- •Дати визначення спеціальної педагогіки як науки. Визначити об’єкт, предмет і завдання. Висвітлити її значення та зв’язки з іншими науками.
- •2 Розкрити науково-теоретичні основи спеціальної педагогіки, історію її розвитку та становлення як педагогічної науки.
- •3. Визначити правові основи спеціальної допомоги дітям із обмеженими психофізичними можливостями.
- •Перерахувати основні причини ненормативного розвитку дітей. Назвати основні групи дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
- •Схарактеризувати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із комбінованими порушеннями.
- •Схарактеризувати дітей із зпр та назвати основні психолого-педагогічні особливості їх розвитку.
- •Охарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату.
- •Схарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями поведінки.
- •Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями мовлення.
- •Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями інтелекту.
- •Дати визначення спеціальної психології як науки. Визначити предмет, завдання та методи. Висвітлити значення спеціальної психології та її міждисциплінарні зв’язки.
- •12.Визначити та охарактеризувати основні закономірності психічного розвитку людини. Назвати та охарактеризувати види дизонтогенезу (порушеного розвитку).
- •13.Висвітлити історію становлення і розвитку вітчизняної спеціальної педагогіки.
- •14.Схарактеризувати причини розумової відсталості. Висвітлити класифікацію розумової відсталості у вітчизняній спеціальній літературі.
- •15.Схарактеризувати причини виникнення зпр. Висвітлити класифікацію зпр за к.С. Лебединською.
- •16.Висвітлити методи психолого-педагогічної діагностики дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
- •17.Назвати й розкрити значення традиційних і нетрадиційних технологій навчання і виховання дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
- •18.Розкрити особливості інтеграційних процесів в сучасній Україні. Дайте визначення понять „інклюзія”, „інтеграція” та охарактеризуйте її типи і форми.
- •19.Розкрити особливості навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми в дошкільному і шкільному віці.
- •20.Схарактеризувати лінгвістичні та психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки. Розкрити соціальний аспект мовленнєвого спілкування.
- •21.Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітньої спеціалізованої школи інтенсивної педагогічної корекції і-іі ступеня для дітей із зпр.
- •22.Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення.
- •23.Висвітлити особливості альтернативних форм навчання дітей з пмр, які застосовуються в сучасних умовах.
- •24.Визначити особливості, напрями та принципи організації навчально-виховного процесу дітей з порушеннями зору.
- •25.Дати характеристику методів навчання дітей з порушеннями слуху.
- •27.Висвітлити прогресивні форми організації корекційного процесу дітей із дцп закордоном.
- •28.Розкрити зміст методів навчання дітей з аутизмом теассн-програми, холдинг-терапії, методу „Ритм життя”, комунікативного методу підкріпленого музикою, методу вибору, оперативного навчання.
- •Схарактеризувати особливості логопедичної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату.
- •Схарактеризувати особливості навчання і виховання дітей із загальним недорозвитком мовлення. Розкрити зміст логопедичної роботи з ними у системі освіти.
- •Висвітлити специфіку логопедичної роботи з дітьми з обмеженими розумовими можливостями.
- •Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях зору у дітей.
- •Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях слуху у дітей.
- •Дати визначення дизартрії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення. Схарактеризувати види та напрями логопедичної роботи.
- •Дати визначення дисграфії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
- •Дати визначення дислексії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
- •Висвітлити основні види порушення писемного мовлення. Висвітлити історію їх вивчення та причини виникнення.
- •Схарактеризувати основні етапи логопедичної роботи при алалії та розкрити їх сутність.
- •Дати визначення алалії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Назвати основні етапи логопедичної роботи з дошкільниками при заїкуванні та розкрити їх зміст.
- •Дати визначення заїкування. Висвітлити історію його вивчення, причини виникнення та види.
- •Схарактеризувати види порушення темпу мовлення та причини іх виникнення. Відмітити комплексний характер усунення.
- •Схарактеризувати види порушення голосу. Назвати основні етапи логопедичної роботи з дітьми при дисфонії, ринофонії, афонії та розкрити їх сутність.
- •Перерахувати основні етапи логопедичної роботи при закритій ринолалії та розкрити їх зміст.
- •Назвати основні етапи логопедичної роботи при відкритій ринолалії та розкрити їх сутність.
- •Дати визначення ринолалії, розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Перерахувати основні ознаки функціональної дислалії, охарактеризувати її різновиди та етапи логопедичної роботи.
- •Дати визначення дислалії та розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Розкрити теоретичні основи логопедії, історію становлення як педагогічної науки в Україні та її зв’язки з іншими науками.
- •Дати визначення логопедії як педагогічної науки. Визначити об'єкт, предмет і завдання логопедії. Висвітлити актуальні проблеми сучасної логопедії.
