22.Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення.

Мовлення, як одна зі складних психічних функцій людини, здійснюється складною системою органів мовного апарату. Усне мовлення є наслідком роботи мовленнєвого апарату в якому розрізняють периферичну (виконавчу) і центральну (регулюючу) складові частини, тісно зв’язані між собою. У фізіологічному відношенні мовлення, здійснюваним умовно-рефлекторно. Основу механізму мовлення становить повноцінне функціонування двох аналізаторних систем: мовленнєвослухової (центр Верніке) та мовленнєворухової (центр Брока). В акті мовлення беруть участь різні аналізатори, та вирішальну роль відіграють мовленнєвослуховий і мовленнєворуховий. Оволодіння мовою відбувається в процесі взаємодії дитини з навколишнім середовищем. Норма мовлення – загальноприйняті варіанти використання мови в процесі мовленнєвої діяльності, що забезпечується збереженими психофізіологічними механізмами мовленнєвої діяльності. Останній етап нормального формування первинних вимовних умінь і навичок дитини - це вік від 4 до 5 років. Проте з тих чи інших причин своєчасне природне і правильне протікання процесу мовленнєвого розвитку дитини може бути порушене. Порушення в мовленні визначаються як відхилення в мовленні людини, що говорить, від мовної норми, прийнятої в певному мовному оточенні, зумовлене розладом нормального функціонування мовного апарату. Мовленнєві порушення мають такі особливості: 1) вони не відповідають віку людини; 2) не являються діалектизмами, безграмотністю мовлення та вираженням незнання мови; 3) пов’язані з відхиленнями у функціонуванні психофізіологічних механізмів мовлення; 4) здійснюють негативний вплив на подальший психічний розвиток підлітка; 5) мають стійкий характер та не зникають самостійно; 6) вимагають логопедичної допомоги, в залежності від їх характеру.

Діти з порушеннями мовлення - це діти у яких порушений природний (онтогенетичний) процес розвитку мови і мовлення та наявні мовленнєві й немовленнєві симптоми. В структурі мовленнєвого дефекту ми можемо виділити первинний дефект (ядро) та вторинний, що є наслідками первинного відхилення, які знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з першим. Структура мовного дефекту знаходить своє відображення у певному співвідношенні первинних та вторинних симптомів, що визначає специфіку логопедичного впливу. При виправленні мовленнєвих порушень використовуються такі терміни, як „логопедичний вплив”, „корекція порушення мовлення”, „компенсація”, та ін.

Логопедичний вплив - це педагогічний процес, спрямований на корекцію та компенсацію порушень мовленнєвої діяльності, на виховання і розвиток особи з мовленнєвими порушеннями.

Корекція порушень мовлення - виправлення мовлення засобами навчання і виховання або послаблення симптоматики порушень мовлення засобами корегуючого навчання в процесі реабілітації чи абалітації.

Компенсація - складний, багатоаспектний процес перебудови психологічних функцій при порушенні або втраті яких-небудь функцій організму. Компенсація (від лат. сompenso врівноважувати, повернення) - стан повного або часткового повернення функцій уражених систем організму за рахунок компенсаторних процесів. -

Логопедична допомога надається системою освіти в дошкільних та шкільних закладах засобами навчання, виховання та розвитку осіб з вадами мовлення, а також попередження мовних порушень та шкільної неуспішності. Вона включає:

1) дошкільні заклади, зокрема:

— спеціальні дитячі садки для дітей з ТПМ;

— логопедичні групи при масових дитячих садках:

а) для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком;

б) для дітей із загальним мовленнєвим недорозвитком;

в) для дітей, які заїкаються;

2) шкільні заклади, зокрема:

— спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з важкими розладами мовлення;

— логопедичні пункти (кабінети) при масових загальноосвітніх та спеціальних школах, дитбудинках, дитячих лікувальних установах;

3) логопедичну допомогу дорослим (стаціонар, напівстаціонар, амбулаторія).

Логопедична робота а також здійснюється системою охорони здоров'я у дитячих психоневрологічних санаторіях з метою корекції мовленнєвих вад та відхилень у психічному розвитку дітей. Специфічними завданнями є навчання, виховання і розвиток дітей та підготовка їх до школи; попередження і корекція різних порушень усного та писемного мовлення; усунення особливостей психічного розвитку зумовлених вадами мовлення та формування цілісної особистості у процесі навчально-виховної роботи в урочний та позаурочний час.