2. Потребу в кількості магазинів і їх спеціалізацію.

Ознайомившись з номенклатурою типів магазинів (табл. 4.4) і враховуючи потребу в торговельній площі магазинів, здійснюють вибір магазинів найбільш оптимальних за своєю спе­ціалізацією і розміром. Перш за все слід визначити типи магазинів, які складуть основу роздрібної торговельної мережі нового житлового району. Зокрема, до них належать магазини, що реалізують товари повсякденного попиту. Виходячи з того, що ці магазини розміщу­ються в радіусі (r) пішохідної доступності, який в середньому дорів­нює 0,5 км, їх кількість ( ) визначається за формулою:

де S_тжр - площа території житлового району (табл. 1.11), км²;

S_ом¹- зона обслуговування одного магазину, км².

Зона обслуговування одного магазину - це площа кола (8_К). Для магазину, що реалізує товари повсякденного попиту, вона дорівнює:

S_к=pr²=3.14*0.5=0.785м²

Разом з тим, слід зазначити, що для забезпечення рентабельної роботи магазину, необхідно радіус доступності диференціювати відпо­відно до спеціалізації та розміру магазину за торговельною площею. Для спеціалізованих продовольчих магазинів, що реалізують товари першої необхідності, він дорівнює 300-400 м, для мінімаркетів-500 м, для супермаркетів - 1-1,5 км. З урахуванням цих радіусів слід визначити за вище наведеними формулами потребу в різних типах магазинів.

Вибираючи інші типи магазинів, слід враховувати, що кожний з них повинен мати свою ринкову нішу, а отже і певні переваги перед вже вибраними основними типами магазинів.

Результати цього етапу вирішення задачі заносяться до таблиці наступної форми.

Таблиця

Типи магазинів для першочергового будівництва в новому житловому районі

№за/п	Спеціа­- лізація магазину	Торго­вельна площа з магазину, всього, м2	У тому числі для реалізації
			продо­- вольчих товарів	непро­- доволь-­ чих товарів	послуг, усього	у тому числі пов’я­заних з продажем товарів
						продо­- вольчих	непродо-­ вольчих
1	Універсам і т.д.
	Усього

Під час заповнення таблиці використовують дані таблиць 4.5 і 4.6, а її підсумок порівнюється з розрахованою потребою в торговельній площімагазинів за необхідністю вноситься певне коригування, наприклад, за рахунок зміни розподілу торго­вельної площі між товарами і послугами, що надаються покупцям.

3. Потребу в кількості об’єктів напівстаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі та їх спеціалізацію(К_дро).Використовуючи нормативний метод, цей показник розраховується за формулою:

де Н_дро - розрахунковий показник (мінімальний норматив) потреби населення в дрібнороздрібній торговельній мережі в розра­хунку на 10 тис. осіб, од. (табл. 1.19).

При визначенні спеціалізації кіосків, павільйонів слід врахувати специфіку цих видів торговельних одиниць і знайти для них відповідну ринкову нішу. Запропонуйте також види і спеціалізацію пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

4)потребу в торговельній площі та кількості ринків, що функціонують цілорічно та сезонно.Використовуючи нормативний метод, потреба в торговельній площі ринків ( ) розраховується за формулою:

де - розрахунковий показник (мінімальний норматив) потреби

населення в торговельній площі ринків у розрахунку на 1000 осіб, м² (примітки до табл. 4.8).

Кількість стаціонарних критих ринків, сезонних ринків і ринко­вих павільйонів визначається на основі розрахованої потреби в тор­говельній площі для них та номенклатури типів ринкових комплексів (табл. 4.8).

5.Принципи розміщення (чітко їх сформулювати) вибраних типів мага­зинів, дрібнороздрібної торговельної мережі та ринків.

Після цього нанести (умовними позначеннями) відповідно до вибраного масштабу ці стаціонарні та напівстаціонарні об’єкти на схематичне зображення території житлового району (рисунок відпо­відного варіанту). На схемі слід позначити і зону обслуговування супермаркетів (гіпермаркетів, якщо такий тип магазину пропонується збудувати), які є найбільш сильними конкурентами для багатьох про­довольчих магазинів. Визначте, які типи магазинів доцільно будувати в складі торговельних центрів (табл. 4.7), або в інших окремо розта­шованих будівлях, а які розміщувати на перших поверхах житлових будинків чи інших будівель.

6.Орган, який би регулював питання спеціалізації, розміщення роз­дрібної торговельної мережі, а також потребу в ній у масштабі міста;

7.Джерела фінансування розвитку роздрібної торговельної мережі.

За результатами вирішення цієї задачі доцільно розглянути альтернативні варіанти запропонованої моделі розвитку роздрібної торговельної мережі в новому житловому районі, оцінити й вибрати з них найбільш