20. Перерахувати основні ознаки функціональної дислалії, охарактеризувати її різновиди та етапи логопедичної роботи.

Функціональна дислалія - порушення звуковимови при відсутності органічних порушень в будові артикуляційного апарату і центральної нервової системи. Порушеною є вимова одного або кількох звуків різних груп. Неправильна вимова може спостерігатися будь-якого звука, але рідко проявляється порушенням у вимові звуку, які легкі у вимові (прості по способу артикуляції: -м, -н, -п), не вимагають додаткових рухів язика; найчастіше порушення спостерігаються у язикових звуках свистячих (-с, -з, -ц), шиплячих (-ш, -ж, -ч, -щ), (-р, -л). Порушення проявляється: у відсутності, у викривленні, у заміні або змішуванні звуків. Відсутність звуків проявляється на початку слова, або в середині його, або може бути в кінці. Випадіння (викривлення) – замість правильного звуку вимовляється такий, якого нема в фонетичній системі. Заміна звуків проявляється у постійних замінах: заміна звуків однакових по способу утворення і різних за місцем артикуляції (к - г); заміна звуків однакових за місцем артикуляції і різних за способом утворення (с - т); заміна звуків однакових за способом утворення і різних за участю органів артикуляції (с - ф); заміна звуків однакових за місцем і способом утворення, але різних за участю голосу (зуби - суби); заміна звуків однакових за способом утворення і за активно діючими органами артикуляції, але розрізняючимися за ознакою м`якості і твердості (раз - ряз).

За кількістю порушень звуків дислалію поділяють на просту та складну, або на мономорфну та поліморфну. До простої (мономорфної) відноситься порушення, коли не вимовляється від 1 до 4-5 звуків. До складної (поліморфної) належать вади, коли не вимовляється 5 і більше звуків, або порушення розповсюджується на дві й більше артикуляційні групи. Порушення окремих груп звуків позначається термінологією, терміни утворилися від грецьких назв букв, і досить часто зустрічаються. Фонетичні порушення свистячих і шиплячих звуків - сигматизм, а при їх замінах (фонематичні порушення), додається префікс “пара-” - парасигматизм. Ламбдацизм; ротацизм, йотоцизм, капацизм, хітізм. Дефекти дзвінкості звуків не мають спеціфічних термінів.

Види порушень поділяються на дві категорії. Заміни і змішування звуків - фонологічні (Ф.Рау), або фонемні (Р.Левіна) дефекти, при яких порушена система мови. Спотворення звуків - антропофонічні (Ф.Рау), або фонетичні дефекти, при яких порушені вимовні норми. Важливим є виділення ознак, суттєвих для логопедичного впливу, тобто яким є дефект - фонематичним чи фонетичним (Б.Гріншпун). З огляду на це, виділяють три основні форми дислалії: акустико-фонематичну, артикуляційно-фонематичну, артикуляторно-фонетичну.

Акустико-фонематична дислалія зумовлена вибірковою несформованістю операцій опрацювання фонем за їх акустичними параметрами в сенсорній ланці механізму сприймання мовлення. В її основі лежить недостатня сформованість фонематичного слуху, в функції якого входить впізнавання та розрізнення фо­нем, які є у складі слова. Як наслідок - уподібнення фонем одна одній на основі спільності більшості ознак. Це призводить до неправильного сприймання слів як слухача, так і того, хто говорить (коса - «коза», жук - «щук», кінь - «тінь»).

Артикуляторно-фонематична дислалія зумовлена несформова-ністю операцій відбору фонем за їх артикуляційними параметрами в моторній ланці продукування мовлення. Виділяють два варіанти порушень. При першому – арт. база не повністю сформована і при відборі фонем відбувається заміна (субституція) потрібного звука більш простим (щавель - «чавель» ). При другому варіанті арт. база сформована, але при відборі звуків приймається неправильне рішення, звуковий образ слова нестійкий. Змішування звуків відбувається через недостатню диференціацію. Заміни і змішування - на основі артикуляційної близості звуків (мишка - «миска», качка - «тачка», сад - «сядь»). Фонематичний слух, як правило, сформований, дитина розрізняє слова-пароніми, усвідомлює свій дефект, старається його подолати.

Артикуляторно-фонетична дислалія зумовлена неправильно сформованими артикуляційними позиціями. Звуки спотворені, реалізуються в незвичайних аллофонах, але неправильний звук найчастіше за своїми акустико-артикуляційними ознаками близький до нормативного. Спостерігаються і пропуски (ходила - «ходиа», клас - «кас»). Згадані форми дислалії не зустрічаються в чистому вигляді. Знання порушень процесів - фонетичних чи фонематичних, вказує напрямок логороботи. При фонетичних порушеннях: 1- підготовчий; 2- формування первинних вимовних умінь і навичок (постановка, автоматизація); 3- формування комунікативних умінь і навичок. При фонематичних порушеннях: 1- підготовчий; 2- формування первинних вимовних умінь і навичок (постановка, автоматизація, диференціація обов'язкова); 3- формування комунікативних умінь і навичок.