека.………………………………………………16
Запитання для самоконтролю…………………………………………….....26
Рекомендована література…………………………………………………...28
Розділ 1. Основи біоетики
1.1. Основи етичного відношення до світу
План: 1. Програма ЮНЕСКО із біоетики. 2. Біоетика і право. 3. Біоетика і особливості науки ХХ – ХХІ сторіччя. 4. Проблема «наука і мораль». 5. Сучасні світоглядні концепції. Антропоцентризм та біоцентризм. 6. Міждисциплінарний потенціал сучасної науки. Приклади міждисциплінарних галузей знань.
Президент В.Ющенко доручив Міністерству освіти та науки, Міністерству охорони здоров'я та Міністерству аграрної політики включити до навчальних планів відповідних вищих навчальних закладів викладання основ біоетики та біобезпеки, базуючись на рішенні Ради національної безпеки та оборони від 27 лютого (наказ № 220/2009 від 6 квітня).
Вивчення стовбурових клітин, генна інженерія, клонування є невідємною частиною сучасного науково-технічного прогресу. Соціальні, культурні, правові та етичні наслідки такого прогресу призвели до однієї із самих гострих полемік минулого сторіччя у результаті якої виник термін «біоетика».
Програма юнеско із біоетики.
ЮНЕСКО займається питаннями біоетики з початку 1970-х рр., коли етичні та правові аспекти біології та медицини стали предметом активних дискусій в суспільних та наукових школах. Відповідно до свого переконання у тому, що без духовної та моральної солідарності неможливе досягнення миру, ЮНЕСКО ставить за мету залучити усі країни до міжнародної\ та між культурної дискусії з питань біоетики.
Програма ЮНЕСКО із біоетики була заснована у 1993 р. З 2002 р. Вона є одним із пріоритетних напрямків діяльності ЮНЕСКО. Важливим практичним результатом реалізації програми було прийняття Всезагальної декларації про геном людини та права людини у 1997 р. на 29-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО.
Світова спільнота єдинодушна у тому, що оцінка ступені впливу останніх наукових досліджень, у тому числі і в галузі геному людини, на розвиток людства ще попереду. У зв’язку зцим Програма ЮНЕСКО з білетики з кожним роком набуває все більшого значення. У межах Програми ЮНЕСКО не лише проводить міжнародні конференції, але і розробляє міжнародно-правові інструменти у області білетики, являючись таким чином, ведучою організацією у цій області.
Біоетика і право.
Позиція підведення етичної проблематики до правової формується під впливом:
морального релятивізму;
реформування сучасного законодавства.
Володимир Соловйов про відміни права і нравственності:
право – це нижня межа чи певний мінімум нравственності.
право – це необхідність зовнішньої реалізації цього мінімуму, а «интерес собственно нравственный относится непосредственно не к внешней реализации добра, а к его внутреннему существованию в сердце человеческом»;
нравственное вимоги мають на увазі вільне чи добровільне виконання, правові, навпаки, допускають пряме чи опосередковане спонукання.
Біоетика і право:проблема співвідношень.
Наприкінці ХХ сторіччя спостерігається перехід від переважно каральної до охоронної ролі права і свободи особистості визнаються цінностями, охорона яких стає дійсно значимою для правової системи.
