13. Основні концепції причин злочинності.

Існуюче розмаїття поглядів на причини злочинності залеж­но від того, як визначається пріоритетна причина злочинності, можна поділити на два основних напрями: соціологічний і біо­логічний (біопсихологічний).

Перший напрям — це соціологічні теорії, що ґрунтуються на кримінологічних школах і концепціях, які причину злочинно­сті вбачають в умовах життя суспільства.

Основні концепції соціальної детермінації злочинної поведінки:

Теорія множинності факторів - (А. Кетле ,Е. Феррі, У. Хілі та ін.) - злочинність зумовлено сукупністю фізичних, кліматичних, антропологічних, психічних, економічних і соціальних факторів. Її основна ідея полягає в тому, що кожен фактор перебуває в тісній взаємодії з іншими і що з усіх вивчених факторів можна скласти цілісні узагальнені доктрини. Між тим, механістичний підхід не дозволяє цій теорії виокремити визначальні соціально економічні явища та процеси, які зумовлюють злочинність.

Теорія диференційованої асоціації - (Е. Сатерленд, його учень Д. Крессі та їх прихильники) - людина не народжується злочинцем, злочинній поведінці вона “навчається” у процесі різноманітних контактів, спілкування і зв’язків (диференціальної асоціації) з найближчим оточенням, у якому переважають асоціальні (протиправні) звички, ціннісні орієнтації. Ця теорія сформувалася під впливом “теорії наслідування” французького соціолога Г. Тарда, відповідно до якої провідну роль у поведінці людей відіграє наслідування один одного.

Інтеракціоністський підхід пояснення причин злочинності – (Е. Сатерленд і Ф. Таннебаум) - причини злочинності є наслідком самої реакції суспільства на злочинну поведінку. Якщо людина вчинила заборонене законом діяння і її соціально визначено злочинцем, то суспільство немов би наклеює на нього ярлик, тавро чужого, відчуженого.

Концепція про криміногенність науково-технічного прогресу - науково-технічна революція, яка зумовлює індустріалізацію, автомобілізацію, урбанізацію, міграцію та інші соціальні явища і процеси, порушує традиційні сімейні зв’язки, соціальний контроль, традиційну культуру, релігію, придушує індивідуальність, приводить до краху сподівань чи бажання збагачення, а останні спричиняють агресивні (насильницькі) або майнові (корисливі) злочини. Ця концепція дістає підтвердження в багатьох країнах світу. Індустріалізація, урбанізація, міграція тощо загострюють соціальні причини злочинності, зумовлюючи її інтенсивне зростання.

Основні ідеї марксистської теорії причин злочинності є такі:

- буття визначає свідомість і поведінку людини;

- злочинність – результат класових суперечностей у суспільстві, капіталістичної експлуатації, нестатку й убогості, груба форма класової боротьби;

- злочинність можна викорінити лише через революційну перебудову світу, ліквідацію приватної власності, експлуатації та соціальної нерівності;

- з усуненням корінних соціальних причин у комуністичному суспільстві злочинність відмиратиме;

- у соціалістичному суспільстві як першій фазі комунізму злочинність зберігається через пережитки минулих капіталістичних відносин;