- •1. Понятійно – правовий категоріальний апарат в праві єс : право Єс, права єСп, європейське право
- •2. Співвідношення понять правова система Єс, система права Єс та система джерел права єс
- •Правопорядок єс та його закріплення в рішеннях суду єс
- •4. Система права єс: поняття та складові частини
- •5. Поняття та структура права єс
- •9. Класифікація норм права єс відповідно до організаційно – цільової спрямованості
- •10. Дія права єс в часі, просторі та за колом осіб
- •11. Правова природа права єс
- •12. Основні етапи розвитку права європейських співтовариств
- •13. Розвиток економічної та політичної концепції уніфікації Європи.
- •14. Ідея єдиної Європи в історичному контексті.
- •15.Паризький договір 1951 р.: структура та інституційний механізм.
- •16. Договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957р.
- •17. Єдиний європейський акт: передумови прийняття та основні напрямки реформ
- •18 Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір 1992
- •3. Співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ
- •19. Амстердамський та Ніццький договори та їх роль в розвитку права єс.
- •20. Передумови прийняття, нововведення та причини провалу проекту Договору котрий затверджував Конституцію для Європи.
- •21. Лісабонський договір:порядок прийняття, основні положення та нововведення.
- •22. Взаємодія міжнародного права та права єс: концепції та проблеми.
- •25.Джерела первинного права: юридичні особливості та види
- •26. Регламент як джерело права єс
- •27. Директива як джерело права єс: пряма і не пряма дія.
- •28. Рішення, рекомендації та висновки як джерела права єс.
- •30. Міжнародні договори та їх місце в системі права єс.
- •31. Поняття, ознаки та система принципів єс.
- •32.Принцип прямої дії права єс.
- •33. Принцип верховенства права єс.
- •34. Субєкти права єс.
- •35. Принципи субсидіарності та пропорційності в праві єс.
- •36. Міжнародна правосуб’єктність єс та Лісабонський договір
- •1) Голова Ради єс
- •42. Суд єс:структура, порядок функціонування та прийняття рішень.
- •44 Європейська рада, її склад та компетенція
- •46 Рахункова палата: склад, структура, функції, порядок роботи
9. Класифікація норм права єс відповідно до організаційно – цільової спрямованості
Виходячи з організаційно-цільової спрямованості норм та особливостей їх регулюючого впливу, можна здійснити внутрішньотиповий поділ матеріальних та процесуальних норм на види та визначити характерні особливості кожного з цих видів норм права Євросоюзу.Залежно від організаційно-цільової направленості їх приписів та особливостей їх регулюючого впливу серед визначальних норм треба виділити: а) норми-принципи; б) норми-програми; в) норми-плани; г) оперативні норми. Норми-принципи встановлюють загальний правовий режим досліджуваного типу європейської інтеграції та її організаційно-правові основи. Норми-програми визначають напрям розвитку та цілі процесів інтеграції, здійснюваної в рамках Євросоюзу (наприклад, норми ст. З Договору про ЄС). Норми-плани спрямовані на реалізацію програмних норм у ході здійснення європейської інтеграції. Вони є засобом поетапного виконання приписів правових актів, які вміщують програмні норми (наприклад, ст. 312 Договору про функціонування ЄС щодо багаторічного фінансового рамкового плану стосовно упорядкування видатків Союзу). Оперативні норми забезпечують безпосереднє виконання запрограмованих та запланованих інтеграційних заходів. Це найбільш чисельний різновид норм, що регулюють процеси інтеграції в рамах Євросоюзу.
10. Дія права єс в часі, просторі та за колом осіб
В часі,. Відповідно в праві ЄС діє і застосовується загальний для всіх правових систем принцип, відповідно до якого більш пізній нормативно-правовий акт замінює чи видозмінює аналогічний за своїм статусом правовий акт, прийнятий раніше. Найбільш наочно це можна простежити на прикладі тихзмін, що вносилися в первісні установчі договори Єдиним європейським актом, Маастрихтським і Амстердамським договорами .Вступ у силу норм вторинного права залежить від правового режиму самого джерела права і характеру положень, які безпосередньо в ньому закріплені. За загальним правилом, регламенти набирають сили на 20-й день після їхнього опублікування в „Journal offіcіal”, якщо інше не передбачено в самому тексті даного акту.Те ж саме стосується і директив загального характеру, що публікуються в офіційному виданні. Що стосується директив, адресованих порівняно вузькому колу суб'єктів, і рішень, прийнятих інститутами ЄС, вони, як правило, набирають сили з моменту їхньої нотифікації. У директивах і рішеннях може указуватися термін дії чи термін, протягом якого розпорядження, що міститься в даному акті, повинне бути виконано. Рішення Суду ЄС набирають сили з моменту їхнього прийняття.Міжнародні угоди Співтовариств набирають сили відповідно до положень міжнародного права і вказівок, що містяться в самих угодах. Дія норм права ЄС в просторі нерозривно пов'язана з такою категорією, як територія Європейського Союзу.Відповідно до Договору про Європейський Союз, останній володіє своєю власною територією, що утворять території держав-членів Союзу. Це означає, що національна територія держав-членів, що знаходиться під їхньою суверенною владою, одночасно є складовою частиною території Європейського Союзу. Відповідно до загальних принципів цієї системи права, норми права ЄС мають пряму дію і, отже, підлягають застосуванню на території всіх держав-учасників. Зовнішні кордони Євросоюзу утворюють кордони держав-членів із третіми державами чи кордони, що відокремлюють відповідну територію від відкритого моря. Саме зовнішні кордони Європейського Союзу є одночасно кордонами Митного союзу, створеного ЄС, з моменту його виникнення. Складний склад національної державної території поширюється і на територію Європейського Союзу. До складу території Європейського Союзу входять всі ті територіальні зони, що знаходяться під юрисдикцією, під суверенітетом держави-члена Союзу. Щодо Європейського Союзу можна також говорити про те, що право ЄС повинно діяти і на так званій території, що плаває чи літає, на об'єктах, що належать членам чи Європейському Союзу в цілому і знаходяться у відкритому морі, у повітрі над відкритим моремчи у космосі. Однак деякі проблеми, зв'язані зі складною територіальною структурою окремих держав-членів, все-таки існують, і повний автоматизм поширення норм права ЄС на всю територію держав-членів не має місця.Особливий статус встановлюється для заморських територій, що знаходяться під керуванням держав-членів Європейського Союзу. Таким чином, у рамках Європейського Союзу діє загальний принцип, який встановлює, що територіальна сфера застосування права ЄС визначається зовнішніми кордонами Союзу.
