- •Дати визначення спеціальної педагогіки як науки. Визначити об’єкт, предмет і завдання. Висвітлити її значення та зв’язки з іншими науками.
- •2 Розкрити науково-теоретичні основи спеціальної педагогіки, історію її розвитку та становлення як педагогічної науки.
- •3. Визначити правові основи спеціальної допомоги дітям із обмеженими психофізичними можливостями.
- •Перерахувати основні причини ненормативного розвитку дітей. Назвати основні групи дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
- •Схарактеризувати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із комбінованими порушеннями.
- •Схарактеризувати дітей із зпр та назвати основні психолого-педагогічні особливості їх розвитку.
- •Охарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату.
- •Схарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями поведінки.
- •Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями мовлення.
- •Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями інтелекту.
- •Дати визначення спеціальної психології як науки. Визначити предмет, завдання та методи. Висвітлити значення спеціальної психології та її міждисциплінарні зв’язки.
- •12.Визначити та охарактеризувати основні закономірності психічного розвитку людини. Назвати та охарактеризувати види дизонтогенезу (порушеного розвитку).
- •13.Висвітлити історію становлення і розвитку вітчизняної спеціальної педагогіки.
- •14.Схарактеризувати причини розумової відсталості. Висвітлити класифікацію розумової відсталості у вітчизняній спеціальній літературі.
- •15.Схарактеризувати причини виникнення зпр. Висвітлити класифікацію зпр за к.С. Лебединською.
- •16.Висвітлити методи психолого-педагогічної діагностики дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
- •17.Назвати й розкрити значення традиційних і нетрадиційних технологій навчання і виховання дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
- •18.Розкрити особливості інтеграційних процесів в сучасній Україні. Дайте визначення понять „інклюзія”, „інтеграція” та охарактеризуйте її типи і форми.
- •19.Розкрити особливості навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми в дошкільному і шкільному віці.
- •20.Схарактеризувати лінгвістичні та психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки. Розкрити соціальний аспект мовленнєвого спілкування.
- •21.Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітньої спеціалізованої школи інтенсивної педагогічної корекції і-іі ступеня для дітей із зпр.
- •22.Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення.
- •23.Висвітлити особливості альтернативних форм навчання дітей з пмр, які застосовуються в сучасних умовах.
- •24.Визначити особливості, напрями та принципи організації навчально-виховного процесу дітей з порушеннями зору.
- •25.Дати характеристику методів навчання дітей з порушеннями слуху.
- •27.Висвітлити прогресивні форми організації корекційного процесу дітей із дцп закордоном.
- •28.Розкрити зміст методів навчання дітей з аутизмом теассн-програми, холдинг-терапії, методу „Ритм життя”, комунікативного методу підкріпленого музикою, методу вибору, оперативного навчання.
- •Схарактеризувати особливості логопедичної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату.
- •Схарактеризувати особливості навчання і виховання дітей із загальним недорозвитком мовлення. Розкрити зміст логопедичної роботи з ними у системі освіти.
- •Висвітлити специфіку логопедичної роботи з дітьми з обмеженими розумовими можливостями.
- •Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях зору у дітей.
- •Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях слуху у дітей.
- •Дати визначення дизартрії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення. Схарактеризувати види та напрями логопедичної роботи.
- •Дати визначення дисграфії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
- •Дати визначення дислексії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
- •Висвітлити основні види порушення писемного мовлення. Висвітлити історію їх вивчення та причини виникнення.
- •Схарактеризувати основні етапи логопедичної роботи при алалії та розкрити їх сутність.
- •Дати визначення алалії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Назвати основні етапи логопедичної роботи з дошкільниками при заїкуванні та розкрити їх зміст.
- •Дати визначення заїкування. Висвітлити історію його вивчення, причини виникнення та види.
- •Схарактеризувати види порушення темпу мовлення та причини іх виникнення. Відмітити комплексний характер усунення.
- •Схарактеризувати види порушення голосу. Назвати основні етапи логопедичної роботи з дітьми при дисфонії, ринофонії, афонії та розкрити їх сутність.
- •Перерахувати основні етапи логопедичної роботи при закритій ринолалії та розкрити їх зміст.
- •Назвати основні етапи логопедичної роботи при відкритій ринолалії та розкрити їх сутність.
- •Дати визначення ринолалії, розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Перерахувати основні ознаки функціональної дислалії, охарактеризувати її різновиди та етапи логопедичної роботи.
- •Дати визначення дислалії та розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Розкрити теоретичні основи логопедії, історію становлення як педагогічної науки в Україні та її зв’язки з іншими науками.
