3. Практичні дії і порівняння предметів учнями 4 та 6 класів Загальна спрямованість порівнянь

Усі учні 4 класу, діючи в умовах досліду 2-ї се­рії, відмічали у пляшечки та кухля 20 схожих та 65 відмінних особливостей... Це свідчить про певну од­нобічність  порівняння  і,  разом  з  тим,   про  краще сформоване, ніж у другокласників, уміння співстав-ляти предмети.

В учнів 6 класу... однобічність порівняння була ще більше стертою. Вони виділили у пляшечки та кухля 60 спільних та 80 відмінних рис...

У 4-й серії дослідів, де досліджуваним у процесі порівняння надавалась допомога, учні 4 класу ... від­мітили у пляшечки та кухля 45 рис схожості та 86 рис відмінності. Вони повніше, ніж у 2-й серії, вка­зували властивості об'єктів.

... Отже, організовуюча допомога дорослого у 4-й серії експериментів, яка була недостатньою для другок­ласників, виявилася корисною для учнів 4-го класу.

Варто відмітити, що четверокласники навіть за умови надання допомоги все ж не досягли резуль­татів, одержаних учнями 6 класу, які виконували те ж саме завдання у значно складніших умовах 2-ї експериментальної серії...

Використання досліджуваними результатів практичних дій під час порівняння предметів

Виявляючи подібність та відмінність між пред­метами, учні 4 класу в умовах дослідів 2-ї та 4-ї екс­периментальних серій, називали такі особливості предметів, виділенню яких сприяли практичні дії..., тоді як другокласники в аналогічних умовах не ви­ходили за межі зорового сприймання...

Висновки

... Практичні дії можуть відігравати істотну роль при ознайомленні розумово відсталих школярів з предметами оточуючого світу, служити засобом ор­ганізації та стимуляції мислительної діяльності. Проте буде помилкою вважати, що сам факт вико­нання практичної дії вже розширює пізнавальні мо­жливості дітей-олігофренів незалежно від того, в якому класі вони навчаються.

Дії з предметом, які самостійно здійснюють учні 2 класу, не мають для них істотного пізнавального значення... оскільки в процесі виконання дії їхню увагу привертає виконавча сторона, рухи..., дія для них не має пізнавальної спрямованості...

... Досліджувані не бачили спільного між поста­вленою перед ними мислительною задачею та вико­нуваними практичними задачами. Школярі розгля­дали ці завдання ізольовано, як два зовсім різні, не пов'язані між собою.

Змінюючи умови досліду, ми допомогли дітям здійснити необхідні узагальнення. При цьому у доро­слого не було потреби давати детальні роз'яснення. До­статньо було після виконання кожної практичної дії поставити дитині запитання, спонукаючи її тим самим до верб&тізації одержаного результату...

... Активна допомога дорослого сприяла тому, що учні 2 класу успішно справились з аналізом пре­дмета, широко використовуючи при цьому результа­ти практичних дій... Виконанню учнями 2 класу складнішої мислительної задачі, такої, як порівняння двох предметів, вербалізація власних дій, сприяла мало. Порівняння здійснювалось так само, як і за умов зорового сприймання об'єктів. Виявлені діями особливості при цьому не використовувались.

Учні 4 класу успішніше справлялись із само­стійним узагальненням різних за складністю мисли-

тельних та практичних задач. Дії допомагали їм ви­явити своєрідність предметів, спрямовуючи їхню увагу на ту чи іншу властивість предмета... Проте самостійний аналіз предмета виявився у них хоч і повнішим, ніж у другокласників, але мало диферен­ційованим. Порівнюючи об'єкти, тільки частина чет-верокласників використовувала виконуваний спів­відносний практичний аналіз цих об'єктів.

Допомога дорослого була прийнята четверокла-сниками і зробила для них можливим і детальний аналіз об'єкта, і розгорнуте порівняння пари предме­тів з опорою на результати здійснених раніше прак­тичних дій.

Учні 6 класу вже без допомоги експериментатора встановлювали зв'язок між практичними діями та мис-лительними задачами. Вони самостійно залучати свій практичний досвід і до аналізу, і до порівняння.

Одержані дані дозволяють виявити напрямок розвитку уміння співвідносити та узагальнювати за­дачі, які виконувалися в практичному та мислитель-ному плані розумово відсталими школярами. Дослі­ди показали, що таке узагальнення здійснюється уч­нями 2 класу лише в найлегших випадках [аналіз предмета], за умови обов'язкової активної допомоги дорослого. Учні 4 класу, одержуючи таку ж допомо­гу, успішно справляються не лише з легкими, але й з складнішими завданнями [порівняння об'єктів]. Учні 6 класу без напруження розв'язують обидві за­дачі і не потребують допомоги дорослого.

Допомога дорослого може значно підвищити рі­вень пізнавальної діяльності олігофренів. Проте вона відіграє суттєву роль лише в тих випадках, коли за­пропонована задача знаходиться в зоні найближчого розвитку учня...

У процесі навчання олігофренів, особливо в по­чаткових класах, необхідно частіше використовувати реальні предмети, а не їхні зображення, і організува­ти роботу таким чином, щоб діти активно знайоми­лись з предметами, виявляли характерні для них якості та властивості.