Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция_ 2 ФЗН.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
184.32 Кб
Скачать

Г) Взаємодія органів і установ виконання покарань з прокуратурою.

Органи і установи виконання покарань підлягають нагляду з боку органів прокуратури. Згідно із Законом України «Про прокуратуру» на цей орган покладається функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Для виявлення порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, де засуджені відбувають покарання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені, або до них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

3) порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення;

4) вносити подання до державних органів і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.

Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях утримання затриманих, попереднього ув’язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

Згідно ст. 22 КВК України органи і установи виконання покарань зобов’язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.

Висновок

Діяльність, спрямована на виконання кримінальних покарань посідає значне місце в справі реалізації державної кримінально-виконавчої політики. Ця діяльність є виразом державного примусу та має свою специфіку, тому в державі створена система органів та установ, на які покладено виключно виконання кримінальних покарань. Побудова цієї системи безпосередньо залежить від видів покарань, які передбачені діючим кримінальним законодавством. Органи і установи виконання покарань спрямовують свою діяльність на досягнення цілей, які стоять перед кримінальним покаранням, на досягнення мети і завдань кримінально-виконавчого законодавства, а також намагаються досягнути виправлення та ресоціалізації засудженого за домопогою тих засобів, які надані цим органам та установам законом.

Викладач кафедри

кримінально-виконавчого права О.І. Кіслов

26