- •Дати визначення логопедії як педагогічної науки. Визначити об'єкт, предмет і завдання логопедії. Висвітлити актуальні проблеми сучасної логопедії.
22.Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення.
Мовлення, як одна зі складних психічних функцій людини, здійснюється складною системою органів мовного апарату. Усне мовлення є наслідком роботи мовленнєвого апарату в якому розрізняють периферичну (виконавчу) і центральну (регулюючу) складові частини, тісно зв’язані між собою. У фізіологічному відношенні мовлення, здійснюваним умовно-рефлекторно. Основу механізму мовлення становить повноцінне функціонування двох аналізаторних систем: мовленнєвослухової (центр Верніке) та мовленнєворухової (центр Брока). В акті мовлення беруть участь різні аналізатори, та вирішальну роль відіграють мовленнєвослуховий і мовленнєворуховий. Оволодіння мовою відбувається в процесі взаємодії дитини з навколишнім середовищем. Норма мовлення – загальноприйняті варіанти використання мови в процесі мовленнєвої діяльності, що забезпечується збереженими психофізіологічними механізмами мовленнєвої діяльності. Останній етап нормального формування первинних вимовних умінь і навичок дитини - це вік від 4 до 5 років. Проте з тих чи інших причин своєчасне природне і правильне протікання процесу мовленнєвого розвитку дитини може бути порушене. Порушення в мовленні визначаються як відхилення в мовленні людини, що говорить, від мовної норми, прийнятої в певному мовному оточенні, зумовлене розладом нормального функціонування мовного апарату. Мовленнєві порушення мають такі особливості: 1) вони не відповідають віку людини; 2) не являються діалектизмами, безграмотністю мовлення та вираженням незнання мови; 3) пов’язані з відхиленнями у функціонуванні психофізіологічних механізмів мовлення; 4) здійснюють негативний вплив на подальший психічний розвиток підлітка; 5) мають стійкий характер та не зникають самостійно; 6) вимагають логопедичної допомоги, в залежності від їх характеру.
Діти з порушеннями мовлення - це діти у яких порушений природний (онтогенетичний) процес розвитку мови і мовлення та наявні мовленнєві й немовленнєві симптоми. В структурі мовленнєвого дефекту ми можемо виділити первинний дефект (ядро) та вторинний, що є наслідками первинного відхилення, які знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з першим. Структура мовного дефекту знаходить своє відображення у певному співвідношенні первинних та вторинних симптомів, що визначає специфіку логопедичного впливу. При виправленні мовленнєвих порушень використовуються такі терміни, як „логопедичний вплив”, „корекція порушення мовлення”, „компенсація”, та ін.
Логопедичний вплив - це педагогічний процес, спрямований на корекцію та компенсацію порушень мовленнєвої діяльності, на виховання і розвиток особи з мовленнєвими порушеннями.
Корекція порушень мовлення - виправлення мовлення засобами навчання і виховання або послаблення симптоматики порушень мовлення засобами корегуючого навчання в процесі реабілітації чи абалітації.
Компенсація - складний, багатоаспектний процес перебудови психологічних функцій при порушенні або втраті яких-небудь функцій організму. Компенсація (від лат. сompenso врівноважувати, повернення) - стан повного або часткового повернення функцій уражених систем організму за рахунок компенсаторних процесів. -
Логопедична допомога надається системою освіти в дошкільних та шкільних закладах засобами навчання, виховання та розвитку осіб з вадами мовлення, а також попередження мовних порушень та шкільної неуспішності. Вона включає:
1) дошкільні заклади, зокрема:
— спеціальні дитячі садки для дітей з ТПМ;
— логопедичні групи при масових дитячих садках:
а) для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком;
б) для дітей із загальним мовленнєвим недорозвитком;
в) для дітей, які заїкаються;
2) шкільні заклади, зокрема:
— спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з важкими розладами мовлення;
— логопедичні пункти (кабінети) при масових загальноосвітніх та спеціальних школах, дитбудинках, дитячих лікувальних установах;
3) логопедичну допомогу дорослим (стаціонар, напівстаціонар, амбулаторія).
Логопедична робота а також здійснюється системою охорони здоров'я у дитячих психоневрологічних санаторіях з метою корекції мовленнєвих вад та відхилень у психічному розвитку дітей. Специфічними завданнями є навчання, виховання і розвиток дітей та підготовка їх до школи; попередження і корекція різних порушень усного та писемного мовлення; усунення особливостей психічного розвитку зумовлених вадами мовлення та формування цілісної особистості у процесі навчально-виховної роботи в урочний та позаурочний час.
