14. Ідея єдиної Європи в історичному контексті.

Єдина Європа була мрією багатьох, тому і форм державного об'єднання упродовж її тисячолітньої політичної історії було досить багато – від завоювання до створення спільних інституцій для розв'язання спільних завдань. Уперше ідею об'єднаної Європи було чітко окреслено порівняно недавно – в XIV–XV століттях у період появи окремих держав-націй в їх сучасному розумінні. Пов'язують її з іменами П. Дюбуа (1305 р.) та А. Маріні (1461 р.) Історичне становлення ідеї об'єднаної Європи неможливо відділити від культурно-політичного сходження Європи загалом. Ідеї створення спільних європейських органів проголошували задля боротьби із зовнішньою загрозою, гарантування внутрішнього миру і розв'язання суперечок мирним шляхом ще з періоду Середньовіччя і визначили подальший напрям розвитку ідей становлення об'єднаної Європи. Прагнення подолати політичну роздробленість Європи деякі держави реалізовували насамперед з допомогою військової сили, що, як правило, спричинило спротив інших європейських держав, які діяли за принципом класичного балансу сил. Проблема європейської інтеграції актуалізувалася у ХХ столітті, що врешті-решт призвело до утворення Європейського Союзу.

15.Паризький договір 1951 р.: структура та інституційний механізм.

18 квітня 1951 року було підписано Паризький договір про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі (ЄОВС), який набрав чинності в липні 1952 р. Договір був підписаний на термін 50 років.

Потреба зближення Європи була викликана економічними та політичними проблемами. На часі стояли завдання відновлення економіки та недопущення в майбутньому військового протистояння на європейському континенті.Таким чином, з’являється ідея об'єднання франко-німецького вугілля і сталі. Основна політична мета полягала в зміцненні франко-німецької солідарності та відкритті шляху до європейської інтеграції.Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Люксембургта Нідерланди почали переговори про укладення договору. Шість держав-засновників узгодили близько 100 статей, що становлять складне ціле.

Метою Договору було:

- досягнення економічного зростання;

- підвищення рівня зайнятості та рівня життя;

- забезпечення упорядкованого постачання спільного ринку;

- створення найнижчих цін та поліпшення умов праці.

Згідно Паризького договору було засновано:

- Вище правління 

- Консультативний комітет;

- Асамблею;

- Раду міністрів 

- Суд (складався з семи суддів, призначених на 6 років за взаємною згодою урядами держав-членів. Він забезпечував правильне тлумачення та застосування Договору.)

16. Договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957р.

25 березня 1957 р. у Римі Договір підписали держави засновниціБельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція.Договір про створення ЄЕС, підтвердив у своїй преамбулі, що держави, які підписали його були "визначені, щоб закласти основи для більш тісного союзу народів Європи". Таким чином, держави-члени спеціально підтвердили мету прогресивної політичної інтеграції. Висувалося завдання створення загального ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили, заснованого на митному союзі. У ході побудови загального ринку повинна була бути забезпечена економічна інтеграція держав, створена основа для майбутнього економічного й валютного співтовариства, створений сам механізм для керування інтеграційними процесами.Договір передбачав поетапне будівництво загального ринку.Співтовариства наділялися необхідними інститутами й матеріальними засобами. 

Були передбачені 4 головних інститути:

1) Рада (складалась з офіційних представників урядів держав-членів на рівні міністрів).

2) Комісія (на відміну від Ради, складалася з міжнародних чиновників, правда вони призначалися тільки за умови одностайної ухвали) складалася з незалежних комісарів. Т.ч., Комісія виступала в ролі наднаціонального органа.

3) Парламентська асамблея;

4) Суд Європейських співтовариств.