15. Схарактеризувати види порушення темпу мовлення та причини іх виникнення. Відмітити комплексний характер усунення.

До порушень темпу мовлення відноситься брадилалія, тахилалія та заїкання при яких порушується внутрішнє та зовнішнє мовлення. При своєчасному ранньому втручанні виключається негативний їх вплив на формування мовлення та особистості дитини. Тахілалія - патологічно прискорений темп мовлення. Проявляється у прискореній артикуляції. Види тахілалій: 1) баттаризм (парафразія) - неправильне формування фрази як наслідок особливого порушення уваги, тяжких розладів темпу мовлення. Причини та механізми: соматичні, психогенні та звичка. 2) полтерн (спотикання) - патологічно прискорене мовлення з наявністю переривистості темпу мовлення несудомного характеру (запинки, спотикання, необумовлені паузи). Розрізняють такі форми полтерну: чисті форми (обумовлені вродженими, конституційними аномаліями розвитку) та спотикання-синдром (виникає при переважанні процесів збудження над процесами гальмування). Брадилалія - патологічно уповільнений темп мовлення. При брадилалії мовлення надмірно вповільнене, з розтягуванням голосних звуків, із млявою, нечіткою артикуляцією, яка зумовлена порушенням мовних центрів у корі головного мозку. Більшості дітей з такою патологією властива загальна млявість, загальмованість, повільність. Часто відзначається уповільнений темп не тільки зовнішньої, але й внутрішнього мовлення. У дітей із брадилалією звичайно бувають і порушення загальної моторики, уваги, пам'яті, мислення. За своєю природою може бути органічною або функціональною. М. Хватцев відзначав, що патологічно вповільнений темп мовлення нерідко зустрічається в розумово відсталих дітей. Причини брадилалії: М.Хватцев вважав однією з головних причин патологічного посилення гальмівного процесу, що починає домінувати над процесом збудження. Може виникати й у результаті наслідування або неправильного виховання.

В корекційній комплексній роботі здійснюється опора на зв'язки між аналізаторами загально та мовно-руховими, загально-руховим та слуховим; зоровим, мовно-руховим та мовно-слуховим. Корекційну дію необхідно направити на внутрішню та зовнішню сторону мовлення хворого на тахілілію та брадилалію. Необхідна постійна самостійна робота дитини над мовленням та поведінкою. Корекційна робота: 1. Медична дія (медикаментозна і фізіотерапевтична, зміцнення нервової системи). 2. Логопедичні заняття (впорядкування темпу мовлення, виховання логічного мислення, уваги, ритму, мелодики, пауз). 3. Спеціальні види лікувальної фізкультурної терапії. 4. Логопедична ритміка (нормалізація темпу і ритму загальних рухів, загальної і мовної моторики). Тривалість занять 9-10 міс. Вся вказана робота проводиться обов'язково в колективній формі, групою. Впродовж всіх занять діти привчаються до повільної, спокійного і плавного мовлення (спочатку діти говорять в темпі, навіть декілька повільнішому, ніж нормальний). На перших порах дітям буває дуже важко витримувати такий незвичний для них сповільнений темп мовлення. Для цієї мети логопед повинен «задавати» потрібний темп якимсь додатковим чином: відплескувати такт в долоні, відстукувати по столу. Діти можуть також вимовляти фрази під удари в м'яч, під стрибки, під метроном. Такі прийоми допомагають дітям зберігати заданий темп під час всього заняття.