Схарактеризувати особливості логопедичної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату.
Діти з порушенням опорно-рухового апарату – це поліморфна в клінічному і психолого-педагогічному відношенні категорія осіб. Серед них умовно можна виділити 4 групи:
1. Діти, у яких порушення опорно-рухового апарату обумовлені органічними ураженням нервової системи:
головного мозку (дитячий церебральний параліч, пухлини, і травми);
провідникових шляхів (паралічі рук, кривошия і т. п.);
спинного мозку (наслідки поліомієліту, травми).
Діти, що мають поєднані ураження нервової системи і опорно-рухового апарату унаслідок родових травм.
Діти, що мають порушення опорно-рухового апарату при збереженому інтелекті (артрогрипози, хондро-дистрофія, сколіозі і т. д.).
Діти, що мають порушення опорно-рухового апарату спадкової етіології з прогресуючою м'язовою атрофією (міопатія Дюшенна, амнотрофія Вердінга-Гоффмана).
Мовленнєві поруш, включають: ФФНМ, ЗНМ які проявляються в рамках різних форм дизартрії та заїкування. При ЗНМ формування мовлення відбувається за напрямами: 1. лексичної системи мовлення необхідно широке опосередкування всіх занять практичними завданнями з опорою на ігрові прийоми, що активізують пізнавальну діяльність дитини. При цьому дітей спеціально навчають способам сенсорного дослідження предметів. 2. грам. будови мовлення, яка тісно пов'язана з лексичною стороною і зв'язним мовленням, їх формування здійснюється як єдиний нерозривний процес – формування лексико-граматичної сторони мовлення. Порушення мовлення можуть мати як специфічну лінгвістичну природу так і неспецифічний характер в зв'язку з загальними псих, захворюваннями дітей;
При дислексії і дизграфії. В генезі цих порушень велика роль належить не сформованості зорово-моторних і оптико-просторових систем. їх формування, а також розвиток артикуляційно-акустичних навичок має важливе значення у попередженні і корекції дислексій і дизартрій.
Органічні ураження мовно-рухового аналізатора при ДЦП приводять до порушення артикулювання звуків мовлення, порушення голосу, дихання, темпу, ритму мовлення. Логопедичні заняття проводяться в такому положенню дитини, при якому вплив побічних рефлексів на мовну мускулатуру було б мінімальним. Такі пози підбираються логопедом разом з невропатологом. Вибравши положення дитини після загального розслаблення приступають до масажу і артикуляційної гімнастики мускулатури. При проведенні логороботи необхідно подавляти смоктальні і інші рефлекторні рухи, постійно удосконалювати артикуляційні дихальні і голосові реакції.
Схарактеризувати особливості навчання і виховання дітей із загальним недорозвитком мовлення. Розкрити зміст логопедичної роботи з ними у системі освіти.
ЗНМ - це різні складні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушено формування всіх компонентів мовної системи, що відносяться до її звукової і смислової сторони, при нормальному слухові та інтелекті (ринолалія, дизартрія, анартрія, алалія, афазія). РІВНІ: 1 рівень - харак. украй обмеженими мовленнєвими засобами спілкування. Фонематичний слух знаходиться на початковому рівні, широко використовуються жести, міміка. Логопедична допомога надається в умовах логогрупи ДНЗ, для дітей шкільного віку в умовах логопункту ЗНЗ, для дітей з тяжкими порушеннями в умовах спеціальної школи-інтернату. Діти з ЗНМ оволодівають масовою програмою й корекційною, зміст роботи передбачає розвиток всіх компонентів: 1) розширення розуміння мовлення та словника за лексичними темами. Одночасно вчать розумінню простих граматичних форм (однини і множини та ін.); 2) стимулювання комунікативно-пізнавальних потреб, усного мовлення від окремих звуків до складів, односкладових слів; 3)Робота розрізнення звуків довкілля і мовлення. 2 рівень - харак. збільшеною мовленнєвою активністю дитини. Логоробота здійснюється за програмою Л.Трофіменко. Завдання: - розвиток усного мовлення на базі уточнення і розширення словникового запасу, практичного засвоєння граматичних структур від слова до простого речення; оволодіння правильною вимовою. Діти навчаються відповідати на запитання, складати речення. 3 рівень - харак. наявністю розгорнутого фразового мовлення з окремими елементам лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвинення. Логоробота здійснюється за програмою Л. Трофіменко. Завдання: 1) практичне засвоєння лексики і граматики як засобів мовлення; 2) формування повноцінної звукової сторони мовлення (уточнення артикуляційних навиків, правильної звуковимови, складової структури і фонематичного сприйняття; 3) підготовка до грамоти; 4) розвиток зв'язного мовлення.