- •1. Понятійно – правовий категоріальний апарат в праві єс : право Єс, права єСп, європейське право
- •2. Співвідношення понять правова система Єс, система права Єс та система джерел права єс
- •Правопорядок єс та його закріплення в рішеннях суду єс
- •4. Система права єс: поняття та складові частини
- •5. Поняття та структура права єс
- •9. Класифікація норм права єс відповідно до організаційно – цільової спрямованості
- •10. Дія права єс в часі, просторі та за колом осіб
- •11. Правова природа права єс
- •12. Основні етапи розвитку права європейських співтовариств
- •13. Розвиток економічної та політичної концепції уніфікації Європи.
- •14. Ідея єдиної Європи в історичному контексті.
- •15.Паризький договір 1951 р.: структура та інституційний механізм.
- •16. Договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957р.
- •17. Єдиний європейський акт: передумови прийняття та основні напрямки реформ
- •18 Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір 1992
- •3. Співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ
- •19. Амстердамський та Ніццький договори та їх роль в розвитку права єс.
- •20. Передумови прийняття, нововведення та причини провалу проекту Договору котрий затверджував Конституцію для Європи.
- •21. Лісабонський договір:порядок прийняття, основні положення та нововведення.
- •22. Взаємодія міжнародного права та права єс: концепції та проблеми.
- •25.Джерела первинного права: юридичні особливості та види
- •26. Регламент як джерело права єс
- •27. Директива як джерело права єс: пряма і не пряма дія.
- •28. Рішення, рекомендації та висновки як джерела права єс.
- •30. Міжнародні договори та їх місце в системі права єс.
- •31. Поняття, ознаки та система принципів єс.
- •32.Принцип прямої дії права єс.
- •33. Принцип верховенства права єс.
- •34. Субєкти права єс.
- •35. Принципи субсидіарності та пропорційності в праві єс.
- •36. Міжнародна правосуб’єктність єс та Лісабонський договір
- •1) Голова Ради єс
- •42. Суд єс:структура, порядок функціонування та прийняття рішень.
- •44 Європейська рада, її склад та компетенція
- •46 Рахункова палата: склад, структура, функції, порядок роботи
1. Понятійно – правовий категоріальний апарат в праві єс : право Єс, права єСп, європейське право
Право ЄС – специфічна правова система, норми якої регулюють суспільні відносини, що складаються в ході інтеграційних процесів в рамках ЄС.
Європейське право є ширшим ніж термін «право ЄС» – це норми, які діють на території європейського континенту, що включають в себе норми міжнародного права, норми національного права, норми наднаціонального права.Термін «право Європейського Союзу» увійшов до вживання з початку 1990-х рр. з появою Європейського Союзу, до цього правовий масив, що склався, позначався як «право Європейських співтовариств», «право Європейського співтовариства», хоча останні поняття не рівнозначні поняттю «Право Європейського Союзу». Деякі учені розглядають поняття «Право Європейського Союзу» як синонім ширшого поняття «Європейське право», використовуваний у вузькому змісті. Центральною ланкою, ядром права Європейського Союзу і права Європейських співтовариств є право Європейського Співтовариства (право ЄС).
2. Співвідношення понять правова система Єс, система права Єс та система джерел права єс
Правопорядок єс та його закріплення в рішеннях суду єс
Правопорядок це стан суспільного життя, при якому усі унормовані суспільні відносини ґрунтуються на діючій у відповідному суспільстві системі права та обумовлюються інтересами як громадянського суспільства, так і держави. Правопорядок є динамічною системою, яка постійно розвивається і вдосконалюється під впливом змін у суспільних відносинах.Виникнення та розвиток європейського правопорядку були результатом еволюції права ЄС, який став однією з перших міжнародних регіональних інтеграційних структур. Ці тенденції проявляються, зокрема, у прагненні суб’єктів міжнародного права досягти певних винятків з універсальних норм міжнародного права та посилюються глибокою економічною інтеграцією держав, що призводить до виникнення такого феномену міжнародно-правової реальності, як регіональний правопорядок.
За своєю правовою природою ЄС є такою регіональною інтеграційною структурою, яка сформувала фрагментований міжнародно-правовий простір і міжнародну інтеграційну регіональну правову систему.
В основі європейського правопорядку лежать спільні європейські цінності, які виступають системоутворюючим елементом даного правопорядку. Виходячи з цього, було запропоновано таку дефініцію: «європейський правопорядок – це міжнародний регіональний правопорядок, що формується у міжнародних регіональних правовідносинах з огляду на певну однорідність відповідних інтересів та суб’єктів».
у
різних вчених «правовий порядок» розглядається по-різному, зокрема, як:
1) система правовідносин, яка встановлюється в результаті точного і неухильного здійснення
приписів правових норм усіма суб’єктами права;
2) стан eурегульованості суспільних відносин на основі права і законності;
3) система правовідносин, що виникають і розвиваються у відповідності з нормами права і
цілями правового регулювання, що забезпечують їх реалізацію;
4) впорядкованість суспільних відносин, виражена в правомірній поведінці усіх суб’єктів права;
5) порядок в суспільних відносинах, регульованих правом, при якому гарантується реалізація
суб’єктивних прав і юридичних обов’язків учасників цих відносин;
6) режим законності.
Про універсальність правопорядку ЄС, його призначеність для усього європейського
континенту переконливо свідчить визначення Суду самого ЄС. Висловлюючись про правову природу ЄС, згаданий Суд розглядає ЄС «як новий міжнародний правопорядок, на користь якого європейські держави обмежили певним чином свої суверенні права, і суб’єктами якого стали не тільки держави-учасниці, але й їхні громадяни» ОТЖЕ «європейський правопорядок – це міжнародний регіональний правопорядок, тобто порядок, який встановлюється в міжнародних регіональних правовідносинах, при якому визначаються: регіональні правові правила поведінки; правові гарантії реалізації усіма суб’єктами таких правовідносин своїх прав та обов’язків; регіональна система управління, що базується на регіональному праві; єдиний для усього регіону громадський порядок та система громадської безпеки