7. Дати визначення дисграфії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.

Дисграфія (від грец. дис - префікс, який означає розлад, і графо — пишу) - часткові специфічні розлади процесу письма, в ньому приймають участь різні аналізатори: мовнослуховий, мовноруховий, зоровий і загально руховий. Процес письма протікає під подвійним контролем: кінестетичнім і зоровим. Щоб правильно написати слово потрібно визначити його звукову структуру, послідовність, місце кожного звуку. Проявляється в нестійких оптико-просторових образах букв, у перекрученнях звуко-складової структури слова і структури речення. В основі дисграфії лежить недорозвиненість усного мовлення (крім оптичної форми), зокрема неповноцінність фонематичного слуху, і недоліки вимови, які перешкоджають оволодінню фонематичним (звуковим) складом слова. Найскладніший ступінь цього порушення - аграфія - являє собою повну нездатність до оволодіння навичками письма. Види за О. Токаревою: акустична, оптична, моторна. При акустичній - недиференційованість слухового сприйняття, недостатній розвиток звукового аналізу і синтезу. Частими є змішування, пропуски, заміни букв, що позначають звуки, подібні за артикуляцією та звучанням. Оптична - зумовлена нестійкістю зорових вражень та уявлень. Окремі букви не впізнаються, не співвідносяться зі звуками. В різні моменти букви сприймаються по різному унаслідок неточності зорового сприйняття вони змішуються на письмі п-н, п-и. Моторна - характерні труднощі рухів руки під час письма, порушення зв'язку моторних образів звуків та слів із зоровими образами. Класифікація за Р.Лалаєвою:

1. Артикуляторно-акустична дисграфія - пише так як вимовляє. В основі -відображення неправильної вимови на письмі. Проявляється у замінах, пропусках звуків. Спостерігається при дизартрії, ринолалії, поліморфній дислалії. Проявляється в замінах букв фонетично близькими звуками (ц-с, ч-т).

2. Дисграфія на основі порушень фонемного розпізнавання (диференціації), інколи її називають акустична дисграфія. Проявляється у замінах букв, фонетично близьких в усному мовленні:свистячі-шиплячі, дзвінкі-глухі та ін.

3. Дисграфія на основі різних форм порушення мовного аналізу та синтезу. Проявляється порушеннями ділення речення на слова, складового і фонематичного аналізу і синтезу: пропуски приголосних при збігу (диктант - дикат), пропуски голосних (собака - сбака), перестановка складів (комната - кота), у написанні слів разом (ідедощ).

4. Аграматтична - проявляється у труднощах встановлення логічних зв'язків між реченнями. Проявляється у викривленні морфологічної структури слова, заміни префіксів, суфіксів (козлята-козленкі), зміні відмінкових закінчень (багато деревів).

5. Оптична - пов'язана з недорозвитком зорового гнозиса, аналізу та синтезу, просторових уявлень і проявляється в замінах і викривленнях букв на письмі. Заміняються графічно схожі букви: в-д, т-ш. Корекційно-логопедична робота:

І. Розвиток фонематичного сприйняття при усуненні артикулятгорно-акустичної дисграфії та дисграфії на основі порушень фонемного розпізнавання. Логопедична робота по диференціації змішуваних звуків складається з 2-х етапів: 1.Підготовчий етап - проводиться уточнення артикуляції і звучання з опорою на зорове, слухове, тактичне сприйняття, кінестетичні відчуття, визначення його місця в слові (початок, середина, кінець), який звук на рахунку, після якого вимовляється, перед яким звуком, виділення із речення і тексту. 2 етап - етап звукової та вимовної диференціації змішуваних звуків. Проводиться співставлення змішуваних звуків у вимовному і слуховому аспекті. При корекції дисграфії велике місце займають письмові вправи.

2. Розвиток мовного аналізу і синтезу при усунення фонематичної дисграфії на грунті порушення мовного аналізу і синтезу відбувається засобом уміння визначати кількість та послідовність і місце слів у реченні в такій послідовності: 1. Придумати речення за сюжетною картинкою і виділити в ньому кількість слів. 2. Придумати речення з певною кількістю слів. 3. Збільшити кількість слів у реченні. 4. Скласти графічну схему речення і придумати за нею речення. 5. Визначити місце слів у реченні. 6. Виділити речення з тексту з певною кількістю слів. 7. Підняти цифру, яка відповідає кількості слів даного речення

3. Розвиток складового аналізу і синтезу: 1. Пропонується відплескати чи відстукати слово по складам і назвати їх кількість. 2. Виділити кількість складів у названих словах - підняти певну цифру. 3. Скласти слово із складів даних хаотично (ка, лас; ча, кур). 4. Виділити перший склад із названих картинок, записати його. Об'єднати склади в слово, речення.

4. Розвиток фонематичного аналізу і синтезу. 1етап - Формування фонематичного аналізу і синтезу з опорою на допоміжні засоби та дії (графічна схема слова та фішки). 2-етап - Формування дій звукового аналізу в мовному плані (назвати слово, виділити 1-й, 2-й та ін. звуки, уточнити їх кількість). 3 етап - Формування дій фонематичного аналізу в розумовому аспекті (придумати слово з 3-ма, 4-ма, 5-ма звуками; відібрати картинки в назв яких 4 чи 4 звуків).

5. Усунення аграматичної лисі рафії. Завдання: сформувати у дитини морфологічні та синтаксичні узагальненння, уявлення про морфологічні елементи слова та про структуру речення. Напрями: уточнення структури речення, розвиток функцій словозміни та словоутворення, робота по морфологічному аналізу складу слова та з однокорінними словами. Одночасно проводиться робота над розумінням прочитаних слів, речень, текстів.

6. Усунення оптичної дисграфії: Напрямки: розвиток зорового сприйняття, впізнавання кольору, форми та величини; розширення об'єму та уточнення зорової пам'яті; формування просторових уявлень, розвиток зорового аналізу і синтезу (Напр., назвати контурні зображення предметів, знайти букву серед інших букв, підібрати фігуру одного кольору).